Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі- Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (підпункт 3 пункту 2 статті 2 Закону № 2232-XII).
Таким чином, особи, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які були призвані із числа резервістів в особливий період є військовослужбовцями і відповідно на них поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.
Отже, за особами, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період або були призвані на військову службу із числа резервістів на особливий період, зберігається:
- право на захист від незаконного звільнення або переміщення по службі;
- право на безоплатну перепідготовку і дострокове звільнення у визначених випадках, на матеріальну допомогу при звільненні, на одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний рік служби у визначених випадках;
- право на службовий час нормальної тривалості (крім військових навчань, походів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби в добовому наряді тощо);
- право на час відпочинку;
- право на відпустки з оплатою вартості проїзду до місця відпустки і назад у визначеному порядку. Під час воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. При цьому надання військовослужбовцям у періоди мобілізації та воєнного стану інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється;
- право на оплату праці, зокрема на грошове забезпечення та його індексацію;
- на речове забезпечення або грошову компенсацію за неотримане речове майно, продовольче забезпечення, підйомні допомоги, добові;
- право на охорону праці (у тому числі охорону здоров’я та медичну допомогу, безоплатну для учасників бойових дій психологічну, медико-психологічну реабілітацію, грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу в разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (в разі смерті військовослужбовця одноразова грошова допомога отримується членами сім’ї);
- право на навчання та підвищення кваліфікації;
- право на пільги щодо проїзду;
- право на подальше пільгове пенсійне забезпечення.
До додаткових трудовх прав та гарантій належить:
- переважне право на залишення на роботі в разі скорочення на підприємстві;
- право на щорічну відпустку повної тривалості до закінчення 6 місяців у перший рік роботи на підприємстві — у тому числі для осіб з інвалідністю внаслідок війни;
- можливість використовувати чергову щорічну відпустку у зручний час — для осіб з інвалідністю, дружин (чоловіків) військовослужбовців, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- 14 календарних днів на рік додаткової відпустки, зі збереженням заробітної плати — для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також грошова компенсація за невикористані дні такої відпустки;
- додаткові гарантії щодо працевлаштування осіб до 35 років, які влаштовуються на роботу вперше.
Після закінчення строку несення військової служби та звільнення, для збереження місця роботи та посади працівник повинен вийти на роботу в день, що настає після дня взяття на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (військкоматі) після його звільнення з військової служби. У його військовому квитку зазначається дата про призов і звільнення з військової служби та взяття на військовий облік.
Департамент правового захисту
апарату ФПУ
