З прийняттям судової реформи і набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII, почали діяти і правила щодо штрафування учасників судового процесу за відповідні порушення.
Зокрема, стаття 148 Цивільного процесуального кодексу України передбачає наступні підстави для накладення суддею штрафів на осіб, які беруть участь у справі (включно із представниками сторін):
1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 цього Кодексу (зокрема, щодо заборони використання портативних аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису під час врегулювання спору за участю судді).
У випадку, якщо вищезазначені порушення відбулися в перший раз, штраф накладається у розмірі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з урахуванням, що з 01.01.2018 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1762 грн., сума штрафу складатиме від 528 грн. 60 коп. до 5286 грн.).
У разі повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.
Ухвалу про накладення штрафу можна буде оскаржити окремо від рішення суду до апеляційного суду, який постановляє свою ухвалу, що не підлягає оскарженню.
Департамент правового захисту
