Війна ще триває, але українці уже перебувають в очікуванні перемоги. А мир розпочне ностальгічну добу відбудови країни. Тож великі надії покладаються на будівельників, які обіцяють спорудити ще кращі міста та села, ніж ті, які були до війни. Поки що це мрії, але ми їх уже виношуємо. Особливо будуть затребувані на ринку праці молоді фахівці, яких готують різні заклади освіти. Наша розмова на цю тему із директором Кропивницького будівельного фахового коледжу Інною Чернишовою.
- Зараз у коледжі гаряча пора: йде набір студентів. Які особливості нинішньої вступної кампанії? Мабуть, Ви підмічаєте, які діти вступають – за власним покликанням, чи батьки підштовхують? Загалом, які прогнози на новий набір?
- Враховуючи статус нашого закладу освіти на ринку праці, популярність професій, ми щороку маємо гарні результати набору студентів. Нинішня вступна кампанія нас ще раз в цьому переконала. Дійсно, будівництво – це вагома складова життя, це мирна професія, яка була затребувана завжди, а сьогодні тим паче. Тішить те, що нинішні вступники (а в мене є змога з ними спілкуватися), обирають професію свідомо. Ми навпаки, пропонуємо подавати заяви відразу у кілька закладів освіти, а вони відмовляються і обирають будівництво. І саме на спеціальність «Будівництво та експлуатація будівель та споруд» маємо значний конкурс. Особливим попитом користується «Архітектура». Тож у цього року збільшуємо набір на базі 9-го класу до п′яти груп. І лише на «Будівництво та цивільна інженерія» – набираємо 50 чоловік. Та ще формуємо групи на базі повної загальної середньої освіти. А всього маємо регіональне замовлення на 195 чоловік. Наші студенти отримують дипломи фахових молодших бакалаврів. Якщо брати простою мовою, то це виконроби – ті головні спеціалісти, навколо яких і обертається все будівництво. У нас вони навчаються і проєктувати споруди, і кошторис складати. Дипломна робота передбачає проєктування будівлі – від риття котловану, облаштування будмайданчика для своїх працівників, до здачі її в експлуатацію. І обов′язково вона має бути затишною та комфортною для мешканців.
- Яка специфіка вступної кампанії цього року?
-У цьому році вступники не складають екзамени, а проходять індивідуальну усну співбесіду. Для них ніби це легше, а для викладачів – складніше: і організувати цей процес, і вибрати найкращих. Плюс – зробити так, щоб вступники почувалися комфортно, а головне − безпечно. Співбесіда – це не просто знайомство і розмова із вступником, це виявлення знань із певних предметів. Враховуючи нинішню обстановку ми пропонували обрати один із предметів: математику, українську мову, історію України. Дуже приємно, що будівельники, здебільшого, обирали математику, їхній профільний предмет. Були й такі, що надавали перевагу українській мові чи історії. Я беру участь у роботі приймальної комісії – хочу безпосередньо бачити, яке молоде поповнення до нас приходить. Коли ми проводили профорієнтаційну роботу, пропонували заповнювати листи вступника, де зазначалася мотивація. І в цьому році були досить умотивовані відповіді: чому обирають саме наш заклад і ту чи іншу спеціальність.
- Є такі розмови, що у середніх спеціальних закладах будуть давати спочатку професію, а потім студенти отримуватимуть повну середню освіту.
- Це не стосується закладів фахової передвищої освіти. А у нашому закладі вступники на базі 9-ти класів одночасно проходять курс повної загальної середньої освіти та набувають фахових знань.
- Чи легко навчатися у будівельному коледжі?
- Легкого шляху взагалі немає. Наш заклад – технічний, тому основні предмети: математика, креслення, плюс потужні комп’ютерні програми, фахові дисципліни. Але долає шлях той, хто іде. Головне - мати бажання.
- Ми вели мову про те, що країні потрібні будівельники, і не просто фахівці, а якісні. Чи гарантує заклад якісну підготовку майбутніх кадрів?
- Наш коледж на ринку праці із 1930 року. За 92 роки його існування не було нарікань на якість підготовки. Це відомо із роботи наших попередників, які залишили багато традицій, а ми їх успішно продовжуємо. Можна з упевненістю сказати, що наш коледж має, так би мовити, знак якості, який ми підтримуємо. І навіть під час карантинних обмежень та воєнних обставин не припиняли навчання: і в очному форматі, і у дистанційному. Намагалися забезпечити надання якісних освітніх послуг.
- Чимало коледжів поруч із спеціальністю дають студентам робітничі професії. Чи практикується це у будівельному коледжі?
- Так. Ми паралельно даємо і робітничі професії. Це дуже важливо, адже щоб керувати людьми, треба самому уміти щось виконувати руками. Усе починається із навчальної практики, дисципліни «Вступ до спеціальності», вивчаючи яку, студент крок за кроком опановує свій фах. І навички управління набуваються, і уміння спілкуватися з підлеглими. І відповідно керівник середньої ланки повинен сам показати робітнику, наприклад, муляру, як виконати кладку цегли. До речі, професія будівельника – універсальна, адже справжній чоловік (зараз і жінка не відстає від нього) повинен робити удома все: і будинок звести, і ремонт зробити, і полицю прибити… Вважаю, що працюючи будівельником, представник сильної статі реалізує себе, як чоловік.
- Як коледж співпрацює із роботодавцями, адже студентам потрібно і практику проходити, і працевлаштовуватися?
- На сьогодні ми підписали більше 150 угод із базами практик. Незважаючи на коронавірус, воєнний стан, студенти проходили практику. Не завжди роботодавці, посилаючись на фінансові труднощі, оплачували за технологічну практику, але студенти її проходили, набуваючи практичні навички.
- Головне, заради чого діти навчаються – майбутнє працевлаштування. Напевне, у Вас є дані, чи всі випускники знаходять роботу за фахом? І чи відразу випускника беруть на роботу відповідно до його диплому?
- Із цим проблем немає, адже усі наші професії – завжди мають попит. Уже під час технологічної практики роботодавці приглядаються до студентів і пропонують роботу. Тоді у студента є можливість продовжити навчання за індивідуальним планом і одночасно працювати. Це, звісно, мова йде про тих студентів, які добре навчаються. Щороку на 1 вересня ми маємо інформацію про працевлаштування випускників. Є певний відсоток тих, хто продовжує навчання, а найбільший показник – це працевлаштовані за спеціальністю. Зовсім незначна частина випускників, через певні обставини, не знайшла себе у професії. Чи відразу беруть за фахом? Все індивідуально. Є випускники, яким дають випробувальний термін, придивляються до них, якщо вони проявляють себе, то їх однозначно беруть на роботу за професією. У нас чимало таких прикладів. Багато залежить від роботодавця. Одні бояться брати молодих, інші навпаки – довіряють новоспеченим фахівцям, ще інші кажуть: дайте їх нам, ми самі будемо формувати із них спеціалістів, тільки порадьте старанних дітей. І такі є випадки. Співпраця з роботодавцями налагоджена і воєнні дії її не порушили. Попит на наших студентів не припиняється, адже будівельник – це вічна професія, на цінність якої не впливає ні політика, ні реформи, ні обставини.
- Інно Анатоліївно, Ви за фахом – філолог, а очолюєте будівельний заклад. Ви, мабуть, єдина в Україні така керівниця? Чи легко філологу управляти технічним потенціалом закладу?
- Не думаю, що я така одна. Не скажу, що легко, але якщо працювати, то завжди складно, ставиш перед собою завдання і маєш їх виконувати, тому що поруч з тобою колектив і це не лише твої надії і сподівання, а надії і сподівання ще 700 осіб.
Марія Іванова
