СПАСИТЕЛЬ
Прихід Спасителя звіщали небеса,
Волхви ішли за ясною зорею
Для немовляти Вифлеємського зійшла,
А згасла для Ісуса Назарея.
Його чекали Ірод і Пилат,
Коли прийшов на землю перший раз.
Від нас не дочекався ні хоромів, ні палат,
І не тримав за це ні гніву, ні образ.
Але ж то ми Спасителя чекали,
Для нас була та зірка угорі.
Чому звірята на колінця встали,
А після цього лиш й царі?
Чи сіно краще за шовки,
А ясла - за палати золоті?
Тож подивімся ми через віки
На Божі істини такі прості.
Своє життя віддав за грішний світ,
Щоб нас благословити раєм.
Тепер ми й через сотні літ
У нього милості благаєм.
Всіх обійняти Він хотів,
А від знемоги щоб не впали руки
Себе дозволив розіп'яти на хресті,
За нас перетерпіти смертні муки.
Ми, діти Божі, дочки і сини,
Окроплені Його святою кров'ю,
Прощенними хай будуть вороги,
А ми спасенні Божою любов'ю.
В молитві припадім до Божих стіп,
У днину ясну чи в негоду.
Зерном Господнім засіваймо світ
Щодень і повсякчас на славу Божу.
Богдан ДРАП'ЯТИЙ
