Війна в Україні та енергетична криза прискорили темпи змін і посилили вимоги до швидких структурних перетворень. Проте ці неспокійні часи також стимулювали заклики до обережності і спадкоємності - з тиском і спокусою продовжувати "бізнес як завжди", що насувається на нас.
Кризи приносять зміни
Інша велика криза, екологічна і кліматична, спонукала до народження бачення перетворення Європейського Союзу на сучасну, ресурсоефективну і конкурентоспроможну економіку майбутнього. Реалізація Європейського зеленого курсу, політичної дорожньої карти, що підтримує це бачення, стає все більш нагальною. Але, незважаючи на його потенціал значно підвищити довгострокову стійкість Європи, під час кризи він продовжує зазнавати атак з кількох напрямків.
Наступного тижня Європейська Комісія представить свою робочу програму на 2023 рік, яка має відображати статус Зеленого курсу та нашу позицію щодо його розгортання. Але побоювання щодо відкату ключових екологічних норм зростають. Подальші перепони на шляху законодавства про хімічні речовини, природу, забруднення повітря або стійкі продукти харчування серйозно підірвуть трансформаційне бачення та потенціал Зеленого курсу.
Обструкціоністські голоси
В останні місяці обструкціоністські політичні сили та потужні промислові лобі намагалися використати війну в Україні та енергетичну кризу, що виникла після неї, для атаки на екологічний порядок денний ЄС. Затримки та бездіяльність загрожують витрачанням державних та приватних коштів на підтримку статус-кво, в той час, коли інвестиції мають бути спрямовані на значущі структурні реформи.
Токсичне забруднення
Вчені вже давно попереджають, що токсичне забруднення перетнуло "планетарну межу, загрожуючи всій операційній системі Землі разом з людством". Донедавна здавалося, що Стратегія ЄС щодо хімічних речовин для сталого розвитку нарешті стала на правильний шлях, підживлюючи надії на покращення здоров'я і чистоту довкілля.
Однак зараз є всі підстави вважати, що вкрай необхідна реформа законодавства ЄС щодо контролю за хімічними речовинами, REACH, може бути відсунута на другий план через війну та енергетичну кризу в Європі, а консервативні політичні фракції та хімічна промисловість маніпулюють цими аргументами, щоб зупинити процес реформування. Якщо Комісія дозволить відкласти реформу REACH після березня 2023 року, вона ризикує не встигнути прийняти ці життєво важливі правила в рамках президентського мандату Урсули фон дер Ляєн і навіть може взагалі не встигнути до кінця.
Хоча нове законодавство REACH не зобов'язуватиме компанії негайно впроваджувати реформи, воно прокладе шлях до майбутнього без токсичних речовин, заохочуючи збільшення інновацій та інвестицій в альтернативні рішення. З іншого боку, зволікання означатиме роки тривалого забруднення. Більше того, споживачі ЄС продовжуватимуть купувати продукти, що містять багато токсичних хімічних речовин, які вислизають з-під поточного, неадекватного контролю за хімічними речовинами, ставлячи під загрозу здоров'я та забруднюючи навколишнє середовище.
Аналогічним чином, перегляд регламенту ЄС щодо ртуті, спочатку запланований на останній квартал 2022 року, а тепер обіцяний на весну, не повинен надалі затягуватися, інакше він також ризикує не бути завершеним під час цієї сесії Комісії та Європейського Парламенту. Цей файл продовжує дозволяти експорт до ЄС продуктів з додаванням ртуті, які вже заборонені в ЄС. З цим подвійним стандартом потрібно боротися без зволікань.
Якщо потужне промислове лобі надасть перевагу короткостроковим вигодам, ми втратимо унікальну, єдину в своєму роді можливість нарешті покласти край порочній системі, яка руйнує нашу планету, завдає шкоди нашому здоров'ю та збільшує нерівність.
Хибні зелені дилеми
Однак різні лобі намагаються просувати хибні дихотомії між захистом довкілля та іншими потребами, спричиненими війною в Україні.
Пропозиція відмовитися від ключових екологічних оцінок для прискорення розгортання відновлюваних джерел енергії в плані RePowerEU є прекрасною ілюстрацією. Хоча охорона природи ніколи не була проблемою для енергетичного переходу, головні бар'єри на шляху розгортання відновлюваних джерел енергії полягають у відсутності можливостей та ресурсів в адміністраціях, необхідних для надання дозволів. Але замість того, щоб зосередитися на посиленні процесу екологічної оцінки, Комісія вирішила його обійти. Дерегуляція не лише створить небезпечний прецедент, але й може мати зворотні наслідки, оскільки без консультацій та екологічної оцінки на місцевому рівні буде більш вірогідним протистояння та судові спори.
Користуючись наслідками війни, існує також тиск, спрямований на відтермінування запропонованого закону про сталі продовольчі системи. Це вкрай необхідне законодавство, яке має важливе значення для наших зусиль, спрямованих на забезпечення того, щоб продовольчі системи були фундаментально стійкими та безпечними, з довгостроковою стійкістю.
Інші важливі екологічні документи також ризикують бути відкладеними під тим же приводом. Від Директив щодо якості атмосферного повітря до пріоритетних речовин у рамках Водної рамкової директиви або обіцяного закону про здоров'я ґрунтів, Комісія повинна бути сильною і не допустити жодного відступу від порядку денного, що має вирішальне значення для добробуту європейців.
Провальна економічна модель
Нещодавні події, що потрясли Європу, показали нам, що наша економічна модель, керована короткостроковими прибутками і сильно залежна від викопного палива, багато в чому підвела нас. Особи, які приймають рішення, повинні протистояти тиску з боку регресивних політичних і лобістських груп. ЄС потребує трансформаційного Зеленого курсу та робочої програми Комісії на 2023 рік, яка забезпечить прогрес і закладе основу для стійкого майбутнього. Нам потрібно, щоб промисловість підтримала ці вкрай необхідні зміни, спрямувавши свою діяльність і дискурс у напрямку Зеленого курсу, а не в бік від нього.
Наші відповіді на надзвичайну екологічну ситуацію та геополітичну/енергетичну кризу не повинні бути взаємовиключними. Дійсно, оскільки "зелений" порядок денний забезпечує план для спільного вирішення обох проблем, настав час прийняти Європейський зелений курс і прискорити його реалізацію. Кризові часи відкривають двері для трансформаційних змін - і це наш момент, щоб скористатися ним.
Автори:
Патрік тен Брінк - генеральний секретар Європейського екологічного бюро, Альберто Вела - співробітник з питань комунікацій Європейського екологічного бюро.
Джерело: https://socialeurope.eu/green-deal-the-light-at-the-end-of-the-crisis-tunnel
Переклад -
Департамент міжнародних зв'язків ФПУ
