Щорічно 9 та 10 березня, відповідно до дня народження і смерті, увесь світ, а особливо Україна, вшановує пам’ять Тараса Григоровича Шевченка – класика української літератури.
Тарас Шевченко став одним з головних символів не тільки української літератури, а й української національної ідеї, а його творчість здобула любов і повагу багатьох поколінь.
Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься в пам’яті нащадків, бо він став символом боротьби за свободу та незалежність не одного покоління українців. І сьогодні, у XXI столітті, коли нашу країну вчергове намагаються знищити, слова Шевченка додають усім нам сил для протистояння.
Творчість Кобзаря – багатогранна, як його талант. Він був глибоким ліриком, творцем епічних поем, видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. Літературна спадщина Тараса Шевченка становить велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п’єс; 9 повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою; записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та понад 250 листів. З мистецької спадщини Тараса Григоровича збереглося 835 творів живопису й графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.
Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість – 1256, розташовані на території України. Шевченківська премія – одна з найпочесніших в Україні, найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.
