20230807 141023 09

13 серпня –  День будівельника, який припадає на кожну другу неділю у серпні місяці.

 

- Нажаль, цей святковий день ми відзначаємо під час воєнного стану, - зазначив у своєму коментарі заступник Голови ФПУ, голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь АНДРЕЄВ.

Ситуація в будівельній галузі

Аналіз справ у галузі свідчить про те, що з початком широкомасштабної російської агресії, будівельні майданчики призупинили свою роботу майже на половині території України, хоча в іншій більш безпечній частині, вони працюють, особливим попитом користується будівництво житла. Обсяг такого будівництва збільшується, при тому, що і  ціни на нього зростають, та навіть зарплати у будівельників виросли в західних регіонах, виходячи з тієї кількості людей, які переміщуються туди зі Сходу і з Півдня України на Захід.

Захист трудових прав  працівників

Водночас слід сказати, що на період воєнного стану, трудові права усіх працівників зазнали обмеження, про це ми відкрито говоримо від імені наших членів Профспілки. Наші працівники сприйняли це як неминучі тимчасові обтяження військового часу. Вони переходять на нові умови роботи і разом із роботодавцем роблять все можливе, щоб зберегти свої робочі місця, щоб не зменшувався обсяг виробництва, працюють над збільшенням заробітної плати, там, де це можливо, де є робота, і проводять колективні переговори щодо покращення умов праці, як на будівельних майданчиках, так і на заводах з виробництва будівельних матеріалів.

Тому говорити про те, що лише у будівельників звузився обсяг трудових права, не можна. Будівельники, які мали проблеми із заборгованістю з заробітної плати ще до запровадження воєнного стану продовжили переговори із своїм роботодавцем, здійснюють тиск на нього, а ті, хто не зміг досягти результату переговорним шляхом, пішли до суду, і ми як Профспілка маємо декілька десятків успішних кейсів судових справ  стосовно повернення зарплати працівникам у т.ч. і тим жінкам, які виїхали з початку війни за кордон.

 

Роль колективних договорів у період воєнного стану

 Велика кількість колективних договорів і їх положень були заморожені на період військового часу, є такі, що діють у повному обсязі. Але є декілька підприємств, у т.ч. і на прифронтових територіях, наприклад, у Сумах, де ми вже у червні 2022 р почали переговори стосовно нового колективного договору. По кожному з них ми проводимо обговорення у трудовому колективі і ведемо діалог з роботодавцем. Інколи сама Профспілка вимушено поступається своїми правами на користь дотримання прав працівників, якісь виплати, які йшли по колективному договору у профспілковий бюджет, щоб потім використовуватись на культурно-масову і спортивно-оздоровчу роботу, пішли на додаткову зарплату працівникам, або на допомогу мобілізованим у цих трудових колективах, тому що кожному потрібне не тільки захисне спорядження, але і якісь щоденні речі, які роблять службу солдата легшою на фронті.

Безпека праці потребує більше уваги у військовий час

– Офіційні дані демонструють скорочення кількості нещасних випадків, але у процентному відношенні у розрахунку на одного працівника, ми поки що не маємо цієї інформації: з одного боку, тому що статистична державна звітність оприлюднюється раз на два роки і дані будуть лише наступного року, а з іншого, – скорочення смертельного травматизму у абсолютній кількості нічого не значать, тому що майже половина працівників не мають зараз постійної роботи – або частина з них виїхала. Тому  рахувати, що було наприклад, 60 смертельних випадків, а залишилось 35 чи 40 за 2022 рік, це не скорочення, а об’єктивна реальність.

При тому, що є травми у наших членів Профспілки, робітників будівельної галузі, які вони отримали, коли працювали на замінованих об’єктах, чи на будівельних кранах під час ракетних обстрілів. Це, звичайно, створює додаткові ризики для роботи і ставить нагальні питання, які Профспілка разом зі своїми організаціями має вирішувати.

 

Законопроект про БЗР не втратив своєї актуальності

– Слід підкреслити, що соціальний діалог і робота над законопроектом про БЗР відновився у квітні 2022 року, після звільнення Київщини. Ми вдячні і Міністерству економіки, що вони зосередили свою увагу на забезпеченні прав працівників на безпечну працю в цьому законопроекті. І згодні з тезою про те, що  європейська інтеграція вимагає нових стандартів у законодавстві не лише тому, що ми взяли на себе зобов’язання адаптувати європейські директиви, а для того, щоб єдина система безпеки праці в рамках ЄС працювала по єдиному.

Наприклад, якщо кількість працівників, які отримали травму у Швеції, в 10 разів нижче пропорційно до кількості зайнятих працівників по Україні, то значить треба переймати шведський досвід з охорони праці, у т.ч. представництва профспілок з безпеки праці, які є не лише на підприємствах, а і на регіональному рівні, та мають законодавчі повноваження впливати на ринок праці, щоб забезпечувати безпечні умови праці.

Тому ми продовжуємо наполегливо працювати над цим законопроектом. У травні не вдалося з законопроектом пройти через урядовий Комітет, в липні не вдалося, знову законопроект був знятий з розгляду. Є наші застереження стосовно цього законопроекту, над якими ми продовжуємо працювати, у роботодавців є свої, разом з тим ми всі прагнемо, щоб новий закон про БЗР вийшов оптимальним, щоб з’явилось нормальне, зрозуміле, прозоре та не корупційне регулювання роботи Держпраці, без чого неможливо відродити Україну після війни. Без нагляду всі права залишаються декларацією. А відновлення країни буде потребувати в десятки разів більше працівників будівельної галузі.

Зараз за офіційними даними є тільки 145 тис. офіційно найманих працівників  у будівельній галузі. Це не та кількість, яка може відновити знищену рашистами інфраструктуру житлових і промислових будівель України, яка складає лише станом на 24.02.2023 р. за експертними оцінками 411 млрд. євро. Це велика сума і значний обсяг роботи.

 

Участь будівельного комплексу України у підготовці та реалізації Плану відновлення економіки України

– Ми це обговорювали на спільному засіданні Ради Будівельної палати України, Президії Академії будівництва України, Профспілки будівельників України, КНУБА та Спілки ректорів закладів вищої освіти України, яка відбулась 9 серпня ц.р. на базі Київського університету будівництва і архітектури, присвяченої до Дня будівельника.

Є низка проблем з фінансами, з технічними обмеженнями, в т.ч. і з веденням будівництва під час війни, з гуманітарними обмеженнями щодо  роботи на замінованих територіях, або у будівлях знищених ракетними або артилерійськими ударами. А також є великий брак кваліфікованих працівників, яких має бути принаймні в 10 разів більше, ніж ми мали до війни. Час грає проти України, а на відновлення ми не маємо багато часу, щоб досягти хоча б  рівня 2021 року.

Тому ми маємо визначити пріоритети, працювати над ними, формуючи наявність людських, капітальних, інженерних ресурсів, обладнання тощо. Працювати над новою продуктивністю праці, щоб зарплати були вищими, а результати роботи більш високими і кількість об’єктів, які здаються протягом року в експлуатацію стала більшою, чим та, яку ми мали до війни. На цьому я зробив наголос під час свого виступу на спільному засіданні.

Хаби неформальної професійної освіти

Наша Профспілка започаткувала низку проектів, щоб допомогти галузі з підготовкою кваліфікованих працівників ще 2022 року. Наш проєкт стосовно професійних хабів працює в 3 регіонах, а цього року буде працювати вже у 8 регіонах. До цієї справи ми залучаємо як власні ресурси, так і ресурси від наших зарубіжних партнерів, і не тільки профспілок. Ми передбачаємо, що під час відновлення ситуація на будівельному ринку зміниться. Разом із інвестиціями прийдуть на ринок компанії з тих країн, які інвестують у відновлення, ми маємо це розуміти, - не тальки українські компанії будуть працювати над відновленням України. Будуть утворюватись складні ланцюги підрядників, а це додаткові ризики: і щодо зарплати, і щодо дотримання трудових прав, і безпеки праці – це нам необхідно обговорювати, напрацьовувати плани та ефективні рішення.

         Побажання колегам до Дня будівельника

 – Я завжди бажав гарної роботи нашим колегам, а зараз бажаю Перемоги і мирного неба, і спільного відчуття солідарності, яке нам допоможе після Перемоги над ворогом спільно виробити між профспілками і роботодавцями справедливі умови праці для збереження трудового потенціалу і для повернення наших людей із-за кордону.

ПРЕСЦЕНТР ФПУ