Про це заявив заступник Генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL Кемаль Озкан під час семінару «Захист працівників в Україні під час війни та при відбудові країни», який відбувся у Києві.
«У часи війни на окупованих територіях були зафіксовані багато порушень прав робітників, включаючи право виїжджати, насильницька депортація, насильницька робота, насильство зміни профспілок та тортури, - зазначив він. - Тому ми маємо бути голосом робітників на цих територіях, продовжувати фіксувати порушення і говорити про ці злочини світу».
Втім, за словами Озкана, проблеми з трудовими правами є, на жаль, не лише на тимчасово окупованих територіях.
«Дуже розчарований ухваленими законами про працю в Україні. Ми насилу розуміємо, чому зараз змінюють трудовий закон у таких жахливих обставинах. Необхідний соціальний діалог при кожній зміні у законах про працю. Також усі зміни повинні дотримуватись міжнародних стандартів та стандартів ЄС. На жаль, нинішні закони від них далекі», - зауважив заступник Генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL.
За його словами, Україна і так зараз втратила багато людей через міграцію, і щоб вони повернулися, треба щоб вони бачили, що тут є хороші умови для праці. Люди хочуть процвітаючу економіку, яка виробляє автомобілі, літаки та машини, а не економіку, де 70% експорту – мінерали.
У нас є план, як досягти такої економіки. Україна зруйнована і їй потрібна закордонна допомога та інвестиції. Але ця допомога має бути організована разом з соціальним діалогом. Ми проти допомоги та інвестиції, якщо вона буде дана за рахунок порушення основних прав робітників. Це наша червона лінія, і це наше повідомлення всім міжнародним співтовариствам", - підкреслив Кемаль Озкан.
Тезу про налагодження соціального діалогу підтримали Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий та голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.
За словами Григорія Осового, в умовах війни ми змушені дещо відступити від генеральної лінії під назвою «гідна праця». Адже вона може розвиватися та імплементуватися тоді, коли є сталий мир і спроможність забезпечувати цю гідну працю. Війна перекреслила та загальмувала дещо з того, що намітили і те, чого хотіли б досягти. Право на працю сьогодні перекреслене майже для 5 мільйонів працівників на окупованих територіях, де зруйновані підприємства або активні бойові дії.
«Інше питання, яке стосується умов праці та регулювання трудових відносин. Війна змусила ввести зміни до законодавства, які обмежили деякі трудові права громадян, права профспілок. Це вимушений захід, який не може зберігатися в законодавчій базі нашої країни - і профспілки про це завжди говорять. Те, що вимушено прийнято сьогодні, не повинно залишатися в законодавстві та бути сталою нормою назавжди, - зауважив він.
- Зараз ми у своєму кейсі маємо 47 законопроектів, які ми називаємо токсичними, антитрудовими, антисоціальними. По кожному з них йде шалена боротьба. Користуючись військовою термінологією, частину з них вдається розмінувати, частину - відтермінувати. А решту ми намагаємося виправити, готуючи навздогін альтернативні законопроекти».
На думку Г.Осового, якщо б сьогодні у профспілок не було двох опор – це Міжнародна організація праці та європейські структури, то наша сила була б значно меншою. Адже саме від міжнародних організацій ідуть посили президенту, уряду, парламенту, і це до певної міри стримує їх азарт прийняти якомога швидше і більше законів, які не зовсім відповідають прагненням та потребам українців.
Михайло Волинець зауважив, що українським профспілкам вдалося домогтися, щоб представництво Міжнародної організації праці було закрите в столиці країни агресора і відкрите у Києві. І коли воно запрацює, стане фактично дипломатичною місією МОП в Україні, це дасть змогу відновити та посилити соціальний діалог в країні.
«В умовах війни ми навчилися працювати універсально. Ми накопичили такий досвід, якого не мають профспілки в Європі. Ми усвідомили, що несемо відповідальність за все. За те, як допомогти людині, яка втратила житло, документи, родину. Як захистити профспілкових активістів на тимчасово окупованих територіях. Адже починаючи з 2014 року Росія робила все, аби знищити там українські профспілки. Ухвалювали в квазі республіках нові закони, що має працювати нібито одна профспілка. Щоб викинути за межі підприємств організації наших незалежних профспілок. А їх лідерів катували», - зауважив він. І додав – з перших днів повномасштабної війни російські, так звані, «незалежні» профспілки підтримали агресію Росії проти України.
На панельних дискусіях також говорили про забезпечення прав працівників і профспілок в умовах воєнного стану, про реформи, які здійснюються в Україні та відбудову країни. Про те, як зберегти робочі місця під час війни. Шукали способи більш ефективного використання наявного трудового потенціалу, стимулювання повернення додому українців, які виїхали за кордон. Обговорювали, чим міжнародні організації можуть нам допомогти. І звісно, вели дискусії про соціальний діалог.
Як ми повідомляли, у семінарі в Києві взяли участь заступник генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL, представник управління Верховного комісара ООН з прав людини, представники Міжнародної організації праці та Фонду імені Фрідріха Еберта.
Від України були представники та керівники Федерації профспілок України, Конфедерації вільних профспілок України, 13-ти галузевих профспілок, які є членськими організаціями Глобального союзу IndustriALL та соціальні партнери - представники об’єднання роботодавців України.
Відео ролик щодо роботи семінару можна переглянути за посиланням.
Вл.інф.
