«НА ШЛЯХУ ДО СПРАВЕДЛИВОЇ ЦИФРОВОЇ ПРАЦІ»
Прийнята Виконавчим комітетом 8-9 червня 2016 року
Основні питання
ЄКП вимагає:
а) сформувати концепцію інклюзивного переходу до якісної та справедливої цифрової праці на основі гідних умов праці, безпечного і надійного робочого середовища і справедливих відносин зайнятості;
б) не допустити, щоб поширення цифрових технологій призвело до подальшого розколу суспільства на меншість СТК і більшість переможених та збільшення нерівності у розподілі матеріальних благ;
в) підвищувати кваліфікацію робочої сили (в тому числі самозайнятих працівників) шляхом удосконалення програм початкової та безперервної професійної підготовки з урахуванням вимог цифрової ери, забезпечивши доступ до вищої освіти і навчання упродовж усього життя, оскільки цифрові навички є головним рушієм якісної і справедливої цифрової праці;
г) прийняти на європейському рівні Директиву про конфіденційність на робочих місцях, в основі якої повинна бути повага до людської гідності, недоторканність приватного життя і захист персональних даних;
ґ) включити гендерну проблематику в усі цифрові ініціативи, з тим, щоб Цифровий порядок денний став рушійною силою на шляху до гендерної рівності, а також для вирішення проблеми ґендерного розриву в сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), сприяння повній інтеграції жінок різного віку в сфері науки, технології, інженерії, математики і розширення участі жінок у прийнятті рішень у високотехнологічних компаніях;
д) супроводжувати поширення цифрових технологій стандартами, які сприятимуть соціальній, економічній та екологічній стійкості ІКТ-ланцюгів; забезпечити відповідність дій Європейського союзу з поширення цифрових технологій цілям його кліматичної, енергетичної та природоохоронної політики; вирішувати проблему негативного впливу багатьох цифрових технологій на навколишнє середовище з точки зору виробництва й експорту відходів у бідні країни, надмірного споживання води та електроенергії, видобутку сировини;
е) запропонувати рамковий документ ЄС по краудворкінгу з метою недопущення підриву або обходу мінімальних ставок заробітної плати, регулювання робочого часу, соціального забезпечення, пенсійних схем, оподаткування тощо та гарантування застосування на практиці національного та європейського законодавства до краудворкерів, які працюють через Інтернет, а також права цифрових працівників в онлайн-середовищі: встановити справедливі правила, забезпечити виплату мінімальної винагороди, надати доступ до соціального забезпечення; захистити права інтелектуальної власності;
є) здійснити оцінку соціальних наслідків ІКТ-стандартів для працівників, сприяти розвитку відкритих стандартів у всіх визначених пріоритетних сферах, доступних для всіх гравців галузі на справедливих, обґрунтованих і недискримінаційних правових і економічних умовах, забезпечити фінансування ефективної участі профспілок у відповідних глобальних організаціях зі стандартизації;
ж) створити інклюзивні та доступні цифрові громадські послуги та забезпечити підтримку органами державного управління як громадян, так і працівників шляхом забезпечення цифрової освіти та професійної підготовки;
з) запобігати негативному впливу поширення цифрових технологій на податкові надходження, подальшому розмиванню корпоративної податкової бази, що дозволяє компаніям платити податки в одній юрисдикції, коли прибутки генеруються в іншій; багатонаціональні корпорації повинні платити податок на прибуток там, де має місце відповідна економічна діяльність.
и) зміцнювати та розширювати інформаційне, консультаційне представництво з метою покращення прогнозування й управління змінами, зокрема, забезпечення інклюзивного переходу до чесної та справедливої цифрової праці;
і) використовувати представницькі органи профспілок з метою забезпечення справедливого та всебічного поширення цифрових технологій у компаніях та послугах, а також органайзингу самозайнятих працівників;
ї) забезпечити профспілкове представництво працівників як у цілому, так і на рівні керівних органів компаній, зокрема, регулярно уважно вивчати впровадження нових технологій, внутрішнього та зовнішнього аутсорсингу; використовувати колективні переговори для реалізації нових прав, пов'язаних з поширенням цифрових технологій (наприклад, право на відключення);
к) забезпечити всебічний профспілковий моніторинг стратегій поширення цифрових технологій; заохочувати європейські галузеві федерації профспілок активно вивчати шляхи ведення переговорів з укладення угод з транснаціональними компаніями (УТК) у різних сферах поширення цифрових технологій.
Поширення цифрових технологій, четверта промислова революція та Європейська комісія
Поширення цифрових технологій в економіці та суспільстві – це потужний виклик для європейського профспілкового руху. Поширення цифрових технологій веде за собою четверту промислову революцію, яка змінить промисловість, послуги, ринки і світ праці в цілому (громадські послуги, освіта тощо). Поширення цифрових технологій несе у собі і можливості, і ризики. У сучасних дослідженнях майбутнього праці роботи висловлюється припущення, що серед працівників будуть і переможці, і переможені. Одним з ризиків є те, що поширення цифрових технологій може стати додатковим фактором соціальної та територіальної нерівності.
Серед переваг поширення цифрових технологій може бути потенційне звільнення від небезпечних, монотонних та повторюваних завдань, які будуть все частіше замінюватися завданнями моніторингу та поліпшення процесу, зміцнюючи тим самим здатність колективів працівників діяти та здійснювати автономну саморегуляцію. Поширення цифрових технологій може стати основою для нових форм підтримки працівників, нових форм співробітництва, зміцнення автономії дій та децентралізованого автоматичного регулювання колективів працівників. Можна покращити баланс між роботою та особистим життям. Нові цифрові виклики призведуть до підвищення ролі інформування, консультування, розширення участі на рівні керівних органів компаній, підсилять роль колективно-договірного регулювання. Саме тому воно потребує зміцнення. Виклик для профспілок – серйозно розміркувати над відповідними способами підтримки та захисту інтересів працівників у новій цифровій економіці.
У низці держав-членів розпочата реалізація ініціатив з поширення цифрових технологій у промисловості та сфері послуг, проте Єврокомісія вважає складною розробку основ європейської політики у цій сфері. Єврокомісії відомі понад 30 національних та регіональних ініціатив поширення цифрових технологій у промисловості у різних країнах Європи, серед яких: «Fabbrica Intelligente» в Італії, «Nouvelle France Industrielle» (індустрія майбутнього) у Франції, «Smart Industry» у Нідерландах та Словаччині, «Industrie 4.0» у Німеччині. Єврокомісія не вбачає різниці між регіональними та національними ініціативами, тому незрозуміло, які держави-члени відстають. Відставання частини країн та регіонів Європи лягає на плечі суспільства у вигляді суттєвих витрат. Єврокомісія втратила багато часу для того, щоб налагодити мережу вже діючих ініціатив поширення цифрових технологій на національному рівні, інвестувати у цифрові інноваційні центри у Європі, проекти стандартів, створити європейську хмару. Ці заходи, разом узяті, повинні довести частку промисловості у ВВП Європи до 20%.
У своєму новому повідомленні «Поширення цифрових технологій у промисловості Європи: переваги єдиного цифрового ринку», Єврокомісія позитивно стверджує, що європейська промисловість відіграє важливу роль у спрямуванні економіки Європи у потрібне русло, одночасно закриваючи очі на високий рівень безробіття, низький рівень інвестицій та мляві темпи зростання. Єврокомісія розпочинає з визнання існування суттєвих відмінностей між регіонами та з того, що рівень поширення цифрових технологій варіюється, насамперед, у високотехнологічних та традиційних галузях, а також окремих державах-членах. Разом з тим, Єврокомісія повинна діяти і швидше, і масштабніше, тому що успішний перехід до інклюзивної «Промисловості 4.0» – це не прийняття бажаного за дійсне або заяви, це дії та інвестицій. Ніхто не має кришталевої кулі, яка б дозволила заглянути у цифрове майбутнє, і не існує такого поняття, як технологічний детермінізм, пов'язаний з поширенням цифрових технологій.
Перед Єврокомісією стоїть виклик – прискорити поширення цифрових технологій, щоб уникнути відставання Європи. Європа – а не лише її частина – повинна оперативно реагувати на такі ключові промислові виклики, як виробництво електромобілів, акумуляторних батарей, 3D-друк, ІТ-інфраструктура, 5G-технологія. Єврокомісія наполягає на тому, що Європа може спиратися на свої сильні сторони. Проте, як свідчить аналіз порівняння з деякими країнами Південно-Східної Азії та США, що охоплює лише декілька аспектів, Європа вже відстає. Інвестиції в ІКТ-продукти у ЄС складають лише третину подібних інвестицій у США у 2000-2014 роках. Обсяг інвестицій компаній ЄС у дослідження та інновації становить 40% від інвестицій американських компаній.
У червні 2015 року Виконавчий комітет ЄКП звернувся до Європейського форуму з поширення цифрових технологій з пропозицією визначити майбутнє цифрової праці. Тепер у своєму повідомленні Єврокомісія робить крок у правильному напрямку, стверджуючи: «Цифрове перетворення структурно змінює ринок і характер праці. Існують побоювання, що ці зміни вплинуть на умови праці, рівень та розподіл доходів. Вирішення цих проблем вимагає комплексного обговорення соціальних аспектів поширення цифрових технологій за участі всіх зацікавлених сторін, які переймаються всіма аспектами праці, освіти та підготовки кадрів». Єврокомісія пропонує проводити двічі на рік круглий стіл високого рівня за участі представників ініціатив держав-членів, промисловців та соціальних партнерів з метою забезпечення безперервного загальноєвропейського діалогу, семінарів з питань підготовки ініціатив з галузевих та міжгалузевих питань, а також щорічного європейського форуму для зацікавлених сторін з метою розширення консультацій. ЄКП задоволена тим, що Єврокомісія нарешті підтримала вимоги щодо проведення Європейського форуму.
Замість того щоб розглядати майбутнє роботи у якості маргінальної підтеми, Єврокомісія повинна уважно вивчити ініціативи міністерств праці, такі як «Праця 4.0» («Arbeiten 4.0»). У 2015 році міністерство праці Німеччини розпочало обговорення Зеленої книги «Праця 4.0». На 2016 рік заплановане обговорення соціальних, трудових та робочих аспектів поширення цифрових технологій Білої книги. Це лиш невеличкий крок у правильному напрямку, зважаючи, що термін «регуляторний виклик» з'явився у повідомленні Єврокомісії, так само, як теми «праця» та «робота» (в останніх абзацах). Проте, можливості не стануть реальністю самі по собі і не будуть продиктовані ринками. Вони потребують узгодженої європейської політики за активної участі профспілок.
У разі узгодження з існуючими національними ініціативами Єврокомісія могла б зробити крок уперед, спираючись, доповнюючи і сприяючи їх розширенню. Залишається лише питання, що робити з державами-членами, які ще не розпочали реалізацію національних ініціатив, у тому числі основними зацікавленими сторонами, такими як соціальні партнери. Очевидно, що такі держави-члени будуть брати участь у процесі координації і їм доведеться «перестрибнути» кроки, вже зроблені державами-членами, які впровадили такі ініціативами. Незрозуміло, яким чином Єврокомісія зорганізує процес надолужування. Чи буде мати на європейському рівні місце стимулювання залучення значних коштів у справедливе поширення цифрових технологій, у тому числі з боку основних зацікавлених сторін? Підштовхування до подальшого поширення цифрових технологій переважно у державах-членах, де воно вже почалося, може у підсумку зашкодити всьому проектові. Поширення цифрових технологій – це вікно можливостей, відчинене прямо зараз.
Глобалізація прискорює поширення цифрових технологій і водночас гальмує їх. Поширення цифрових технологій може призвести до збільшення існуючого розриву між різними частинами Європи. Політика жорсткої економії гальмує розвиток цифрових інвестицій в менш розвинених країнах.
Незважаючи на значні кроки у правильному напрямку, деякі аспекти поширення цифрових технологій (такі, як стійкість, захист даних, гендерний розрив, дефіцит кваліфікацій тощо) все ще відсутні або недостатньо розкриті у повідомленні Єврокомісії. Ці пробіли та часткове сприйняття проблем, пов'язаних з поширення цифрових технологій, створюють нові проблеми, оскільки призводять до часткових та упереджених політичних висновків. Політики повинні управляти змінами і справлятися з шоками, «збоями», які неминуче виникатимуть у процесі поширення цифрових технологій.
Передумови
Більшість заходів, присвячених поширенню цифрових технологій, проводяться з акцентом на технологічних викликах. У той же час дискусії щодо впливу майбутнього праці та поширення цифрових технологій, яке визначається як четверта промислова революція, на соціальне та трудове життя пожвавлюються і прискорюються:
а) головування Люксембургу;
b) нарада міністрів праці та зайнятості в січні 2016 року, проведена за сприяння ОЕСР, якій передував багатолюдний політичний форум «Майбутнє праці». На обох заходах піднімались питання щодо оплати праці, трудових прав, доступу до соціального захисту, можливостей для навчання тощо;
с) сесія Всесвітніього економічного форуму в січні 2016 року у Давосі;
d) Заява європейських соціальних партнерів про поширення цифрових технологій до учасників Тристороннього соціального саміт у 16 березня 2016 року, у якій наголошується, що європейський порядок денний політики у сфері зайнятості, підтримуючи поширення цифрових технологій, «повинен одночасно прагнути максимального використання можливостей якісної зайнятості».
Пробіли Європейської комісії у розумінні питання
Необхідно брати до уваги гендерний розрив. Незважаючи на переконливі докази того, що активна участь жінок у секторі ІКТ має важливе значення для довгострокового зростання та економічної стійкості Європи, у Європі зберігається суттєвий розрив у секторі ІКТ з точки зору гендеру та навичок поколінь. У період між 2006 і 2013 роками кількість випускників з ІКТ-спеціальностями зменшилась. Зі спеціальностями у галузі науки, техніки та математики випускається удвічі більше чоловіків ніж жінок. Оскільки майбутнє нашого суспільства буде переважно формуватися спеціалістами з обробки та аналізу даних та розробниками програмного забезпечення, вкрай важливо, щоб до сектору потрапляли все більше жінок. Інакше світ майбутнього буде направлений на половину населення, тобто на них самих, і нам буде не вистачати таланту, творчості і внеску іншої половини. У Європі жінки, як правило, не займаються ІКТ- дослідженнями і недостатньо представлені у секторі, насамперед на технічних і керівних посадах. Гендерно незаангажована цифрова економіка має вирішальне значення для розширення доступу жінок та дівчат із раннього віку до освіти та професійної підготовки з метою набуття та підвищення кваліфікації у секторі ІКТ для продовження кар'єри, пов'язаної з ІКТ, з метою застосування набутих навичок на ринку праці. За попередніми оцінками, розширення доступу жінок до сектору ІКТ сприятиме стимулюванню ринку, на якому передбачається брак робочої сили, а рівна участь жінок збільшуватиме ВВП ЄС майже на 9 млрд. євро щорічно.
Єврокомісія припускає, що поширення цифрових технологій сприятиме скороченню споживання енергії та використання сировини. Разом з тим, слова про стійкість швидше видають бажане за дійсне. Екологізація та прискорення переходу до низьковуглецевої економіки вимагатиме розширення застосування низки цифрових технологій. Розумні будівлі, розумне міське планування, інтелектуальний транспорт, телероботи, віртуальні наради, застосування ІКТ для підвищення енергоефективності у промисловості – всі ці елементи – серед багатьох інших – можуть зробити істотний внесок у скорочення викидів парникових газів у країнах ЄС, а також на глобальному рівні. У контексті кліматичної та енергетичної політики ЄКП вбачає першочергове завдання у широкому застосуванні цих технологій. Це допоможе ЄС стати лідером на ринку, який у найближчі роки буде рости. Незважаючи на чимало переваг, які вони пропонують, слід мати на увазі, що численні цифрові технології можуть справляти негативний вплив на навколишнє середовище та здоров'я населення. Обсяги споживання енергії та викидів парникових газів, пов'язані з ІКТ, зростають. Споживання води великими центрами обробки даних може обмежити її доступність. Чимало з таких технологій вимагають мінеральних і сировинних матеріалів, таких як рідкоземельні метали, які іноді отримують у результаті видобутку корисних копалин без дотримання прав людини, працівників та екологічних стандартів. І останнє, але не в останню чергу. ІКТ-технології генерують астрономічну кількість відходів, шкідливих для навколишнього середовища та здоров'я населення. Особливу тривогу викликає той факт, що ці відходи неофіційно експортуються у бідні країни, населення яких потерпає від впливу токсичних матеріалів. Тому ЄКП вимагає, щоб поширення цифрових технологій супроводжувалось розробкою комплексу стандартів, які сприятимуть забезпеченню – соціально, економічно та екологічно – стійкості виробничих ІКТ-з’вязків. Крім того, ЄС повинен гарантувати, щоб його діяльність у сфері поширення цифрових технологій узгоджувалась з цілями його кліматичної, енергетичної та екологічної політики. Забезпечення стійкості цифрової економіки не слід розглядати як перешкоду для її широкого застосування, а як передумову її економічної життєздатності у довгостроковій перспективі.
Розширення застосування нових технологій та засобів електронного зв'язку у стосунках між роботодавцями та працівниками викликає багато питань, які стосуються особистого життя працівників та ризиків, містять нові можливості моніторингу та спостереження. ЄКП вважає, що використання, обробка та зберігання даних у сфері трудових відносин потребує принципів, які б дозволяли уникати порушення основоположних прав трудящих, зокрема, права на приватне життя. Це право людини захищене міжнародними та європейськими стандартами. Працівник не може бути позбавленим свого права на недоторканність приватного життя на роботі. Роботодавці повинні утримуватися від необґрунтованого втручання у процесі використання працівниками технічних засобів та ІКТ. Украй важливо, щоб обробка даних на роботі була пропорційною, прозорою та недискримінаційною, а працівник мав право доступу. Новий Регламент про захист даних на європейському рівні в недостатній мірі охоплює захист даних у конкретній сфері зайнятості. Тому ЄКП вимагає прийняття Директиви про конфіденційність на роботі на європейському рівні, яка б забезпечувала повагу до людської гідності, недоторканість приватного життя та захист персональних даних.
У той час як майбутні робочі місця вимагають різних навичок, люди навчаються сьогодні і повинні мати можливості і підтримку упродовж усієї своєї кар'єри/життя для поліпшення ключових компетенцій і базових навичок, у тому числі цифрових. Цифрові навички необхідні для забезпечення працевлаштування працівників, але вони відіграють ключову роль у забезпеченні рівного доступу до якісних послуг, демократичного та соціального життя, а також покращенні повсякденного життя з огляду на те, що цифрові платформи та інструменти охоплюють все більше і більше аспектів нашого життя. Цифрові навички є рушієм всебічного переходу до гідної та справедливої цифрової праці, зокрема це стосується конкретних груп, таких як жінки, молодь, тимчасові працівники, працівники-мігранти, самозайняті краудворкери, фрілансери. Коли мова йде про цифрові навички, то необхідно диференціювати рівень і тип необхідних цифрових навичок: навички ІКТ-фахівців високого рівня, навички електронного бізнесу, навички ІКТ-користувачів. Усе частіше працівники стикаються, і будуть стикатися, зі складністю, невизначеністю і змінами. Колективи повинні навчитися діяти у несподіваних ситуаціях. Необхідне постійне вдосконалення сучасних навичок та підвищення компетенції у вирішенні проблем. Серйозний виклик являє собою підвищення професійної кваліфікації робочої сили. Швидкі зміни стали нормою і працівники усвідомлюють цей факт життя компаній і повинні регулярно підвищувати свою професійну кваліфікацію. Професійні навички та здібності працівників повинні підтримуватися і вдосконалюватися у рамках навчальних програм. Потреба у цифрових навичках на робочому місці зростає. Промисловість і послуги відіграють центральну роль у розвитку необхідних навичок на робочих місцях. Компанії повинні ставати навчальними об'єктами для навчання людей роботі у рамках послідовних програм. Потрібно більше спільних ініціатив з адаптації програм початкової та безперервної професійної підготовки (вивчати нові методи учнівства, діяти незалежно, усвідомлювати відповідальність та проявляти зацікавленість, розробити навички системного мислення тощо). Вкрай важливо забезпечити більшу підтримку працівникам у загальному поліпшенні їхніх м'яких та цифрових навичок, зокрема це стосується літніх працівників. З огляду на те, що цифрова економіка призведе до переходу та суттєвої перебудови економіки, працівникам повинне бути гарантоване навчання, яке допомогло б їм розпочати новий етап у своїй кар'єрі і, можливо, скористатися робочими місцями, створеними у цифровій економіці. Оплачувана навчальна відпустка, запропонована ЄКП, повинна стати частиною європейської стратегії підтримки працівників у процесі адаптації та економічних змін. Необхідно також забезпечити отримання технічних спеціальностей, необхідних для постіндустріальних робочих місць на регіональному рівні.
ЄКП визнає роль стандартизації як ключового інструменту у сфері промислової політики і схвалює пріоритетні напрями роботи Єврокомісії з розвитку стандартизації для підтримки промислового прогресу. Стандартизація є ключем до цифрової інтеграції європейських послуг та промисловості, наприклад, шляхом забезпечення експлуатаційної сумісності комунікаційних протоколів і форматів даних, які використовуються при передачі, зберіганні та обробці даних між машинами та пристроями; забезпечення охорони праці працівників, які виконують завдання у повністю автоматизованих середовищах; надання працівникам гарантій недоторканості приватного життя на робочих місцях та уникнення образливого нагляду з боку роботодавців. Крім того, стандарти, які підтримують поширення цифрових технологій у промисловості та послугах повинні бути покладені в основу глобальної конкурентоспроможності європейського бізнесу і трудових ресурсів. Для того, щоб запобігти переміщенню економічних цінностей від виробників до власників прав інтелектуальної власності, такі стандарти повинні бути відкритими і доступними для всіх гравців галузі через справедливі, розумні і недискримінаційні правові й економічні умови. Отже, ЄКП схвалює готовність Єврокомісії покластися на збалансовану політику у сфері прав інтелектуальної власності для отримання доступу до стандартів основних патентів у загаданих умовах. ЄКП закликає Єврокомісію сприяти розробці відкритих стандартів у всіх визначених пріоритетних областях шляхом залучення Європейської організації зі стандартизації. ЄКП нагадує, що ІКТ-стандарти, які стосуються цифрового єдиного ринку, – це не лише технологічні питання оскільки вони будуть впливати на охорону праці, недоторканність приватного життя на роботі, спостереження працівників та професійні навички. Таким чином, ЄКП закликає Єврокомісію здійснити оцінку соціальних наслідків ІКТ-стандартів для працівників з метою пожвавлення процесу формування політики та стандартизації. Стандартизація ІКТ все частіше відбувається на глобальному рівні, що виходить за межі сфери компетенції Регламенту про європейську стандартизацію 1025/2012. ЄКП закликає Єврокомісію забезпечити фінансування ефективної участі профспілок у відповідних глобальних організаціях зі стандартизації.
Поширення цифрових технологій у сфері громадського обслуговування та електронного врядування не повинне поглиблювати «цифровий розрив», насамперед, внаслідок реалізації політики Єврокомісією, заснованої на «принципі одночасності» та «цифровому характері за замовчуванням». Поширення цифрових технологій призведе до поліпшення громадського обслуговування лише тоді, коли буде супроводжуватись інвестиціями в інфраструктуру та кадри.
Поширення цифрових технологій та майбутнє праці
Навколо поширення цифрових технологій здіймається точиться чимало дискусій. З одного боку, табір надмірних ентузіастів ґрунтує свої припущення, в основному, на бажаному, яке видає за дійсне. Поширенню цифрових технологій аплодують за універсальні переваги, які воно надає всім у вигляді циркулярної економіки з меншою кількістю відходів, ефективнішого використання недостатньо задіяних активів (таких, як автомобілі, квартири тощо), фантастичні можливості передачі та обміну інформацією, зв'язності і прозорості (три з півтора мільярдів людей підключені до Інтернету), спрощення балансу між особистим життям та роботою, новий світ обміну і співпраці, цифрова праця як панацея, обіцянка чеснішого, рівноправнішого, справедливішого і стійкішого світу, заснованого на демократичному Інтернеті і розширенні участі.
Табір скептиків прогнозує у майбутньому тенденцію до суттєвої втрати робочих місць, доступності 24/7, яка погіршує умови праці, розмиття бар'єрів між особистим життям і роботою, посилення нагляду і контролю, поляризації робочих місць (збільшення кількості низькокваліфікованих і дуже висококваліфікованих працівників, зменшення працівників з середньою кваліфікацією), поглиблення майнової нерівності, настання нової ери машин, глобальних груп працівників, конкуруючих один з одним, що призведе до «гонки поступок» щодо заробітної плати та умов праці.
ЄКП не схвалює ні надмірний ентузіазм, ні скепсис, а намагається вивчити обидва виміри, їхні можливості та ризики. Наше завдання, як профспілок, вказати на тривожні тенденції і суттєві проблеми праці у майбутньому. Головне завдання полягає у формуванні інклюзивного переходу до справедливого цифрового майбутнього шляхом мінімізації ризиків і відкриття широких можливостей. Слід скористатися принципом обережності, щоб уникнути подальшого розколу суспільства на меншість переможців і більшість переможених, посилення нерівномірного розподілу матеріальних благ внаслідок поширення цифрових технологій.
Під тиском з боку великих груп, таких як «Uber» та «Airbnb», Єврокомісія більше схильна до ейфорії та інтересів єдиного ринку, намагаючись позбутися бар'єрів на шляху створення єдиного європейського цифрового ринку, здатного конкурувати з такими ж ринками своїх суперників – США та країн Південно-Східної Азії.
ЄКП шкодує, що питання втрати робочих місць недостатньо висвітлене в аналізі Єврокомісії і розглядається або як «технологічне безробіття» (Кейнс), або «творча руйнація» (Шумпетер), або нова тенденція, викликана четвертою промисловою революцією. Підвищення продуктивності призводило до знищення старих робочих місць, але після перехідного періоду створювалось ще більш нових робочих місць. У своєму недавньому дослідженні ОЕСР дійшла висновку, що в середньому 9% робочих місць мають високий ризик стати автоматизованими. Найбільшим викликом у сфері зайнятості є забезпечення інклюзивного переходу до справедливої і надійної роботи.
Що ж необхідно Європі? Чи вистачить запланованих 50 млрд. євро державних та приватних інвестицій для підтримки поширення цифрових технологій у промисловості упродовж наступних п'яти років, чи це лише крапля в океані? Чи є рівень невизначеності щодо розвитку цифрових технологій та небажання інвесторів здійснювати довгострокові інвестиції у поширення цифрових технологій в існуючих технологіях виробництва однією з причин низьких темпів інвестицій з боку приватного сектору?
Нова небезпечна тенденція: «розквіт» платформ робочої сили та краудворкінгу у багатьох компаніях
Швидке зростання кіберплатформ створює серйозні проблеми як концептуальні, так і нормативні. Те, що їх становлення відбувалось у розпалі великої рецесії, яка почалася у 2008 році крахом «Lehman Brothers», – не простий збіг обставин. ЄКП менше турбують такі інновації, як торгівля секонд-хендом або оренда автомобілів. Основною проблемою для ЄКП є цифрові платформи робочої сили і їхні потенційно руйнівні наслідки для ринку праці та зайнятості.
Краудворкінг – це передача завдань групі онлайн-працівників, так званому «натовпу», через посередника – онлайн-платформу. Краудворкінг, залишаючись маргінальним явищем у Європі, швидко зростає. Платформи робочої сили представляють собою поділ робочих місць на складові відповідно до завдань, підзавдань та аутсорсингу мікрозавдань. Краудворкери отримують робочі мікромісця та виконують мікрозавдання через онлайн-платформи для різних роботодавців (серед них – переклади, розшифровка аудіозаписів, програмне забезпечення і розробка додатків, відображення рахунків-фактур у табличній формі тощо) Наслідки для працівників мають різний характер: стверджується, що вони можуть вільно організовувати свій розклад, завдання, беруть відповідалність за своє професійне життя, проте жоден з таких працівників не захищений, зокрема, від психосоціальних ризиків індивідуалізованої роботи на онлайн-платформах.
Компанії отримують новий і легкий доступ до (внутрішнього і зовнішнього) аутсорсингу шляхом оголошень для краудворкерів через інтернет-платформи, а останні надають р (мікро)послуги або виконують (мікро)завдання, просто визнавши умови платформи. У випадку інтернет-платформ має місце нехтування стандартною інституційною основою захисту працівників, трудовими договорами або, принаймні, трудовими відносинами. Внаслідок цього (європейські) виробничі ради, колективні переговори, колективні договори і представництво на рівні керівних органів компаній на практиці відсутні.
У компаніях краудворкінг можна розділити на дві основні категорії: внутрішній (усередині компанії) і зовнішній аутсорсинг. Внутрішній краудворкінг використовується компаніями для управління своїми працівниками за допомогою внутрішніх платформ. У цьому випадку звичайні процедури й інструменти інформування, консультування та представлення на рівні керівних органів компаній, якщо такі є, можуть використовуватись для впливу на процес. Як правило, статус працівника не зачіпається.
Транснаціональний зовнішній краудворкінг здійснюється поза компетенцією національних урядів, тому тут спостерігатися повна відсутність захисту робітників на законодавчому рівні. Платформи робочої сили суттєво впливають на зниження заробітної плати і свідчать про тривожні ознаки нової «гонки поступок». Платформи робочої сили слугують заохоченням до поширення практики демпінгу. У разі зовнішнього краудворкінгу до процесу, як правило, залучаються щонайменше три особи: клієнт, інтернет-посередник і працівник. Це свідчить про дисбаланс сил між працівником і платформою або клієнтом. Працівник залежить від рейтингу, а рейтинг роботодавців не передбачений. Крім того, має місце структурна передача фірмами ризиків і відповідальності працівникові з нестійкою зайнятістю. Наслідки розквіту кіберплатформ у компаніях у вигляді тиску на цінову конкурентоспроможність викликають ще більшу тривогу ніж потенційний правовий вакуум. Компанії, які використовують кіберплатформи, можуть пропонувати товари і послуги за значно нижчими цінами.
Тут має місце підготовка впровадження нової цифрової індустрії без належного визнання трудових відносин (трудовий договір, попередня домовленість щодо оплати праці, мінімальний робочий час, регулювання робочого часу, оплачувана відпустка, відпустка по вагітності та пологах/догляду за дитиною, соціальний захист тощо). Крауд- та клікворкінг спрощують можливість підриву або обходу мінімального розміру оплати праці, регулювання робочого часу, соціального забезпечення, пенсійних схем, оподаткування тощо. Масове поширення краудворкінгу може призвести до розширення тіньової економіки, незаконної праці та нової цифрової нестандартної зайнятості. Нова цифрова нестандартна зайнятість містить сегмент робочої сили, чия праця носить тимчасовий характер, який живе на дуже низьку заробітну плату й отримує мало або зовсім не отримує пільг або соціального захисту. Саме така нестандартна зайнятість набуває поширення по всій земній кулі. Відповідно до умов багатьох платформ робочої сили, оплачується праця лише однієї особи з «натовпу». Це як лотерея, тому ситуація гірша ніж у випадку поденників.
На перший погляд, платформи робочої сили складно ефективно регулювати, але ЄКП може запропонувати шляхи вирішення проблеми. По-перше, існують докази того, що переважна більшість роботодавців локалізована лише у декількох країни Заходу. Таким чином, існує стратегічна необхідність зміцнення існуючого законодавства і забезпечення, у разі необхідності, нових правил гри. ЄС слід прийняти і забезпечити дотримання необхідних нормативних актів про ставлення роботодавців, агентств з працевлаштування та клієнтів до своїх працівників. По-друге, мова йде про справедливість і гарантії виплати принаймні мінімальної винагороди. Європейські законодавці повинні втрутитися і гарантувати зміцнення переговорного потенціалу працівників та справедливого ставлення до них. Системи соціального забезпечення повинні бути відкриті для самозайнятих та економічно залежних працівників. Економіка краудворкінгу залишатиметься небезпечною тенденцією доти, доки будуть відсутні справедливі правила.
Цифрові виклики для профспілок та напрями їх діяльності
ЄКП однозначно виступає за використання нових технологій на службі громадян, працівників, – зокрема жінок і літніх працівників, – а також за компанії, які поважають національні та європейське (трудове) законодавство. Адекватний захист працівників, зайнятих у сфері цифрових технологій, необхідний для того, щоб уникнути нової цифрової нестандартної зайнятості. Одна з головних проблем полягає у забезпеченні інформацією, проведенні консультацій та представництві на рівні керівних органів компаній, а також мінімальної винагороди й обов'язкового соціального захисту.
Цифрові технології розширюють можливості автоматизації, роботизації й аутсорсингу у промисловості і сфері послуг, а профспілки стикаються з необхідністю формування переходу до чесної і надійної цифрової праці. Цифрова революція не відбудеться відразу, її треба готувати крок за кроком. Участь профспілок – це водночас і головний виклик, і можливість.
Найважливішими напрямками діяльності профспілок є зайнятість, набуття та підвищення професійної кваліфікації, аутсорсинг завдань, регулювання робочого часу, охорона праці, баланс між роботою та особистим життям, захист даних. Повинні бути сформульовані нові інклюзивні визначення працівника та роботодавця. Для забезпечення інклюзивного переходу до справедливої цифровий праці необхідно зміцнювати інформаційний, консультаційний потенціалу та забезпечити участь у керівних органах компаній.
Участь профспілок у поширенні цифрових технологій виглядає як розрізнений ландшафт. В основному, це пов'язано з існуючими ініціативами держав-членів (найголовніші з них упроваджені у Люксембурзі, Франції, Швеції, Німеччині). В цілому ініціативи міністерств праці сприяють залученню профспілок, а інші міністерства, як правило, забувають про профспілок, їхня участь вельми ускладняються або стає неможливою. Ще складніша ситуація у державах-членах, у яких ініціативи поширення цифрових технологій відсутні: коли держави-члени відстають, профспілки ще більше дистанціюються від теми. У зв’язку з розмаїттям ситуацій необхідні різні стратегії профспілок – від підвищення обізнаності всередині профспілок, до діяльності профспілок з підвищення обізнаності серед виробничих рад, європейських виробничих рад, інших представницьких органів працівників, а також представників працівників у керівних органах компаній.
Мета полягає у ретельному систематичному дослідженні впровадження нових технологій та забезпеченні належної та справедливої цифрової праці. Профспілки можуть безпосередньо впливати на стратегії компаній з поширення цифрових технологій через представницькі органи і повинні використовувати для цього всі засоби. У державах-членах, які мають національні ініціативи поширення цифрових технологій, профспілки повинні впливати на державні програми поширення цифрових технологій, наголошувати на необхідності ретельного вивчення його соціального виміру та майбутнього праці. ЄКП закликає усі національні уряди залучати профспілки до процесу поширення цифрових технологій.
Деякі профспілки пішли далі, запропонувавши краудворкерам підтримку (http://www.faircrowdwork.org/) у визначенні рейтингу платформ. Цими доробками можна скористатися у якості джерела натхнення. Європейські галузеві федерації профспілок можуть впливати на стратегію поширення цифрових технологій компаніями, ініціюючи підписання УТК про поширення цифрових технологій. ЄКП буде і надалі забезпечувати майданчики для обміну інформацією, підвищення обізнаності та проведення стратегічних дискусій.
ЄКП закликає:
а) виробничі ради, європейські виробничі ради, представників працівників та керівні органи компаній уважно вивчити внутрішній та зовнішній аутсорсинг і забезпечити дотримання стандартів забезпечення умов праці та колективно узгодженої заробітної плати у повному обсязі. Нові цифрові методи ведення бізнесу і впровадження нових ІКТ необхідно контролювати з самого початку. У деяких країнах число угод з компаніями про поширення цифрових технологій швидко зростає. В інших країнах така діяльність лише починається. Багаторічні проблеми, такі, як тривалість робочого часу, стрес, цифрові навички і дисбаланс між роботою та особистим життям посилюються, і їх необхідно вирішувати.
б) європейські галузеві федерації профспілок активно вивчати шляхи ведення переговорів з укладення УТК про поширення цифрових технологій з метою забезпечення дотримання загальновстановлених правил у компаніях та виробничо-збутовому ланцюзі, які б охоплювали, наприклад, участь представників працівників у вирішенні питань впровадження нових ІКТ (щоб це було приводом для звільнення), 3D-друку, смарт-окулярів, роботів, адекватних правил захисту даних, великих обсягів даних, за винятком перевірок працездатності або поведінки, пультів дистанційного керування, приватного та експлуатаційного використання Інтернету (добровільне використання функції «видалення повідомлень під час відпустки», заміна на час відсутності на робочому місці або відпустки, управління мобільними пристроями, право на відключення), використання соціальних медіа, як це вже має місце у багатьох угодах з національними компаніями. УТК можуть стати одним з важливих елементів профспілкової стратегії зі справедливого поширення цифрових технологій. Дії на європейському рівні допоможуть пом'якшити цифровий розрив, забезпечать рівне ставлення і перетворять загрози на можливості;
в) профспілки ретельніше контролювати стратегії компаній з поширення цифрових технологій, на відміну від поточної ситуації. Питання, окреслені у цьому документі, повинні висвітлюватись на рівні всіх профспілкових організації країн Європи;
г) вимагати нових прав, таких як тимчасове призупинення управлінських рішень щодо організації роботи, пов'язаної з упровадженням нових технологій;
ґ) профспілки створювати організації самозайнятих працівників.
