Шановні колеги!
Час у повсякденній праці дуже швидко плине – 25 березня виповнилося рівно два роки як відбувся VII з’їзд Федерації профспілок України.
Ми поставили перед собою доволі амбітні завдання, які охоплюють усі сфери профспілкової діяльності – від вдосконалення самоорганізації і структурних змін – до перебудови всієї правозахисної роботи за гідну працю і гідне життя спілчан.
Затверджена з’їздом Стратегія діяльності на період до 2021 року «Європейський вибір» засвідчила, що ФПУ має політичну волю, знає що робити і як посилювати свій вплив як найбільшої громадської організації країни на суспільні процеси в країні.
На виконання Стратегії Радою ФПУ було затверджено заходи з її реалізації. Включеність в цю роботу всіх профспілкових органів «зверху донизу» і синергія зусиль членських організацій є необхідною умовою досягнення поставлених цілей.
На їх реалізацію Президією тільки протягом останнього року було розглянуто і прийнято рішення з 116 питань, Радою та її постійними комісіями – 42. У рамках виконання Генеральної угоди на 2016 – 2017 роки опрацьовано 873 законопроектів, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів та інших центральних органів виконавчої влади. Підготовлено і подано до парламенту 17 власних законопроектів та законодавчих ініціатив, а також ініційовано 4 парламентських та комітетських слухань. ФПУ проведено 2 всеукраїнські акції протесту та пікетування, і 7 – всеукраїнськими профспілками. З окремих питань продовжується Колективний трудовий спір з Урядом та Спільним представницьким органом сторони роботодавців. Хоча для об’єктивності відзначу, що діалогові відносини з соціальними партнерами в цілому стали більш конструктивними.
Для доведення позиції ФПУ, існуючих проблем у сфері праці та дотримання прав профспілок, в тому числі майнових, використовується трибуна Міжнародної організації праці, Комісія ООН з питань соціального розвитку, Платформа громадянського суспільства Україна - ЄС. Маємо рішучу солідарну підтримку і від Міжнародної конфедерації профспілок та Всеєвропейської регіональної ради, членом якої є Федерація.
І справді, за ці два роки зроблено чимало. У звіті, який ми підготували для членів Ради, подано відповідний аналіз та окреслено завдання на майбутні три роки.
Традиційно пріоритетними для всіх профспілкових органів є забезпечення продуктивної зайнятості, гідної оплати праці та безпеки на робочих місцях.
Що нам вдалося?
По-перше, нарешті подолати 16-річний спротив різних урядів і домогтися об’єктивного визначення прожиткового мінімуму, який є базовим соціальним стандартом для розрахунків зарплати, пенсій, стипендій та соціальних допомог.
По-друге, вперше в сучасній історії у 2017 році розмір мінімальної зарплати 3200 гривень було встановлено на рівні фактично визначеного прожиткового мінімуму.
Цьогоріч мінімалку встановлено 3723 гривні, однак ми конче маємо домогтися її підвищення до 4100 грн., тобто фактичного прожиткового мінімуму.
По-третє, відновлення другий рік поспіль економічного зростання, хоча й невеликого, та активність профспілок у колективних переговорах дали імпульс до динамічного зростання середньомісячної зарплати (проти 2015 року майже на 70%.) Це дозволило зменшити на 15% кількість працюючих «бідняків» із зарплатою нижче прожиткового мінімуму. Водночас на чверть стало більше високооплачуваних працівників із зарплатою, понад 10 тис. гривень.
На переговори з укладення Генеральної угоди на 2018 – 2020 роки профспілкова сторона висунула вимогу щодо заробітної плати кваліфікованого працівника не менш 500 євро. І це реальн, – адже нині на десятках підприємств в авіаційному, морському транспорті, нафтогазовій промисловості, фінансовому секторі і страхуванні - вона вже є такою.
Безперечно, це лише початок руху у напрямку до європейських стандартів оплати гідної праці, який ми ведемо спільно з колегами із Європейської Конфедерації профспілок.
Ви напевне скажете, що зарплата в країнах ЄС на порядок вища ніж в Україні. Це правда. Однак і там є свої проблеми, які профспілкам треба у боротьбі вирішувати.
В 9 країнах (Італії, Великобританії, Іспанії, Бельгії, Греції, Фінляндії, Португалії, Хорватії та Кіпрі) працівники заробляють менше, ніж до світової фінансової кризи 2008 – 2009 років, а в 6 країнах зарплата у 2017 році була меншою ніж у 2016 році. Практично повсюдно темпи росту зарплати є нижчими ніж зростання продуктивності праці.
Іншою проблемою є непомірно великий розрив у зарплатах працівників «старих» і «нових» країн – членів ЄС, що підриває основоположні принципи соціальної справедливості і солідарності.
Саме тому ми об’єднуємо зусилля з європейськими профцентрами у боротьбі за гідну працю і на чергове засідання Платформи громадянського суспільства ЄС-Україна, яке відбудеться 12 квітня ц.р. у Брюселі, ми підготували для обговорення (координатор Василь Андрєєв, голова Профспілки будівельників) доповідь «Реформа системи заробітної плати в Україні та питання трудової міграції». Висновки і рекомендації будуть направлені як органам державної влади в Україні, так і органам ЄС.
Ще одне вирішено питання. З 1 жовтня 2017 року, як того вимагали понад 2 млн. членів профспілок – працюючих пенсіонерів, скасовано оподаткування пенсій. Для всіх інших проведено осучаснення пенсій та запроваджено сталий механізм їх індексації.
Відновлено також право на пільгове пенсійне забезпечення для кількох десятків тисяч працівників, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, що було однією з основних вимог всеукраїнських акцій протесту. Збільшено також розмір страхових виплат потерпілим на виробництві.
Робота у цьому напрямку продовжується: на черзі запровадження професійних пенсійних систем другого рівня та додаткове збільшення пенсій для осіб, які мають великий трудовий стаж, проте мали низький заробіток.
Шановні колеги!
На з’їзді та послідуючих зустрічах з профспілковим активом ставилися питання щодо врегулювання на законодавчому рівні питань реєстрації профспілок як неприбуткових організацій, збереження податкових пільг для профспілкових виплат, звільнення від подання звітів про використання коштів профспілковими організаціями.
Більшість з цих питань вирішено. Зокрема й таке важливе як звільнення дитячих оздоровчих закладів і ДЮСШ від земельного податку та податку на нерухоме майно, які перебувають на балансі профспілок.
А, наприклад, для посилення правового захисту працівників нам довелося дійти аж до Женеви, де у минулому році розглянуто скаргу ФПУ щодо неправомірного обмеження Верховною Радою права доступу Державної інспекції праці до робочих місць.
Нагадаю, що з 2015 року було запроваджено мораторій на інспекцію робочих місць. З лютого ц.р. постановою Уряду таке обмеження скасовано. Відтепер за скаргою робітника чи поданням профспілкової організації інспектор праці повинен невідкладно реагувати на порушення трудових прав чи правил охорони праці. Угода між ФПУ і Держпрацею створює умови для посилення державного і громадського контролю. Цим профспілкові організації мають скористатися.
Вдалося також не допустити скасування нормативних актів з питань охорони праці радянського періоду до розроблення нових.
Про ці та інші досягнення члени профспілок повинні знати. Це результат нашої спільної роботи і боротьби.
Безперечно, багато чого з наміченого поки не вдалося досягти.
Це перш за все забезпечення сталої роботи і збереження робочих місць. Структурні реформи у галузях та надто повільні темпи економічного зростання залишають без роботи понад 1,7 млн. працівників і ще сотні тисяч зайняті неповний робочий день.
Державні органи і роботодавці не справляються з проблемою зростання заборгованості із зарплати. Залишаються дискримінаційними умови оплати праці в бюджетних організаціях.
Незважаючи на зусилля і вимоги профспілок не відновлено санаторно-курортне лікування працівників та їх дітей, а також студентської молоді. Правда, реформований Фонд соціального страхування значно збільшив на цей рік фінансування відновлювального лікування в реабілітаційних відділеннях, і цим, працівникам треба скористатися.
Масово порушуються трудові права працівників. Посилюється наступ й на профспілкові права.
Не досягнуто поступок з боку влади на профспілкові вимоги щодо зупинення зростання цін і тарифів, які з’їдають ріст зарплат та пенсій. Однак, під тиском громадськості Уряд не підвищив у цьому опалювальному сезоні ціну на газ на 17.6%, як того вимагав МВФ. Також зупинено рішення НКРЕКП про введення абонплати для споживачів газу.
У цій боротьбі ФПУ і її членські організації повинні повністю мобілізувати власний ресурсний потенціал і активно впливати на події, ефективно протистояти викликам і загрозам у сфері повсякденного життя та праці. Мобілізації ресурсів і консолідації дій на захист прав та інтересів спілчан.
Тому не випадково VII-й з’їзд виділив у Стратегії діяльності окремий розділ «Сильні профспілки – ефективний захист» та поставив перед нами відповідні завдання.
На жаль, змушений констатувати, що в цій роботі ми дуже повільно рухаємося до поставлених цілей, а вирішення найбільш чутливих питань, які поставили делегати з’їзду, відкладається на «потім». Про це свідчить і нинішній проект постанови Ради.
Між тим всі чудово знають, що тільки організаційно сильні, кадрово спроможні і фінансово забезпечені профспілки та їх організації можуть розраховувати на успіх.
Тільки за цих умов наша 5-мільйонна армія спілчан здатна буде як наступати, так і надійно захищати трудові і соціальні права.
Поки що ми несемо значні кількісні втрати: анексія Росією Криму, війна на Сході країни, структурні реформи, безробіття і трудова міграція призвела до втрати близько 2,5 мільйонів членів профспілок. Тільки минулого року 370 тисяч. Припинили діяльність понад 6-ть тисяч первинних організацій.
Організаційна побудова та структура профспілок, незважаючи на разючі зміни в структурі економіки і державному устрої, в багатьох випадках залишається на рівні минулого століття.
Органайзинг переважно орієнтований на державний сектор, який дедалі стає все меншим, а тому не може бути донором зростання чисельності профспілок.
Давайте подивимося на очевидні факти: чисельність працюючих на державних підприємствах становить лише 12% економічно активного населення, в бюджетних організаціях зменшилась до 18%, а 47% - це приватний сектор та ще 3 – 3,5 мільйона працює в неформальній економіці.
Ось де колосальний резерв поповнення профспілкових рядів. Однак для цього потрібно шукати нові форми роботи, мати необхідні навички та підготовлені для органайзингу кадри. Безпосередньо цією роботою очевидно повинні займатися обласні організації профспілок, міськкоми та райкоми.
Однак, будемо відверті, далеко не всі вони мають потенціал і спроможність вести таку роботу. Та що казати, навіть в ЦК профспілок не всюди є мінімально необхідний для цієї роботи персонал: орговики, юристи, економісти та технічні інспектори праці.
Між тим в минулому році були порушені трудові права майже 330 тис. працівників. Хто і як їм допоміг? Скільком працівникам було забезпечено представництво в судах ? З огляду на те, що загалом у системі ФПУ маємо 110 штатних правових інспекторів і 5876 громадських правових інспекторів, ясно, що юридичну допомогу отримують лише одиниці. І як свідчать листи-звернення і скарги до Федерації профспілок люди висловлюють невдоволення. А з іншого боку, і самі працівники не йдуть до суду, враховуючи складний характер судових процедур, а також зростаючі витрати на судові збори та адвокатські послуги.
Водночас безоплатна правова допомога - це наша основна перевага щодо мотивації профспілкового членства. І в цій роботі нам потрібні докорінні зміни
Як до прикладу, як у Німеччині організують правовий захист в профспілці IG Metall, де нещодавно побував наш колега Олександр Рябко з Профспілки металургів. Там, члени профспілки не несуть жодних витрат, хоча профспілкою кожному гарантується адвокатський захист, бо витрати включені в розмір профспілкового внеску. Натомість не член профспілки платить за це від 500 до 2000 євро, в Англії 1244 фунтів.
А тепер давайте поставимо собі запитання, а чи знає член профспілки в Україні на що витрачається сплачений ним внесок?
Це, колеги, далеко не риторичне запитання. Вступаючи у профспілку люди хочуть мати повну ясність у цих питаннях. І чим вища буде у них зарплата, тим більше буде виникати таких запитань!
Наприклад за минулий рік ФПУ отримала від працюючого члена профспілки 1.26 коп.
І навіть сам Звіт, який ви маєте, переконливо засвідчує, що ці кошти вже окупилися врази.
Тому створення повноцінної системи правої допомоги і адвокації в судах є вимогою часу для всіх профспілкових центрів. І доречі, в бюджеті ФПУ передбачається фінансова дольова участь.
Потребує продовження робота щодо впровадження соціальної картки для членів профспілок, які можуть отримати оперативно консультативно-правову допомогу. Нею вже користуються понад 120 тис. спілчан і отримують результат.
Наступне болюче питання, - це підготовка та підвищення кваліфікації виборних профспілкових кадрів. У членських організаціях ФПУ біля 3-х тисяч кадрових працівників, та 55 тисяч активістів, які виконують роботу на громадських засадах (їх 98%). Замість 5% на навчання витрачається не більше 3-х відсотків профспілкових бюджетів. В той же час практично пустують регіональні профспілкові навчальні центри та створений в Академії праці Інститут профспілкового навчання.
Нам конче необхідно переломити ситуацію. І для цього є всі передумови. Зокрема, фінансові.
В організаціях ФПУ минулоріч зібрано 1,6 млрд. профспілкових внесків. Їх розумне, раціональне використання і розподіл по «вертикалі» і горизонталі, в залежності від повноважень і обсягу виконуваних робіт дозволить докорінно змінити потенціал можливостей та дій кожного профспілкового органу. І для цього потрібно лише одне: досягти порозуміння щодо запровадження єдиної фінансово-бюджетної політики.
Федерація профспілок почала впроваджувати такі зміни у себе з 2017 року, коли задля зменшення фінансового навантаження на членські організації запровадила збір внеску не з середньої зарплати членів профспілок, а 1% з розрахунку мінімальної зарплати 3200 гривень. Було введено й так звані понижуючі коефіцієнти для профспілок з 2-4-ланковою структурою. На цей рік пропонується ще одне послаблення для профспілок бюджетної сфери. Враховуючи низький розмір зарплати, внески запропоновано сплачувати з тарифної ставки робітника 1-го розряду, тобто 1762 гривні, що удвічі нижче ніж для профспілок виробничих галузей .
Докорінно переглянуто й статті видатків: бюджету ФПУ на утримання штату фахівців, діяльність виборних органів, використовувати не більше 60%. Зате збільшити до 20% - на правовий захист, 10% - на інформаційну роботу, та по 5% - на навчання і формування страйкового фонду.
Якщо такий підхід не буде запроваджено у практику фінансово-бюджетної політики на всіх рівнях організаційної структури зверху до низу, то очікуваного ефекту, прямо скажемо, – члени профспілок не відчують.
Ще хотів би наголосити на тому що, коли ми говоримо про бюджет Федерації , ми маємо на увазі, що це вкрай важливий інструмент реалізації завдань, які поставив 7-й З’їзд перед нами, і це є нашою спільною відповідальністю за його належне формування і використання.
Сьогодні голова КРК буде інформувати вас про результати про перевірки фінансової діяльності ФПУ. Порушень немає і я як голова ФПУ до цього дуже вимогливо ставлюсь.
Ніяких надмірностей чисельності працівників чи оплати праці у нас немає. Більш того, штат фахівців апарату ФПУ порівняно з 2013 роком скорочено майже в два рази, з 140 до 79 чол., а обсяги робіт у зв’язку з проведенням реформ у т.ч. євроінтеграції на багато зросли.
А взяти зарплату. Навіть з урахуванням проведеної індексації з 1 січня ц.р. на рівень інфляції, посадовий оклад головного спеціаліста становить 7867 грн. Тоді як в органах державної влади мінімум 9 тис. плюс надбавки за ранг, вислугу років, премії, а в нас лише 30 відсотків за інтенсивність і на цьому все. То ж не дивно, що на вакансії, які у нас раз за разом виникають, із жодної членської організації ніхто не прийшов. А вимоги до людей колосальні. А скільки ми вимушені внести погіршуючих змін до колективного договору в зв’язку з неотриманням внесків від членських організацій.
Ще одне гостре питання для ФПУ як забезпечити справедливість в представництві членських організацій в виборних органах. Про це не один рік ідеться, зокрема на це звернув нашу увагу і 7-й З’їзд ФПУ.
Сьогодні це питання вже набрало критичної ваги і ми бачимо це по несплаті членських внесків. Великі організації освітян, медпрацівників, прямо ставлять питання навіщо платити мільйонні внески до ФПУ, коли вони отримують у тому ж обсязі послуги та користуються такими ж правами як і невеликі організації, що сплачують до бюджету ФПУ незначні кошти.
Отже питання щодо переформатування представництва профспілок у органах ФПУ, наглядових радах акціонерних товариств, фондах потребує прив’язки не лише до чисельності, як це зараз, а й до реально оплачених внесків.
Ми вже зробили перший крок у цьому - внески беруться з розрахунку тільки працюючих. Слід було б подумати і над таким питанням – гнучкого реагування на зміни чисельності Ради у зв’язку зі змінами чисельності членів профспілок. Тому що, коли членські організації делегували у 2015 році своїх представників, тоді нас було 7.5 млн., нині вже – п’ять, а кількість тих за кого членські організації сплачуюють внесок - всього 3.8 млн.
Нажаль, що і по факту на Раду збирається в межах 200 членів із 270 за списком, що ставить під загрозу інколи і легітимність прийняття рішень.
Просив би, щоб організаційна і Статуна комісія опрацювали ці питання не чекаючи чергового З’їзду.
Це ж саме стосується і представництва молоді у Раді ФПУ. Як нам пояснити молоді, яка складає 36 відсотків профчленства, а в Раді ФПУ представлена лише шістьма відсотками, в Президії – жодного?
Нещодавно на пленумі профспілок Харківщини мені поставили питання – чому ФПУ не формує кадровий резерв, і що я мав відповісти, якщо повноваження делегування до виборних органів, формування резерву кадрів – це все знаходиться у компетенції всеукраїнських профспілок. Колеги, погодьтесь це ж від вас залежить хто буде представлений у цій залі.
І, на завершення
Напередодні, на Президії ФПУ відбувся достатньо критичний і предметний аналіз ситуації в профспілковому русі. Висловлено багато думок і внесено конструктивних і водночас суперечливих пропозицій. Це означає, що є розуміння і прагнення до проведення необхідних внутрішніх змін у діяльності ФПУ. Частину з них маємо провести протягом цього року. Інші ж , які потребуватимуть внесення змін до Статуту і проведення всебічної дискусії у членських організаціях, нам потрібно виробити завчасно, до нашого З’їзду, а також з’їздів членських організацій, які вже стартують наступного року.
І щодо Федерації, про це також говорилось, колеги. Мені видається, що ми не є Федерацією як такою, а по суті, так як це фактично складається - це є Конфедерація. Тому що розумні рішення, які консолідовано нами приймаються, водночас не знаходять належної організації у підпорядкуванні і їх виконанні в повній мірі. Тому яким має бути формат Федерації профспілок? Це питання освітяни вже поставили досить гостро. Формат, функції та повноваження ФПУ, як національного профцентру, - це теж нам потрібно опрацьовувати, і вийти на модель і співвідношення відносин з членськими організаціями виходячи з обставин, які фактично існують із урахуванням міжнародного досвіду, ідеології і розвитку профруху в сучасних умовах.
