Враховуючи суттєве оновлення законодавства щодо основних прав і гарантій працівників у сфері зайнятості та у разі настання безробіття, Федерація профспілок Кіровоградської області ініціювала проведення робочої зустрічі, на якій обговорювалися новації Закону України №2622-ІХ.
У зустрічі взяли участь зацікавлені сторони – профспілкова та обласного центру зайнятості. Відкрила захід та пояснила його актуальність заступник голови ФПО Оксана Терлецька. Заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян ознайомив присутніх із новаціями у сфері зайнятості. Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, в тому числі молоді, та впровадження нових ефективних програм на ринку праці» внесено зміни у три законодавчі акти: КЗпП, Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і Закон «Про зайнятість населення». Цей Закон набрав чинності з 29 жовтня 2022 року, але частина норм набрали чинності із 29 січня 2023 року і ще частина змін набере чинності з 29 квітня ц. р.
Зокрема із КЗпП виключено ст. 196, яка регулювала питання бронювання робочих місць для певних категорій населенні (молоді, людей передпенсійного віку…). Квотні категорії залишили, але під них уже не бронюється на підприємствах 5 відсотків робочих місць. Держава вирішила, що краще перейти до активних форм сприяння зайнятості, ніж бронювати місця. Що стосується Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», то в ньому змінилися норми щодо отримання допомоги по безробіттю. Якщо раніше передбачалося, що за рік до набуття статусу безробітного за людину роботодавець мав сплачувати єдиний внесок не менше 6 місяців. Це давало людині право після звільнення реєструватися у центрі зайнятості і отримувати допомогу залежно від розміру середньої зарплати. Зараз 6 місяців змінили на 7. Одна з причин зміни – це обмежили право на допомогу по безробіттю для основної частини сезонних працівників. (В Україні багато аграріїв, яких звільняли на зиму працівників). Право на реєстрацію залишилося, лише людина буде отримувати менший розмір допомоги. Для людей, які працюють у сільському господарстві, мають особисте селянське господарство, норма для реєстрації у службі зайнятості – це перебування у трудових відносинах 6 місяців протягом року.
Суттєво змінилися вимоги до тривалості виплати допомоги по безробіттю. Для застрахованих осіб це було: 360 днів, а для осіб перед пенсійного віку – 720, то зараз ці 360 днів трансформовані відносно страхового стажу. Якщо у людини стаж до 3 років, то тривалість виплати допомоги – 180 днів, від 3 до 6 років – 210, від 6 до 12 – 240, від12 до 18 – 270, від 18 до 24 – 300, від 24 до 30 – 330. І понад 30 років – 360 календарних днів. Також залежно від страхового стажу визначається розмір допомоги по безробіттю. Раніше він складав: до 2 років – 50 відсотків від середньої зарплати, від 2 до 6 – 55, від 6 до 10 – 60, понад 10 років – 70 відсотків. Наразі: якщо людина має стаж до 3 років, то їй призначається допомога 50 відсотків, від 3 до 6 – 55, до 12 років – 60, до 18 – 65, до 24 – 70, до 30 – 75, понад 30 років – 80 відсотків. Тобто збільшився максимальний розмір допомоги із 70 до 80 відсотків, але введена суттєва градація.
Є ще так звана бонусна норма: якщо людина має страховий стаж не менше 15 років і протягом 15 років не була зареєстрована як безробітна, то її розмір допомоги збільшується на 10 відсотків. А загалом, чим довше людина перебуває у статусі безробітної, тим меншу допомогу отримує. Раніше у перші 90 днів перебування на обліку людина отримувала 100 відсотків розмір допомоги, наступні 90 днів – 80 відсотків, у подальшому – 70. І плюс ті відсотки, які нараховували за страховий стаж. Зараз: перша половина виплати допомоги – 100 відсотків, у подальшому – 50 відсотків.
Відрадно, що повернуто право на достроковий вихід на пенсію. Якщо у людини є таке право і її скоротили, вона протягом 30 днів реєструється у службі зайнятості. Якщо їй не підберуть підходящу роботу, центр зайнятості порушує клопотання перед Пенсійним фондом і людина отримує право на пенсію.
Низку новацій уведено на період воєнного стану. Одна з найбільших стосується тривалості виплати допомоги по безробіттю. У період війни вона складає не більше 90 календарних днів. (Попередні новації стосуються мирного часу). Для людей передпенсійного віку (за рік до досягнення пенсії) – 360 днів. Допомога призначається з першого дня після дня надання статусу, фактично з 2-го дня. Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розмір мінімальної зарплати. Передбачені норми, які регулюють питання виплати допомоги тим громадянам, які були вимушені виїхати за кордон. Якщо зареєстрована як безробітна людина виїжджає за кордон, вона має про це повідомити центр зайнятості. Якщо вона перебуває за кордоном більше 30 календарних днів, то виплата по безробіттю цій людині припиняється.
Богдан Стоян також відповів на запитання аудиторії, зокрема, що стосується поняття «підходяща робота». На період воєнного часу воно змінилося. Тут іде прив’язка і до відстані до робочого місця, і до тривалості виплати допомоги по безробіттю. Звісно, враховується досвід роботи, освіта, але пропонують ту вакансію, яка є в наявності. Під час воєнного стану в області, у разі необхідності, можуть також бути запроваджені суспільно-корисні роботи. Якщо зареєстрований безробітний відмовляється від участі у таких роботах, він втрачає статус безробітного і виплату допомоги.
Взаємно корисний діалог
Працівники Федерації профспілок області та її членських організацій взяли участь у семінарі, який провела Федерація профспілок України в режимі відеоконференції. Запрошені до семінару представники Пенсійного фонду України ознайомили присутніх з питаннями, пов’язаними з набранням чинності з 1 січня 2023 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Фахівці ПФУ пояснили, як працюють пенсійними в умовах приєднання до їхньої структури повноважень Фонду соціального страхування та відповіли на запитання представників профспілок. Зокрема, гості поінформували, як здійснюється оплата лікарняних. Пенсійному фонду на це дається 3 дні – спеціалісти вкладаються у цей термін, заборгованості немає. Щоправда, невирішеним залишається питання оплати лікарняних тим особам, які працюють за сумісництвом. Багато питань виникає щодо надання медико-соціальних послуг особам, які постраждали на виробництві, та ін. Тому ПФУ розробив пропозиції до КМУ задля врегулювання виконання функцій щодо повноти охоплення усіх послуг, які надавав Фонд соціального страхування.
Федерація профспілок Кіровоградської області
