Повномасштабна війна росії проти України принесла чимало горя та випробувань українським родинам, а також значні руйнування житлової, промислової інфраструктури, а також багатьох міст, містечок, селищ.
Відбудова, яка триває сьогодні попри війну поставила перед нами чимало викликів, які потрібно вирішити саме зараз. Серед найгостріших питань - це збереження будівельних кадрів та підготовка нових, низька оплата праці будівельників, безпечна праця на будівельних майданчиках, вплив небезпечних речовин, загроза життя та ін.
Будівельні кадри – скільки їх на ринку праці?
Перед початком війни згідно показників Державної служби статистики України у будівельній галузі працювало - 690,8 тис. осіб (зайняте населення за видами економічної діяльності по регіонах у 2021р.)1, а середньооблікова кількість штатних працівників складала 226,3 тис. осіб (2022р.)2.
Різниця у 464,5 тис. осіб між зайнятими працівниками у галузі та штатними працівниками показує застосування різних форм працевлаштування будівельників, що відповідно впливає і на неформальну зайнятість серед будівельників, яка на сьогодні за різними неофіційними оцінками продовжує зростати.
Слід врахувати, що на сьогодні офіційна частка будівельників зменшується під впливом мобілізації і міграції. Відповідно постає питання дефіциту робочої сили.
За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона3 співробітників на ринок праці. Хоча, згідно підрахунків Міжнародної організації праці на відновлення України потрібно буде 8,6 млн додаткових працівників, а це вдвічі більше, ніж за підрахунками уряду.
Вже сьогодні на фоні цих показників ми чуємо що слід очікувати після закінчення війни масового повернення біженців. Можливо дехто повернеться працювати за 300 € (Євро), а більша частка все-таки залишиться працювати за кордоном отримуючи європейські зарплати. Щодо трудових мігрантів, тут взагалі щось складно прогнозувати, якщо вони і приїдуть до нас, то це будуть будівельники з найбідніших країн, які згодні працювати у важких умовах.
До речі, щодо зарплати будівельників!
Середньомісячна заробітна плата працівників по будівельній галузі за останні 3 (три) роки: 11 289 грн (2021р.); 9 781 грн (2022р.); 12 634 грн (2023р. та на початок 2024р.).5 Хоча в багатьох оголошеннях щодо пропозицій роботи ми бачимо оплату праці будівельникам від 20 000 грн до 30 000 грн. Самі будівельники підтверджують, що така зарплата існує, але в реальності їм нараховують трохи більше 12 000 грн., а інша частка зарплати пропонується «на руки», тобто в конверті, і не факт що ти її отримаєш (така собі лотерея).
Безпечна праця на будовах та при відбудові.
Вкрай важливе питання, про яке постійно треба говорити. Обстріли, заміновані електроопори, незнешкоджені вибухові предмети (у т.ч. залишки ракет) це все, що сьогодні оточує нас, а також є реальною загрозою життю будівельників.
На сьогодні більша частка будівельників працює на відновленні пошкоджених будівель і об'єктів – зрозуміло, що ці місця є вкрай небезпечними, тому що праця під обстрілами дуже небезпечна, а також ще на додаток для них існує загроза азбестового зараження, про яке всі ми маємо чути щодня та знати, що азбест – це високонебезпечний матеріал, який при вдиханні може викликати онкозахворювання.
На сьогодні це є великою проблемою, оскільки, маючи велику кількість руйнувань, ми одночасно маємо проблему з утилізацією азбесту.
Будівельники, як і пожежники та працівники рятувальних служб мають бути захищені так, ніби вони проводять роботи з вірусом Ебола, адже сьогодні азбест у вигляді пилюки розноситься скрізь.
Але є ще одна додаткова проблема, яка поширюється на будівельних майданчиках, де відбувається відбудова чи будівництво житла, соціальної інфраструктури, дитячих садочків, шкіл, лікарень в зруйнованих війною містах та селах – це нехтування самими будівельниками використання засобів захисту на риштуваннях, на дахах будинку та ін.
Ви запитаєте - чому так відбувається? Тому що відсутній контроль з охорони праці.
Скільки грошей треба для відновлення і відбудови?
Сума прямих збитків, нанесених інфраструктурі України в ході війни, станом на січень 2024 року сягнула майже $155 млрд. Ця оцінка враховує також збитки, завдані Україні через підрив країною-агресором Каховської ГЕС 6 червня 2023 року (оцінка прямих фізичних пошкоджень здійснена аналітичною командою Київської школи економіки (KSE).6
На першому місці за сумою збитків залишається житловий фонд. Серед регіонів, де зафіксовано найбільше зруйнованих житлових будівель, - Донецька, Луганська, Київська, Харківська, Чернігівська та Херсонська.
Наступною іде інфраструктура (втрати промисловості та підприємств), енергетична галузь, АПК.
Обсяги виконаних будівельних робіт.
Індекс виконаних будівельних робіт в Україні за підсумками січня-червня (I півріччя) 2023 р. зріс на 18,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2022р. Обсяги виконаних будівельних робіт за цей період у грошовому виразі сягнули 53,2 млрд грн.7
Драйвером росту будівництва за січень-червень стали інженерні споруди, показник у цьому секторі збільшився на 34%. Водночас житлове будівництво скоротилось на 5,9%, а нежитлове зросло на 9,5%. У грошовому виразі житлове будівництво сягнуло 8,92 млрд грн, нежитлове - 13,7 млрд грн, а будівництво інженерних споруд - 30,6 млрд грн.
Зростання інженерного будівництва пов’язане з відновленням зруйнованих через російську військову агресію транспортних та промислових споруд, а також мостів, естакад, доріг, залізниці, трубопроводів, комунікацій, ліній електропередач та інших інфраструктурних та інженерних споруд. При цьому, велика частка нового будівництва відповідає масштабам руйнувань, які непідвладні частковому ремонту або реконструкції.
Як бачимо роботи для будівельників багато, а що з підготовкою кадрів?
Сектор будівництва вже зараз потребує різних категорій працівників, які б відновлювали українські міста та села. В цьому питанні слід привернути увагу на збереження, підтримку та розвиток закладів професійно-технічної освіти будівельного напрямку, які на сьогодні є базою з підготовки кваліфікованих робітничих кадрів.
Також, важливо відмітити роль безкоштовних двотижневих короткотермінових курсів ПРОФБУД - Хаби неформального професійного навчання мікронавичкам у будівельному секторі. Хаби орієнтовані на навчання ВПО, які втратили роботу, домівку, переїхали в інший регіон і потребують негайної перекваліфікації, щоб отримати оплачувану роботу та мати можливість забезпечувати їхні родини. Іншими цільовими категоріями є особи з числа незайнятого населення, працівники з інших секторів економіки та учнівська молодь, які хочуть набути нових професійних навичок з окремих професій будівельного напрямку.
На сьогодні на базах закладів професійно-технічної освіти проведені курси за професіями: монтажник металопластикових конструкцій, санітарно-технічних систем і устаткування, гіпсокартонних конструкцій, лицювальник-плиточник, маляр - штукатур. Реалізується проєкт спільно з роботодавцем з підготовки спеціалістів за професією: складальник металопластикових конструкцій.
Жінки в будівельній галузі.
На сьогодні під час війни у закладах профтехосвіти спостерігається тенденція зацікавленості дівчатами професіями такі, як: зварювальник, сантехник, електрик, столяр та ін.
На будовах ми все більше помічаємо жінок, які поступово заміщують чоловіків під час мобілізації, хоча і до цього жінки працювали на будовах, прикладом є жінки-кранівниці.
Важливо, щоб на сьогодні враховуючи цей аспект відбулась адаптація умов праці. І це має відбуватись не тільки у будівельній галузі.
Що потрібно зробити, щоб покращити сьогоднішню ситуацію в галузі?
З 09 по 10 квітня 2024 р. у м. Варшава (Польща) відбулась Міжнародна конференція «Ukraine Reconstruction Conference 2024». Захід, організований Інтернаціоналом будівельників та деревообробників (BWI) спільно з Профспілкою будівельників України (ПРОФБУД), об'єднав представників 27 профспілок із 19 країн світу, а також представників Європейського банку реконструкції та розвитку, офісу Міжнародної організації праці для країн Центральної та Східної Європи, Центру Солідарності в Україні, Німецької кредитної установи для відбудови (KfW), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, Європейського парламенту, представників роботодавців. Головною метою цієї конференції було обговорення ключових викликів, з якими стикається будівельний сектор України в нинішніх умовах, визначення потреб у інвестиціях та умовах для їх залучення, забезпечення безпечних та гідних умов праці для будівельників і соціальних гарантій, а також питань співпраці для відновлення та розвитку будівельного сектору.
Багато дискусій було зосереджено на тому, як найкраще забезпечити, щоб Україна могла розробляти та реалізовувати проекти реконструкції таким чином, щоб забезпечити участь профспілок та повагу до прав працівників. Акцентовано увагу включення законодавчих норм про працю, в законодавчі та договірні рамки проектів реконструкції, та важливість безпеки та гігієни праці в будівництві і необхідність забезпечення наявності кваліфікованої робочої сили для зусиль з реконструкції.
Василь Андреєв, Голова Профспілки будівельників України під час Конференції зазначив: «Важко знайти слова, щоб описати всі виклики, які ставить війна для народу України, працівників і профспілок. ПРОФБУД продовжує робити все можливе для об’єднання та підтримки будівельників та їхніх сімей, а також для відбудови України. На сьогодні в Україні стоїть питання забезпечення обов’язкового дотримання багатьох Конвенцій МОП про основоположні принципи та права у сфері праці, таких як: Про примусову чи обов'язкову працю №29, Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів №98, Про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище №155, Про положення про працю в договорах, що укладаються державними органами влади №94.
Необхідно запровадити механізм, щоб фінансування та закупівлі всіх будівельних та інфраструктурних проєктів передбачали бюджетні асигнування на перевірки, професійне навчання та заходи з охорони праці та безпеки.
Під час процесу гармонізації законодавства України у сфері публічних закупівель з відповідними директивами ЄС – враховувати Директиву Європейського Парламенту і Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року про публічні закупівлі.
Необхідно також, врахувати, що національна політика та законодавство мають захищати права працівників і сприятимуть веденню колективних переговорів відповідно до Конвенцій МОП та законодавства ЄС для подальшого сприяння прагненню країни стати членом ЄС».
Отже діяти треба прямо зараз та впроваджувати всі необхідні зміни у законодавчі і нормативні акти покращуючи умови праці будівельників.
* Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтесь на єдиній платформі https://recovery.win/
Джерела:
1. https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/rp/zn_ed_reg/zn_ed_reg_u/arch_zn_ed_u.htm
2. https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/gdn/Sok_ed/Arch_sok_ed_u.htm
5. https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/gdn/szpshp/szpshp_ed_rik.xlsx
