Плани уряду щодо повоєнного відновлення загрожують "антиутопією в стилі Божевільного Макса", каже український адвокат із трудових спорів.
Уряд має намір відмовитися від свого давнього принципу консультуватися з профспілками та асоціаціями роботодавців з питань політики в рамках прагнення країни вступити до ЄС, як випливає з проекту планів повоєнного відновлення.
Це підтверджують зауваження, зроблені цього тижня одним із ключових чиновників для OpenDemocracy.
У проектах, опублікованих Національною радою з відновлення України після війни, органом, створеним президентом Володимиром Зеленським, йдеться про те, що український уряд планує перейти до моделі "невтручання держави в діалог між профспілками та роботодавцями".
Існуюча система консультацій із профспілками та роботодавцями називається "принципом соціального діалогу". Він покликаний сприяти взаємодії між цими двома верствами населення задля досягнення балансу інтересів економіки.
Український адвокат із трудових спорів Георгій Сандул сказав OpenDemocracy, що "кінцевою метою" проекту плану реконструкції є "антиутопія в стилі Божевільного Макса", де "всі домовлятимуться самі по собі без будь-яких правил".
"Ці проекти планів ясно показують, що український уряд абсолютно не зацікавлений у принципі соціального діалогу", - сказав Сандул, пояснивши, що соціальний діалог "лежать в основі" не лише конвенцій Міжнародної організації праці (МОП), а й, що дещо бентежить, угоди про асоціацію України з ЄС.
Українська держава, за словами Сандула, мала неоднозначний досвід підтримки соціального діалогу до російського вторгнення, а тепер "намагається позбутися" своїх зобов'язань "навіть на папері".
Війна, що триває, справила глибокий вплив на економіку України: за прогнозами Світового банку, внаслідок вторгнення Росії вона скоротиться на 45% цього року.
Майже половина підприємств України припинили або майже припинили свою діяльність згідно з дослідженням, опублікованим у червні бізнес-консалтинговою компанією Advanter Group. У проекті плану відновлення йдеться, що рівень безробіття, за оцінками, перевищив 30%, а зарплати у різних секторах впали на 9% до 58%.
Міжнародна організація праці "застаріла"
Новина з'явилася після того, як один із провідних соціальних політиків України розкритикував підхід МОП як "застарілий" напередодні запланованого візиту агентства ООН до країни, який згодом було скасовано.
МОП через свої міжнародні конвенції просуває юридично обов'язкові принципи прав на робочому місці та соціального діалогу для урядів, роботодавців та працівників у всьому світі.
В інтерв'ю, опублікованому 28 липня на сайті українського парламенту, Галина Третьякова, голова парламентського комітету із соціальної політики, заявила, що МОП перешкоджає українцям укладати індивідуальні трудові угоди та захищати свої трудові права більш гнучкими способами.
"Люди не хочуть домовлятися про свою зайнятість через колективні договори, а через громадянське право, авторські права", – сказала Третьякова.
Але Міжнародна організація праці, створена 1919 року, в епоху індустріалізації, каже "ні"... [МОП каже, що] людина економічно залежить від роботодавця і тому має підпадати під дію трудового кодексу України, розробленого 1971 року".
У бесіді з OpenDemocracy Третьякова розширила свої коментарі, заявивши, що "міжнародні угоди", такі як конвенції МОП, "є частиною нашого законодавства", але кількість позовів до Європейського суду з прав людини проти України за порушення соціальних та трудових прав "зростає як сніговий ком".
"Ми повинні переглянути зобов'язання держави, і вони повинні відповідати можливостям держави на цей конкретний історичний момент", - сказала вона. "Щоб кількість позовів не зростала, ми маємо "перезавантажити" трудовий кодекс та соціальну модель [України], чого не було зроблено під час переходу країни від соціалізму до ринкової економіки".
Вона додала: "Чи вимагатиме це виходу України з деяких форм міжнародних угод - це питання до виконавчої влади, яка повинна буде чітко визначити, на що у нас є кошти, а на що ні".
МОП заявила, що запланувала офіційний візит до України на початку серпня "на запрошення уряду та соціальних партнерів". Проте агентство повідомило OpenDemocracy, що скасувало візит через "дуже важку логістику... ситуацію, що склалася в сфері безпеки і зустрічей на високому рівні, які повинні були бути підтверджені".
МОП заявила, що всі запрошені виявили "щирий інтерес" до зустрічі з головою організації Гаєм Райдером, і "висловила жаль, що візит було скасовано".
Однак Михайло Волинець, голова Конфедерації вільних профспілок України, заявив, що скасування візиту МОП "добре обернулося" для українського парламенту та уряду.
"Владі було б дуже складно зустрітися з делегацією МОП після критики нею недавнього проекту трудового законодавства", - сказав він. Скасування візиту, додав Волинець, дозволило МОП уникнути публічної "ляпаса" з боку українського парламенту, який проігнорував рекомендації агентства ООН щодо покращення прийнятого трудового законодавства.
Нове законодавство наступає на права трудящих
Профспілки та бізнес-групи України, як вважають, нині лобіюють Зеленського щодо нових трудових правил, які вимагають його підпису, перш ніж вони стануть законом.
Новий закон було внесено до парламенту Третьяковою та іншими депутатами і схвалено минулого місяця. Він може вивести до 70% робочої сили країни – співробітників малих та середніх підприємств – з-під дії національного трудового законодавства. Законопроект зазнав серйозної критики в рамках спільного проекту ЄС і МОП з "гідної праці" в Україні.
Якщо закон буде підписано Зеленським, працівникам буде запропоновано укладати індивідуальні угоди на замовлення зі своїми роботодавцями, що є прямим порушенням принципів МОП.
Згідно з проектом ЄС-МОТ, законодавство "схоже, виключає значну частину української робочої сили із... загального трудового законодавства шляхом встановлення паралельного та менш захисного режиму".
Проект також стверджує, що буде запроваджено можливість "звільнення за власним бажанням" та "односторонньої зміни роботодавцем істотних умов праці". Це ще одне порушення принципів МОП.
Критики раніше стверджували, що депутати українського парламенту використали вторгнення Росії, яке призвело до переміщення мільйонів людей усередині та за межами країни, як "вікно можливостей" для ухвалення потенційно спірних реформ.
До війни українські профспілки організовували акції протесту проти спроб правлячої партії "Слуга народу" урізати права на робочих місцях та права профспілок.
Проект плану відновлення назвав "низьку лояльність українських працівників до реформ" та "активну позицію опору, зайняту профспілками", "ключовими інституційними перешкодами" для запланованих реформ.
Привабливий закон для спрощення регулювання
Міністерство економіки України повідомило OpenDemocracy, що воно працює над новим законодавством, яке замінить існуючий у країні трудовий кодекс, який спочатку був написаний у 1971 році і відтоді неодноразово оновлювався.
Метою нового законодавства, за словами міністерства, є створення "привабливого" трудового законодавства, яке "спростить правила, мінімізує втручання держави у регулювання зайнятості та сформує систему гнучкого захисту".
Згідно з майбутнім трудовим кодексом, працівники матимуть "свободу вибору способу організації своєї зайнятості поряд з активним державним контролем за мінімальними стандартами та умовами", - йдеться у повідомленні.
Третьякова сказала OpenDemocracy, що "Україна сама зацікавлена" в тому, щоб принципи соціального діалогу дотримувалися.
"Для цього нам не потрібен тиск з-за кордону", - сказала вона, зазначивши, що її парламентський комітет із соціальної політики перебуває в "постійному контакті" з органом високого рівня, який об'єднує українські профспілки та асоціацію роботодавців.
Сандул, однак, не був переконаний у цьому.
"Протягом багатьох років, на жаль, практика соціального діалогу в Україні була доволі інертною", - сказав він. "Але у нас він є на папері, і це лише двигун, який чекає, коли його включать".
На фото:
Цей зруйнований борошномельний завод у Чернігові - одне з тисяч підприємств, які постраждали від російського вторгнення.
Джерело:
Департамент міжнародних зв'язків ФПУ
