Днями в Укрінформі відбувся круглий стіл «Профорієнтація та/чи успішна кар’єра», присвячений питанням професійної орієнтації молоді.
Проблему дисбалансу попиту та пропозицій на ринку праці через відсутність своєчасної професійної орієнтації молоді, механізмів поєднання зусиль соціальних партнерів та шляхи поліпшення цієї роботи під час проведення круглого столу аналізували представники Київського молодіжного центру, Ради з питань професійної орієнтації населення при Кабінеті Міністрів України, аналітичних центрів, кадрових порталів, громадських організацій, ЗМІ.
Так, зокрема було наголошено, що проблема профорієнтації дуже впливає на стан ринку праці й на ті проблеми, які є зараз. За словами директорки Київського молодіжного центру Анни Куценко, лише 10% населення України любить свою роботу (за результатами дослідження Інституту Геллапа), а майже 52% молоді працюють не за фахом (дані Держстату), марнуючи при цьому свій час і кошти під час отримання професії. Також вона підкреслила, що запровадження на місцевому рівні профорієнтаційних програм дасть змогу молодим людям, незалежно від їх матеріальних можливостей та сімейних обставин, розширювати звання про світ професій та віднайти своє місце у ньому.
«Кожного року, коли публікуються результати вступних кампаній, ми бачимо, що молоді люди вступають на філологію, економіку, юриспруденцію, при тому, що роботодавці публікують абсолютно інші вакансії. Роботодавці потребують спеціалістів із продажів, айтішників, маркетологів, адміністративний персонал. Одна з найбільших проблем сучасного ринку праці – тотальна нестача спеціалістів з виробництва і робітничого персоналу. Молодь не хоче йти на такі спеціальності, хоча наразі роботодавці готові платити таким спеціалістам абсолютно конкурентні зарплати порівняно з європейським ринком», – сказала аналітик порталу hh.ua Юлія Дрожжина.
Так, за її словами, у 2018 році спеціалістів з продажів потребували 18% роботодавців, фахівців з телекомунікацій та IT – 14%, 9% – з маркетингу, по 6% роботодавців шукали адміністративний персонал та спеціалістів з виробництва, по 5% потребували фахівців з транспорту, бухгалтерського обліку, робітничий персонал.
