- Заходи, запропоновані профспілками, і участь профспілок будуть ключовими для подолання цієї кризи, - заявив Лука Вісентіні - Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок (ЄКП).
19 жовтня лідери Європейського Союзу зустрілися з соціальними партнерами - профспілками і роботодавцями - на Тристоронньому соціальному саміті з питань зростання і зайнятості. Це була далеко не звичайна зустріч, адже цієї осені учасники зіткнулися з енергетичною кризою, надзвичайним зростанням вартості життя європейських громадян і війною на порозі ЄС. Захист економіки, бізнесу та працівників має бути пріоритетом у найближчі місяці.
Зустріч мала б стати нагодою відсвяткувати закінчення пандемії, з нетерпінням чекаючи на потужне, стійке відновлення та суттєве покращення зайнятості та умов праці. Натомість, незважаючи на амбітні інвестиційні плани NextGenerationEU, ми стикаємося з ризиком тривалої та глибокої рецесії, значною мірою через наслідки війни в Україні та згубні спекуляції навколо постачання енергоносіїв та товарів, що виникли внаслідок неї.
Права трудящих в Україні
Європейський профспілковий рух рішуче засудив вторгнення в Україну. Ми закликаємо Росію поважати територіальну цілісність України, вимагаючи негайного припинення військових дій, діалогу та мирних переговорів. Ми підтримуємо всі необхідні санкції, спрямовані не лише проти інтересів та активів російського керівництва та еліт, але й проти Білорусі за її участь у військовій агресії та пригніченні свого народу.
Водночас маємо привернути увагу всіх європейських інституцій до долі соціального діалогу та прав трудящих в Україні. Нещодавно схвалений українським парламентом і підписаний президентом Володимиром Зеленським законопроєкт заборонив соціальне партнерство, колективні переговори та право профспілок на організацію в українських компаніях з кількістю працівників менше 250 осіб, що охоплює понад 90 відсотків економіки. Крім того, соціальні партнери в Україні мають бути повністю виключені з будь-яких дискусій щодо відбудови, що відкриває двері іноземним транснаціональним компаніям, дешевій робочій силі та корупції для того, щоб перебрати на себе процес відбудови країни.
Це не лише є явним порушенням основних конвенцій Міжнародної організації праці. Ще важливіше те, що це суперечить цінностям соціально-ринкової економіки та соціального діалогу - основам європейської соціальної моделі.
Профспілки, як на європейському рівні, так і в Україні, рішуче підтримують вступ країни до ЄС. Але це має відбуватися на основі повної поваги до цінностей союзу, до якого прагне приєднатися Україна, зокрема, верховенства права та соціального діалогу.
Величезне напруження
Криза, спровокована цією жахливою війною, призводить до ескалації цін на енергоносії, високої інфляції та розриву ланцюгів постачання, створюючи величезне навантаження на компанії та робочі місця і штовхаючи все більше і більше людей до бідності. Нас не повинні вводити в оману поточні цифри, що демонструють позитивну динаміку у сфері зайнятості. Загальна тривалість робочого часу вже почала скорочуватися, так само як і заробітна плата. Компанії скорочують витрати, щоб вижити, але коли вони не зможуть піти далі, щоб впоратися зі зростаючими витратами та економічною рецесією, зайнятість впаде.
Ми цінуємо зусилля інституцій ЄС щодо впровадження європейських рішень, відроджуючи дух солідарності та згуртованості, який ми змогли породити під час пандемії. Однак ми повинні усвідомлювати, що ця криза стосується не лише цін на енергоносії та їх постачання, а й загальної інфляції та людей, які дуже швидко занурюються у бідність. Окрім економічної політики, це вимагає соціальної підтримки зайнятості та доходів людей, а також справедливого переходу.
Проте, замість солідарності ми бачимо, що націоналізм та власні інтереси відроджуються, коли найбагатші країни обмежують заходи підтримки для власних громадян та бізнесу, протидіючи будь-яким спільним інструментам на рівні ЄС. Це неприйнятно і завдає шкоди працюючим людям в усьому світі.
Посилення нерівності
Працівники є жертвами цієї кризи, коли падає заробітна плата та зростають ціни на товари повсякденного вжитку. Це збільшує нерівність, причому низькооплачувані працівники та вразливі верстви населення страждають найбільше.
Заробітна плата не є причиною інфляції. Ми очікуємо, що роботодавці, уряди та ЄС вживатимуть невідкладних заходів для подолання кризи вартості життя шляхом підвищення заробітної плати, екстреної підтримки сімей, які перебувають у скрутному становищі, обмеження цін, оподаткування та перерозподілу надприбутків і багатства. Заробітна плата повинна зростати, щоб відповідати зростанню вартості життя і забезпечувати отримання працівниками справедливої частки прибутку та підвищення продуктивності, а заходи зі сприяння укладанню колективних договорів є найкращим способом досягнення справедливої оплати праці та сталого розвитку економіки. Ми потребуємо швидкої транспозиції директиви про мінімальну заробітну плату в усіх державах-членах, зокрема, через плани дій щодо посилення колективних переговорів.
Ми вимагаємо додаткової підтримки, спрямованої на людей, які намагаються оплатити рахунки за енергоносії, прогодувати сім'ю та заплатити за житло. Не можна очікувати, що бідні сім'ї будуть сплачувати непідйомні рахунки, а відключення життєво важливих послуг має бути заборонено.
Ми закликаємо Європейську Комісію та Раду ЄС домовитися про ефективні граничні ціни, особливо на енергоносії, та оподаткувати надприбутки енергетичних та інших компаній. Ніхто не повинен отримувати вигоду від використання цієї кризи, тому необхідно вжити заходів для запобігання спекуляціям, наприклад, шляхом обмеження дивідендів та припинення спекуляцій з цінами на продукти харчування.
Ми очікуємо радикальної реформи функціонування енергетичного ринку ЄС. Уряди повинні визнати, що енергія є суспільним благом. Державні інвестиції необхідні для подолання першопричин кризи, таких як недостатнє інвестування в зелену енергетику та згубний вплив приватизації.
Надзвичайний інструмент
Нарешті, ми закликаємо уряди розробити національні антикризові заходи для захисту доходів і робочих місць у промисловості, сфері послуг та державному секторі. ЄС повинен дозволити всім державам-членам вжити таких заходів, незалежно від їхнього "фіскального простору". Ми закликаємо Комісію та Раду терміново запровадити потужний надзвичайний інструмент на рівні ЄС, достатньо сильний, щоб захистити компанії та робочі місця, а також підтримати доходи людей, профінансувати соціальні заходи для подолання кризи та сприяти кліматичному переходу в соціально справедливий спосіб.
Цей інструмент має базуватися на позитивному прикладі надзвичайних заходів, узгоджених влітку 2020 року, зокрема, на програмі підтримки зайнятості SURE, але з більш широким охопленням для подолання всіх економічних та соціальних наслідків війни. REPowerEU та NextGenerationEU є фундаментальними інструментами, які ми повністю підтримуємо, але вони не підходять для реалізації соціальних заходів та заходів у сфері зайнятості.
Необхідно терміново вжити заходів за підтримки достатньої кількості нових європейських ресурсів. Фінансування може здійснюватися за рахунок невитрачених асигнувань на існуючі програми, але це може також вимагати від ЄС додаткових боргових зобов'язань. Коли виникає надзвичайна ситуація, необхідні екстрені рішення.
Ціна бездіяльності або прийняття неправильних рішень - таких як підвищення процентних ставок, заморожування заробітної плати або повернення до невдалої політики жорсткої економії - буде катастрофічною. Профспілки, як завжди, готові допомогти у пошуку шляхів виходу з кризи через соціальний діалог та колективні переговори на європейському, національному та галузевому рівнях. Для досягнення успіху соціальні партнери повинні бути повністю залучені до розробки та реалізації всіх заходів.
Автор - Лука Вісентіні,
генеральний секретар ЄКП
Джерело:
https://socialeurope.eu/cost-of-living-emergency-europe-needs-radical-steps
