Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого по 1 березня 2023 року в рамках проекту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні.
Оцінки та висновки авторів дослідження не слід розглядати як офіційну позицію Посольства.
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичніі відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідкими російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Оцінка процесів, що відбуваються в країні
61% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 21% — що події розвиваються в неправильному напрямі. У вересні–жовтні 2022 року ці показники становили відповідно 51% і 28%, а наприкінці 2021 року (напередодні повномасштабної агресії Росії) — відповідно 20% і 65,5% (тобто тоді майже дві третини опитаних вважали, що країна рухається у неправильному напрямі).
Зріс рівень оптимізму українців: 49% українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 36% вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі, і лише 3% — що Україна не здатна подолати існуючі проблеми (решта — не визначилися). У вересні-жовтні 2022 року ці показники становили відповідно 41%, 43% і 5%, а наприкінці 2021 року — відповідно 18%, 54% і 18%.
Самооцінка психологічного стану
Оцінюючи власний психологічний стан на 24 лютого минулого року (на початок війни) за шкалою від 0 до 10, де 0 означає «максимальний рівень спокою, упевненості», а 10 відповідає максимальному рівню паніки, страху, невпевненості, респонденти його оцінили в середньому 6,8 балами (46,5% оцінили балами від 8 до 10, що відповідають високому рівню паніки, страху, невпевненості).
Оцінюючи власний психологічний стан на час опитування, респонденти його оцінили в середньому 5,1 балами. При цьому частка тих, хто оцінив його балами від 8 до 10, зменшилася порівняно з початком війни з 46,5% до 16%, що свідчить про істотне покращення психологічного стану порівняно з початком війни.
Частка тих, хто негативно оцінив власний психологічний стан на час опитування (балами від 8 до 10), вища серед жителів Східного (30%) та Південного (23%) регіонів, тоді як у Західному регіоні вона становить 16%, у Центральному — 9%. Серед чоловіків — 11%, серед жінок — 21%.
Наскільки добре влада справляється з виконанням своїх функцій під час війни
На думку громадян, найкраще влада справляється з вирішенням проблем у таких сферах: оборона країни (82% опитаних відповіли, що влада з цим справляється «дуже добре» або «скоріше добре», лише 13% — що «дуже погано» або «скоріше погано»), енергозабезпечення (відповідно 80% і 16%), зовнішня політика (відповідно 75% і 15,5% ), освіта (відповідно 56% і 29,5%), охорона здоров’я (відповідно 54% і 36%), соціальний захист та пенсійне забезпечення (відповідно 53% і 37%). Гірше оцінюється діяльність влади в економічній сфері (відповідно 45% і 45,5%), у сфері відбудови країни (відповідно 38% і 36%). Частіше негативно оцінюється діяльність у сфері боротьби зі злочинністю (відповідно 38% і 47%), правосуддя (відповідно 29% і 48%) та боротьби з корупцією (відповідно 24% і 66%).
Довіра до інститутів суспільства
Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 96% опитаних), волонтерських організацій (88%), добровольчих загонів (87%), Національної гвардії України (86%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (85%), Президента України (83%), Державної прикордонної служби (82%), Міністерства оборони України (78%), Служби безпеки України (74%), Національної поліції (71,5%), Церкви (70%), громадських організацій (66%), ЗМІ України (65%), Голови міста (селища, села), в якому живе респондент (62%), Національного банку України (58%), ради міста (селища, села), в якому живе респондент (56%), Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена) (52%), Уряду України (50%).
Більшість респондентів висловлюють недовіру державному апарату (чиновникам) (не довіряють їм 64%), політичним партіям (63%), судам (судовій системі загалом) (59%), Верховній Раді України (51%).
Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра комерційним банкам (довіряють їм 34% респондентів, тоді як не довіряють — 48%), Прокуратурі (відповідно 37% і 48%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (відповідно 32% і 43%), спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (відповідно 34% і 42%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (відповідно 35% і 41,5%), профспілкам (відповідно 31% і 38%).
Оцінюючи рівень корумпованості соціальних інститутів за шкалою від 1 до 10, де «1» означає «відсутність корупції», а «10» — «дуже високий рівень корупції», респонденти оцінюють корумпованість української влади в цілому 6,8 балами, Верховної Ради України — 6,8 балами, Кабінету міністрів України — 6,1 балами, Міністерства оборони України — 5,8 балами, обласної влади своєї області — 5,7 балами, Офісу Президента України — 5,6 балами, Антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК) — 5,6 балами, місцевої влади у своєму населеному пункті — 5,4 балами. Найнижче оцінюється рівень корумпованості громадських організацій, які займаються боротьбою з корупцією (4,7 бала), та Президента України (4,0 бала).
Громадяни України не мають одностайної думки, яким чином змінився рівень корумпованості українського суспільства після початку війни: 33% вважають, що зараз рівень корупції вищий, ніж був до 24 лютого 2022 року, 30% — що він не змінився, 21% — що він став нижчим, а 17% не змогли дати оцінку змін у цій сфері.
Довіра до політиків, посадовців та громадських діячів
Серед політиків та громадських діячів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до В. Зеленського (85%), С.Притули (65%), М. Подоляка (59,5%), В. Кличка (58%), О. Данілова (55%), Д. Шмигаля (52%), О. Резнікова (51%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру А. Єрмаку (відповідно 41% і 36%), Р.Стефанчуку (відповідно 35% і 27%), С. Стерненку (відповідно 29% і 18%), І. Клименку (відповідно 27% і 17%).
Більшість опитаних не довіряють Ю. Бойку (82%), Ю. Тимошенко (76%), П. Порошенку (65%), О. Арестовичу (59%). Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру Д.Арахамії (відповідно 39% і 27%).
Порівняно з 2021 роком зросла частка тих, хто довіряє В. Зеленському (з 33% до 85%), С.Притулі (з 22% до 65%), В. Кличку (з 26% до 58%), О. Данілову (з 12% до 55%), Д. Шмигалю (з 11% до 52%), А. Єрмаку (з 10% до 41%), С. Стерненку (з 15% до 29%), П. Порошенку (з 18% до 24%).
За цей же період зменшилася частка тих, хто довіряє Ю. Бойку (з 18% до 6%) та Ю.Тимошенко (з 20% до 13%).
Детальніше:
