Коли війна в Україні вступає в третій рік, Сергій Томіленко, президент Національної спілки журналістів України (НСЖУ), розмірковує про два роки непохитної роботи та невпинної рішучості підтримувати журналістів та працівників ЗМІ на місцях за допомогою міжнародних партнерів, таких як Міжнародна федерація журналістів (МФЖ), Європейська федерація журналістів (ЄФЖ) та ЮНЕСКО. 24 лютого виповнюється два роки з початку війни в Україні, і Томіленко нагадує про нагальну потребу збирати більше коштів в умовах війни, яка триває, хоча і зникла з заголовків новин.
Генеральний секретар МФЖ Ентоні Беллангер з президентом НСЖУ Сергієм Томіленком у штаб-квартирі МФЖ у Брюсселі, Бельгія. Фото: МФЖ
- Незабаром виповниться два роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке триває, незважаючи на те, що зникло з багатьох міжнародних заголовків. Якою є ситуація на місцях, і що ви відчуваєте?
На жаль, повномасштабна війна, яка в перші дні лютого 2022 року здавалася кошмаром, що має закінчитися за кілька днів чи тижнів, триває вже два роки. Ми не бачимо жодних близьких перспектив її завершення, незважаючи на те, що українська армія героїчно відбиває всі російські атаки. В цих умовах, дійсно, світу важко утримувати фокус уваги на цій війні протягом такого тривалого часу. Хтось говорить про втому від війни, хтось - про те, що медіа-аудиторія хоче споживати більше оптимістичних новин...
Водночас українські журналісти, як і решта українців, не можуть заплющити очі на те, що відбувається, змінити тему чи відвернутися від правди про війну. Це означало б змиритися з агресією і програти. Сотні журналістів національних і місцевих ЗМІ перебудували свою роботу і навчилися оперативно висвітлювати надзвичайні ситуації, пов'язані з російськими обстрілами, жертвами і руйнуванням цивільної інфраструктури.
Звісно, найскладніша ситуація з безпекою в регіонах, що межують з фронтом і російським кордоном. Сотні журналістів досі живуть і працюють у цих регіонах. Я відчуваю неймовірну гордість за те, що абсолютна більшість українських журналістів, маючи почуття професійного обов'язку та відповідальності перед аудиторією, докладають зусиль для збереження своїх ЗМІ - незважаючи на обстріли, руйнування та економічну кризу, спричинену війною, більшість з них - без жодних компромісів щодо російської пропаганди.
- Якими є найнагальніші потреби журналістів в Україні через два роки після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну?
Найнагальнішою потребою є додаткові засоби безпеки - бронежилети, каски, тактичні аптечки. Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та наші партнери намагаються організувати безкоштовний прокат такого спорядження, але воно з часом зношується.
Журналісти також звертаються за психологічною підтримкою. Людям бракує навичок, як зняти психологічний тиск війни. Часто не залишається часу на відновлення.
Війна зруйнувала економіку, в тому числі рекламний ринок, який традиційно був джерелом доходу для ЗМІ. Редакціям бракує фінансових ресурсів, що призводить до масового закриття видань. Не вистачає технічного обладнання, яке часто виходить з ладу внаслідок переїздів, обстрілів та інтенсивної експлуатації, а відремонтувати його не завжди вдається. Найбільше постраждали місцеві видання, які блискуче працювали в перші місяці після вторгнення, тепер шукають довгострокової грантової допомоги.
- Що робить ваша Спілка, щоб допомогти своїм членам? Будь ласка, наведіть конкретні приклади
НСЖУ надає абсолютну більшість послуг не лише нашим членам, а й працівникам ЗМІ та редакціям загалом. Це і навчання з безпеки та надання першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях, і екстрені гранти колегам, які потрапили в біду (отримали травми, втратили житло чи майно), і оренда захисного спорядження. Ми також радіємо, коли працівники ЗМІ, які оговталися від надзвичайних ситуацій і отримали підтримку від Спілки, вирішують вступити до лав НСЖУ.
Під час війни ми визначили пріоритетом допомогу нашим регіональним осередкам, зокрема тим, які до війни працювали на територіях, що нині повністю або частково окуповані Росією, зокрема в Херсонській, Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій областях, а також у Криму. Наша діяльність там обмежена через ситуацію, що склалася. Ми надавали підтримку журналістам, допомагали налагоджувати партнерство з іншими регіональними організаціями, отримували та поновлювали профспілкові квитки, розробили програму доступу до освітніх послуг. Ми потребуємо більшої фінансової підтримки для цих регіонів. .
- У грудні в Харкові відкрився новий Центр солідарності журналістів, створений НСЖУ за підтримки МФЖ, ЄФЖ та ЮНЕСКО. Чи можете ви пояснити, чому мережа Центрів журналістської солідарності має вирішальне значення для журналістів? (Чи можете ви навести цитати журналістів, які користувалися послугами ЦЖС, щоб проілюструвати, чому вони необхідні?)
НСЖУ вдячна міжнародним партнерам за підтримку нашої ініціативи щодо створення мережі Центрів журналістської солідарності у квітні 2022 року.
Це мережа з п'яти невеликих офісів - у Львові (з присутністю в Чернівцях), Івано-Франківську, Запоріжжі, Дніпрі та Харкові, а також центрального офісу в Києві. Це альтернатива "гарячій лінії" для надання необхідних послуг для допомоги журналістам, які потрапили в біду або долають надзвичайні професійні виклики під час роботи в небезпечних умовах.
Ми консультуємо з питань евакуації та порятунку з окупованих та небезпечних територій, надаємо негайну фінансову та технічну допомогу, проводимо тренінги з безпеки та першої медичної допомоги, надаємо психологічну та юридичну підтримку, а також менторську допомогу в удосконаленні та модернізації роботи медіа. На прифронтових та деокупованих територіях, де часто відсутня електрика та мобільний зв'язок, нам вдалося відновити друк тридцяти газет, які часто є єдиним каналом інформації для місцевого населення.
За сприяння Центрів журналістської солідарності багато колег вирішили залишитися в професії. Вони наважилися трансформувати свою редакційну практику і перебудувати її відповідно до сучасних вимог.
Підтвердженням цьому можуть бути їхні відгуки:
"Центр журналістської солідарності - це справжній хаб для журналістів. Тут ми не лише професійно спілкуємося, а й маємо матеріальну підтримку. Зокрема, завдяки Центру я маю можливість носити каску і бронежилет. Нам видали камери. Це не тільки захист для журналіста, а й допомога у відновленні наших місцевих газет", - Світлана Карпенко, головний редактор відновленої газети "Трудова слава" з Оріхова Запорізької області.
Світлана Карпенко, журналістка газети "Трудова слава
"Після окупації Херсона ми залишилися в місті на цілий місяць. Не було можливості випускати газету, але ми продовжували наповнювати сайт, поки окупанти не почали полювання на журналістів, що змусило нас виїхати. Дуже допомогла підтримка колег з Центрів журналістської солідарності. Юридична підтримка допомогла правильно зафіксувати злочинні дії окупантів, а колеги з Центру допомогли знайти житло. Сьогодні Центр журналістської солідарності забезпечує нас робочим місцем і видає засоби захисту, коли ми їдемо у відрядження", - розповів головний редактор херсонської газети "Новий день" Анатолій Жупина.
Анатолій Жупина, журналіст газети "Новий день
"У Центрі журналістської солідарності я познайомився з колегами, які допомагають журналістам у воєнний час, коли є загроза їхній роботі, і вони зазнають величезних економічних проблем у своїх редакціях".
Анна Дель Фрео, член Виконавчого комітету FNSI та член Керівного комітету ЄФЖ
"Я неодноразово зверталася за допомогою до Центру журналістської солідарності. Під час відключення електроенергії можна працювати над деякими темами, можна отримати бронежилет та аптечку для відрядження на прифронтову територію. Така допомога і підтримка дуже важлива", - розповів Олег Батурин, журналіст, який пережив полон під час окупації Херсона.
Олег Батурин, журналіст газети "Новий день
"Журналісти Харкова щодня виїжджають на місця постійних ворожих артилерійських обстрілів переважно цивільних об'єктів. Центр журналістської солідарності в Харкові забезпечує нас засобами захисту та проводить тренінги з безпеки. Також у Центрі налагоджується ефективна співпраця зі Збройними силами України. Нещодавно в Центрі журналістської солідарності відбулася зустріч журналістів із заступником командира Хортиці зі стратегічних комунікацій Сергієм Череватим. Після зустрічі комунікація між журналістами та військовими значно покращилася, і вони домовилися про подальшу системну роботу".
Володимир Павлов, журналіст і фіксер
- Як профспілки та журналістська спільнота можуть допомогти українським журналістам?
Тисячі українських журналістів і сотні редакторів залишаються в професії завдяки потужній міжнародній журналістській солідарності. Навіть у перші тижні повномасштабного вторгнення лідери журналістських спілок Греції, Литви, Польщі, Фінляндії, Норвегії та інших країн надавали нам технічну та фінансову допомогу, вивчали потреби та швидко забезпечували реагування. Стабільність нашої мережі Центрів журналістської солідарності забезпечена насамперед завдяки цій великій міжнародній підтримці.
Минулого року в Парижі та Брюсселі за сприяння міжнародних колег ми провели великі фотовиставки про роботу журналістів під час війни в Україні. Цими днями з ініціативи Спілки журналістів Литви та Білоруської асоціації журналістів така виставка презентується у Вільнюсі. Ми очікуємо, що цього року наші виставки пройдуть і в інших європейських країнах, і будемо раді запрошенням від членів МФЖ/ЄФЖ допомогти в їх організації. Це сприятиме новим дискусіям про важливість подальшої підтримки України, українців та українських журналістів, а також про важливість професійної журналістики в наш час.
Ми також вітаємо будь-які запрошення виступити з доповідями про становище журналістів на місцях.
- Яке послання ви хотіли б передати членським організаціям і журналістам 24 лютого?
Велика подяка за підтримку, яку ми, українські журналісти, отримували протягом цих двох років, а також велика подяка ЗМІ, які відряджали журналістів в Україну, і журналістам-фрілансерам, які своєю роботою привертають увагу до війни в центрі Європи і закликають до прийняття демократичних рішень, спрямованих на підтримку перемоги України і завершення війни.
Ми дякуємо вам за солідарність, заявляємо про свою відкритість і закликаємо до співпраці!
Будь ласка, зробіть пожертвування до Фонду безпеки журналістів МФЖ/ЄФЖ для підтримки українських журналістів, які цього потребують.
Інформація про роботу МФЖ-ЄФЖ з підтримки членських організацій та журналістів в Україні
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтеся до МФЖ за телефоном +32 2 235 22 16
Джерело:
