ОСОВ

 

Найголовніше завдання мінімальної заробітної плати – убезпечити працюючу людину від бідності. І тут дискусій та компромісів навколо мінімуму, що дозволяє забезпечувати виживання людини, яка працює, бути не може. Про це Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий заявив у своєму виступі на міжнародній конференції «Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання?».

Конференцію організовано Регіональним офісом Фонду Фрідріха Еберта «Діалог Східна Європа» спільно з Міжнародною організацією праці та Центром соціальних і трудових досліджень. Вона буде відбуватися 30-31 березня у Великому конференц-залі Національної академії наук України за адресою: Київ, вул. Володимирська, 55.

«Коли ми встановили в країні розмір мінімальної зарплати – це стандарт, який не можна змінювати в ту чи іншу сторону, чого не робилося впродовж багатьох десятиріч, - наголосив Григорій Осовий. – Слабкість профспілок і зростання влади з олігархатом призводило до того, що в продовж цих 25 років були не спроможні хоча б один раз встановити мінімальну заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму. Нарешті це відбулося. І ми зараз всі в критиці того, що відбулося. Хоча самі профспілки були однодумцями у тому, що платити меншу мінімальну зарплату за межу бідності не дозволено».

 

ОСОВ3

 

Голова ФПУ підкреслив, що не повинно бути дискусії навколо необхідності підвищення мінімальної зарплати на рівень прожиткового мінімуму, дискусія має бути навколо того, наскільки більше прожиткового рівня треба проводити підвищення.

Говорячи про проект Трудового кодексу, Григорій Осовий зазначив, що ФПУ запропонувала низку прогресивних новацій, які спрямовані на захист прав та інтересів людини праці. Це, перш за все, економічна відповідальність бізнесу за невиплату заробітної плати. Вона повинна коштувати бізнесу не менше ніж кредитна ставка по запозиченням в банківської системі. Друге - самозахист працівника у випадку невиплати зарплати. Якщо вона не виплачується в термін 7 днів, працівник має право не приступати до роботи, роботодавець має заплатити йому за кожний день вимушеного простою. І третє - створення гарантійних установ для того, щоб убезпечити працівників від бідності, якщо виникає тимчасова неплатоспроможність роботодавців.

Голова Федерації профспілок закликав соціальних партнерів, науковців обєднати зусилля, щоб не зупинятися на досягнутому рівні мінімальної зарплати, а рухатися у сфері реформування системи оплати праці далі. «Зі свого боку профспілки прагнуть, щоб люди за свою працю отримували гідну оплату», - підкреслив він.

 

ОСОВ2

 

В конференції також взяли участь державний секретар Мінсоцполітики Віктор Іванкевич, президент УСПП Анатолій Кінах, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець, Національний координатор МОП в України Сергій Савчук та інші.

У виступах зазначалось, що мінімальна заробітна плата є одним з найбільш поширених засобів впливу на розподіл доходів на ринку праці. Насправді мінімальна заробітна платня зафіксована у законодавстві 90% країн світу. Проте механізм її впровадження, як з точки зору підходу, так і його ефективності, значно різниться від країни до країни. У зв’язку з потенційним впливом мінімальної зарплатні на перерозподіл доходів всередині країни, питання її встановлення стає доволі складним предметом політики і об’єктом численних суперечок й конфліктів між урядом, робітничими організаціями та працедавцями.

Протягом останніх 70 років питання мінімальної заробітної плати стає дедалі важливішим. Ця тенденція, певною мірою, демонструє слабкість професійних об’єднань, які не в змозі запобігти зниженню мінімальної зарплатні по відношенню до середньої по країні. Зміни у розмірі мінімальної заробітної плати можуть впливати на зайнятість, розподіл доходів і рівень цін. Емпіричні дослідження у багатьох країнах в різні історичні періоди показують, що прямого зв’язку між мінімальною заробітною платнею і безробіттям немає. Проте існує широкий консенсус щодо того, що мінімальна зарплата змінює рівень доходів на користь низькооплачуваних робітників.

 

ОСОВ4

 

У грудні 2016 року Верховна Рада України вирішила збільшити вдвічі рівень мінімальної зарплати із 1600 грн. (≈55 EUR) до 3200 грн. (≈110 EUR). Це політичне рішення супроводжується жвавими дебатами щодо ролі і впливу мінімальної зарплати на економіку країни. Український уряд сподівається, що збільшення рівня мінімальної зарплати допоможе легалізації «гібридної» зайнятості та скороченню частки тіньової економіки. Низка експертів відреагувала з великою підозрою на ініціативу уряду і навіть охрестила її популістською, у той час як більшість аналітиків погоджуються з тим, що вплив мінімальної зарплати на економіку після її підвищення вдвоє буде досить обмеженим і не перевищуватиме 2-3 відсотки. Деякі з аналітиків припускають можливе скорочення зайнятості в бюджетному секторі, а також перехід певних видів низькооплачуваної праці у тіньову економіку.

Цією конференцією організатори хочут долучитися до цих дебатів і разом зі знаними міжнародними експертами обговорити, яким чином різні моделі визначення мінімальної заробітної плати впливають на стабілізацію внутрішнього споживчого ринку в кризовий період, скорочення сектору з низькою зарплатнею та рівень бідності. Ми очікуємо, що обмін практичним досвідом між експертами із Західної Європи й пострадянських країн допоможе зрозуміти вплив підвищення мінімальної заробітної плати на економіку країни та з’ясувати механізм її визначення.

На конференції обговорюються такі ключові питання:

• Хто виграє від підвищення мінімальної заробітної плати?
• Які наслідки це матиме для ринку праці?
• Яким чином мінімальна заробітна плата впливає на рівень цін?
• У чому полягає різниця між мінімальною та середньою заробітними платами?
• У чому полягають практичні проблеми, пов’язані із впровадженням мінімальної заробітної плати?
• Як обчислюється мінімальна заробітна плата і хто має її визначати?
• Який існує зв'язок між мінімальною заробітною платою та колективними договорами?
• Яким чином впроваджувати мінімальну заробітну плату та проводити моніторинг її імплементації?

Прес-центр ФПУ