На думку дослідників Європейського інституту профспілок (ETUI), Європа потребує "трансформаційних та амбітних соціальних перетворень, щоб розірвати нинішній цикл кризи за кризою".
У виданні Benchmarking Working Europe за 2023 рік команда експертів ETUI досліджує невирішену напруженість, спричинену, на їхню думку, чотирма перехідними процесами. Поряд із зеленими та цифровими трансформаціями, у звіті також розглядаються економічна політика (зокрема, дебати щодо економічного управління в ЄС) та геополітичні виклики (дебати щодо "відкритої стратегічної автономії" та війна Росії в Україні).
Шість основних розділів звіту охоплюють економічні, ринкові та соціальні зміни, заробітну плату та колективні переговори, енергетичну кризу, безпеку та гігієну праці, а також демократію на робочому місці.
Економічний розвиток - вплив вищих процентних ставок
Економічний аналіз ETUI підкреслює, як нещодавній сплеск інфляції змінив макроекономічний контекст, коли центральні банки в усьому світі змінили курс і підвищили відсоткові ставки для боротьби з інфляцією. Про це йдеться у звіті: "Вищі відсоткові ставки роблять завдання фіскальної політики, як національної, так і ЄС, більш складними, оскільки вартість запозичень зростає".
Ключовим аргументом є те, що спільні виклики, які стоять перед ЄС, вимагають подальшого об'єднання фінансових ресурсів між країнами-членами. Однак у звіті йдеться про те, що, окрім збільшення фіскальної спроможності на рівні ЄС та просування реформи економічного управління наскільки це можливо, існує потреба у відкритих дебатах щодо того, як має взаємодіяти політика Європейського центрального банку та фіскальна політика ЄС.
У звіті підкреслюється зв'язок між ключовими сферами політики і, зокрема, нагальна потреба у зменшенні нерівності не лише для підвищення ефективності боротьби зі зміною клімату, а й для створення політичного консенсусу для впровадження політики, спрямованої на її пом'якшення
Ринок праці та соціальні тенденції - захист найбільш вразливих верств населення
Визнаючи негативний вплив пандемії на багато аспектів ринку праці, у звіті зазначається, що "...криза Covid-19 може мати і позитивну сторону, якщо вона поліпшить умови для деяких найбільш незахищених працівників і призведе до підвищення якості робочих місць і заробітної плати". У той же час дослідники ETUI ставлять під сумнів ідею про те, що поточна інфляція в першу чергу зумовлена заробітною платою, і підкреслюють роль, яку відіграють компанії в підвищенні цін для збереження прибутку.
У звіті відзначається збереження проблем, що виникають через недостатню підтримку умов праці та дуже низький рівень захисту, що забезпечується схемами мінімального доходу, і акцентується увага на діях, необхідних для зменшення нерівності у сфері праці та захисту найбільш вразливих верств населення, не в останню чергу працівників-мігрантів та багатьох інших, що перебувають у нестабільній зайнятості.
Заробітна плата та колективні переговори - підвищення заробітної плати
Аналіз динаміки заробітних плат і колективних переговорів показує, що в більшості країн-членів ЄС зростання номінальної заробітної плати було сильнішим, ніж у 2021 році, але воно все ще відставало від темпів інфляції. Це мало значний вплив на низькооплачуваних працівників через особливе зростання цін на продукти харчування та енергоносії.
Відзначаючи, що встановлена законом мінімальна заробітна плата не встигає за цінами, у звіті стверджується, що Директива про адекватну мінімальну заробітну плату матиме важливе значення для підтримки реальної вартості мінімальної заробітної плати, а також для зміцнення та розширення колективних переговорів. Дійсно, у звіті стверджується, що два порогові значення, передбачені Директивою - 50% середнього заробітку/60% медіанного заробітку для мінімальної заробітної плати та 80% охоплення колективних переговорів - вже впливають на політику, навіть незважаючи на те, що кінцевий термін імплементації законодавства настає до листопада 2024 року.
Енергетична криза - зміна економічної моделі
Звіт попереджає, що енергетична політика рухається в неправильному напрямку, що призводить до збільшення вуглецевого сліду та посилення енергетичної бідності. Докази вказують не лише на те, що глобальні викиди парникових газів зростають до рекордного рівня, але й на "найсильніший зв'язок між економічним зростанням та викидами, який спостерігався за останнє десятиліття". Як ілюстрація цього виклику, дослідження не знайшло жодних реальних доказів переходу до збільшення електрифікованого громадського транспорту, а лише до збільшення кількості електромобілів, які "не тільки недоступні для звичайних людей, але й стають все більш недоступними, оскільки автомобілі стають більшими, важчими і дорожчими".
У звіті стверджується, що необхідна глибока зміна парадигми у моделях виробництва і споживання, щоб перейти до економічної моделі, яка могла б принести менше використання ресурсів і матеріалів і більше добробуту. Це питання і те, як профспілки до цього часу вирішували його, більш детально розглядається в іншій нещодавній публікації ЄКПО "За межами економічного зростання".
Здоров'я та безпека - профілактика залишається ключовим фактором
У своєму фокусі на охороні здоров'я та безпеці праці Benchmarking Working Europe доводить необхідність пильності в мінливому світі праці через вплив цифрового та "зеленого" переходу. Він виділяє чотири ключові сфери, які потребують уваги:
- безперервний збір даних про безпеку праці та моніторинг наслідків перехідного періоду, що є важливим для запобігання нерівності в захисті працівників
- послідовне застосування ґендерної перспективи у сфері охорони здоров'я та безпеки у відповідь на вертикальну та горизонтальну сегрегацію на ринку праці
- прийняття підходу до праці та здоров'я протягом усього життя, визнаючи, що деякі професійні захворювання розвиваються протягом тривалого часу; і
- посилення загального принципу профілактики, закріпленого в правовій базі ЄС у сфері охорони праці та здоров'я.
Демократія на робочому місці - під загрозою
У заключному розділі звіту розглядається демократія на робочому місці і робиться висновок, що, хоча вона забезпечує очевидні соціальні, економічні та політичні переваги, вона перебуває під тиском і є недостатньо розвиненою. У звіті стверджується, що необхідні кроки для усунення недоліків у здійсненні демократичних прав на робочому місці і заповнення інформаційних прогалин, які заважають профспілкам вживати заходів, необхідних для прогнозування і подолання наслідків "зеленого" і цифрового переходу.
Джерело:
https://www.epsu.org/article/report-argues-transformative-action-tackle-crises
