Міжнародна конфедерація профспілок (МКП) вітає останній Глобальний звіт Міжнародної організації праці (МОП) про заробітну плату за 2024-25 роки, але занепокоєна деякими ключовими висновками.
У звіті представлені тенденції та дані про заробітну плату в усьому світі. Ряд основних спостережень вказує на збереження нерівності в оплаті праці, а також на те, що відновлення реальної заробітної плати є нерівномірним і недостатнім, щоб протистояти кризі вартості життя, яка спостерігається останніми роками.
Основні висновки звіту включають:
- Глобальне, але недостатнє зростання реальної заробітної плати: Зростання на 2,7% у 2024 році є найбільшим за останні 15 років, але відновлення залишається регіонально нерівномірним. В Африці, Північній Америці та деяких частинах Європи зафіксовано стагнацію або від'ємне зростання реальної заробітної плати.
- Постійна нерівність: Країни з низьким рівнем доходу страждають від значно більшої нерівності в оплаті праці порівняно з країнами з високим рівнем доходу: майже 22% працівників заробляють менше половини середньої погодинної заробітної плати.
- Постійний гендерний розрив в оплаті праці: Жінки, особливо в країнах з доходами нижче середнього, як і раніше, непропорційно страждають від нерівності в оплаті праці через надмірну зайнятість у неформальному, нестабільному та низькооплачуваному секторі.
- Розрив між продуктивністю та заробітною платою: Незважаючи на зростання продуктивності праці в країнах з високим рівнем доходу на 29% в період з 1999 по 2024 рік, реальна заробітна плата зросла лише на 15%, що свідчить про нездатність справедливо розподіляти вигоди від підвищення продуктивності праці між працівниками.
На цьому наголосив Генеральний секретар МКП Люк Тріангл: «Висновки цього звіту є тривожним сигналом для урядів і роботодавців у всьому світі. У той час як глобальна економіка відновлюється, працівники не бачать переваг цього відновлення у своїх заробітних платах. Вкрай важливо посилити колективні переговори та забезпечити, щоб заробітна плата відображала як зростання продуктивності, так і вартість життя. Кожен заслуговує на справедливу частку процвітання, яке він допомагає створювати».
МКП закликає до невідкладних дій, спрямованих на усунення нерівності в оплаті праці, в тому числі
- Забезпечення прожиткового мінімуму шляхом підвищення мінімальної заробітної плати та укладення колективних договорів, щоб забезпечити працівникам та їхнім сім'ям гідний рівень життя.
- Зміцнення механізмів встановлення заробітної плати через колективні переговори та тристоронній соціальний діалог для забезпечення справедливого підвищення заробітної плати відповідно до продуктивності праці та вартості життя.
- Індексація мінімальної заробітної плати має бути більш чутливою до інфляції, особливо для захисту низькооплачуваних працівників.
- Посилення захисту працівників, політики та нормативно-правових актів, спрямованих на боротьбу з нестабільними та незахищеними формами зайнятості.
- Дії, спрямовані на подолання гендерного розриву в оплаті праці та забезпечення рівної оплати за працю рівної цінності, включаючи сильне антидискримінаційне законодавство, прозорість оплати праці та ефективне правозастосування.
Люк Тріангл додав: «Ця доповідь підкреслює необхідність глобальних зусиль, заснованих на соціальному діалозі, для забезпечення справедливої і прожиткового мінімуму заробітної плати, зменшення нерівності та захисту гідності всіх трудящих. МКП закликає політиків діяти негайно і поставити працівників в центр стратегій економічного відновлення».
Джерело: https://www.ituc-csi.org/ILO-Global-Wage-Report-2024
Коментар Голови ФПУ Григорія Осового:
Глобальний звіт МОП про заробітну плату за 2024–2025 роки пропонує цінний аналітичний матеріал, особливо для України, яка наразі переживає глибокі економічні та соціальні трансформації через війну та повоєнне відновлення. Оцінка основних висновків звіту у контексті України дає змогу окреслити виклики і можливості для подальших реформ у сфері праці.
Основні аспекти, які потребують уваги в Україні:
- Нерівномірне зростання реальної заробітної плати
У звіті підкреслюється, що зростання заробітної плати є нерівномірним у різних регіонах. Для України це особливо актуально, враховуючи суттєві диспропорції між заробітками в різних галузях і регіонах, а також вплив інфляції. Для зменшення цих дисбалансів важливо:- Забезпечити ефективні механізми індексації заробітної плати відповідно до інфляції.
- Включити питання заробітної плати до стратегії регіонального розвитку, з акцентом на постраждалі від війни області.
- Постійна нерівність в оплаті праці
В Україні зберігається значна нерівність у доходах, особливо між працівниками з різним рівнем освіти, кваліфікації, та у міській і сільській місцевостях. Для зменшення цієї нерівності потрібно:- Створити стимули для працівників у галузях із низькою доданою вартістю, підвищуючи продуктивність праці.
- Розробити цільові програми соціальної підтримки для працівників із найменшими доходами.
- Гендерний розрив в оплаті праці
Україна також стикається з проблемою гендерної нерівності в оплаті праці. Війна лише посилила це питання через збільшення навантаження на жінок у догляді за сім’ями. Необхідні кроки:- Прийняття прозорих механізмів оприлюднення даних про оплату праці в компаніях.
- Розширення програм професійного розвитку для жінок, включаючи доступ до високотехнологічних галузей.
- Розрив між продуктивністю та заробітною платою
Як і в інших країнах, в Україні спостерігається невідповідність між продуктивністю праці та зростанням заробітної плати. Це потребує:- Реформування системи оплати праці, щоб відобразити продуктивність і економічні досягнення.
- Посилення ролі профспілок у колективних переговорах для справедливого розподілу доходів.
- Зміцнення механізмів колективних переговорів та соціального діалогу
В Україні соціальний діалог поки що не є достатньо ефективним. Для його розвитку необхідно:- Забезпечити участь профспілок у всіх етапах розробки політики.
- Розширити повноваження тристоронніх органів для контролю за дотриманням трудових прав.
Висновки для України
Україна має унікальну можливість врахувати висновки Глобального звіту МОП під час відбудови економіки. Зокрема:
- Мінімальна заробітна плата повинна бути підвищена до рівня прожиткового мінімуму та індексуватися.
- Інвестиції у людський капітал мають стати частиною стратегій відновлення, що включатимуть підвищення рівня кваліфікації та розширення доступу до навчання.
- Подолання нерівності має бути інтегроване у національні програми відновлення.
Таким чином, Україна може забезпечити справедливу оплату праці, що стане основою для сталого економічного зростання та соціальної стабільності.
