Не зважаючи на певні позитивні тенденції в сфері оподаткування та підвищення на 4 позиції України у рейтингу Doing Business 2014 порівняно з Doing Business 2013 (164 та 168 місце відповідно), вітчизняна податкова система залишається далекою від досконалості, багато у чому ці тенденції є формальними, а для забезпечення повноцінно справедливого оподаткування ще залишається багато перешкод.
Сьогодні наша країна стоїть на порозі важливих реформ, в т.ч. і в податковій сфері, і за правильної й продуманої урядової політики податки можуть стати не лише фіскальним інструментарієм (як це відбувається зараз), а й ефективним механізмом в подоланні надмірної диференціації доходів різних соціальних груп населення.
А чи виконує вітчизняна податкова система в якійсь мірі цю важливу функцію?
Відповідь однозначна – на жаль, ні.
Наступні цифри говорять самі за себе:
має місце суттєвий розрив у сплаті податків різними верствами населення – за даними Державного університету Державної податкової служби України бідні громадяни в нашій країні платять в 50 разів більше податків ніж багаті громадяни;
значний розрив між доходами багатих і бідних громадян досяг критичного рівня – до 40 разів, що складає загрозу національної безпеки держави і соціальної стабільності.
Занепокоєння значною поляризацією доходів висловлюють і світові експерти.
Величезний розрив у доходах бідних і багатих – один з основних ризиків, з яким світова економіка зіткнеться в найближче десятиліття, вважають експерти World Economic Forum, розшарування суспільства може призвести до зростання соціальних протестів і обмежити зростання світової економіки.
Крім цього, найближчим часом рада директорів МВФ опублікує доклад «Інституційний погляд» на нерівність доходів, в центрі уваги якого буде в основному податкова політика, яка є ефективним механізмом у зниженні розриву в доходах багатих та бідних громадян.
Федерація профспілок України зазначає, що ситуація в податковій сфері потребує її перезавантаження через розширення функцій податкової системи – від фіскальної до розподільчої та регулюючої.
А це, в свою чергу, вимагає рішучих та комплексних дій соціальних партнерів в сфері оподаткування, передусім, для забезпечення соціальної справедливості в оподаткуванні, усунення дискримінації в оподаткуванні трудових доходів у вигляді заробітної плати порівняно з іншими доходами.
Які наміри уряду прослідковуються в податковій сфері?
З одного боку, не можна не погодитися з тим, що розповсюджені в засобах масової інформації урядові наміри в сфері оподаткування (визначені в проекті Плану заходів з реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України) є нагально необхідними, а саме це:
- припинення діяльності конвертаційних центрів та «податкових ям»;
- прийняття проекту Закону «Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від оподаткування або тих, що мають пільговий режим оподаткування» (реєстр. № 1248 від 11.01.2013);
- легалізації обігу спирту та лікеро-горілчани
- звернення до компетентних органів іноземних держав щодо арешту коштів, перерахованих з України з ухиленням від оподаткування;
-впровадження інструментів контролю за трансфертним ціноутворенням.
Також Урядом заявлено про проведення аналізу податкових пільг на предмет їх реальної ефективності у сприянні розвитку та соціальної доцільності, що на думку ФПУ, має проводитися зважено й помірковано та за обов’язкової умови обговорення серед громадськості зазначених змін, аби з однієї сторони – не поглибити прірву нерівності, з іншої – стимулювати пріоритетні галузі економіки та підтримувати незахищені категорії населення.
Проектом Плану заходів з реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України пропонуються також «точкові» зміни:
- збільшення ставок акцизного податку на пиво та тютюнові вироби;
- збільшення ставок плати за надра для окремих видів корисних копалин;
- індексація ставок податків;
- зняття мораторію на індексацію земель в цілях оподаткування фіксованим сільськогосподар
На думку окремих експертів, підвищення ставок на надра призведе до зростання цін на будматеріали та водопостачання.
Крім цього, за інформацією ЗМІ, Кабінет Міністрів України з тим, щоб отримати кредит Міжнародного валютного фонду, має наміри погодитися на його умови, зокрема щодо наступних податкових перетворень:
підвищення податків на транспорт на 50%;
обмеження практики спрощеного оподаткування;
скасування практики пільг з ПДВ у сільській місцевості;
зобов'язань аптек і фармацевтів сплачувати ПДВ.
Які думки експертів з цього приводу?
Скасування податкових пільг – це стандартна вимога МВФ, оскільки цей захід збільшує надходження до бюджету. І якщо сільське господарство не сильно наповнить скарбницю, то на фармацевтичний ринок цілком можна розраховувати. До того ж, експерти вважають, що податкові преференції для окремих галузей, наприклад, аграріїв або автовиробників, скасувати не вдасться, адже в парламенті ця ідея зустріне жорсткий супротив;
Чи вважає Федереція профспілок України, що урядова політика в податковій сфері охоплює всі проблемні зони?
І знову ні. Адже як і в минулі роки поза увагою Уряду залишається найважливіший блок, який стосується забезпечення повноцінного справедливого оподаткування. До цих пір залишаються невирішеними, насамперед, наступні важливі завдання:
- впровадження оподаткування багатства та предметів розкоші;
- усунення дискримінації в оподаткуванні заробітної плати порівняно з іншими видами доходів, зокрема, в частині:
* встановлення рівня податкового навантаження на трудові доходи у вигляді заробітної плати на рівні не вищому, ніж рівень оподаткування доходів від нетрудової діяльності (дивіденди, проценти по депозитним вкладам, прибутки від продажу рухомого та нерухомого майна ін.);
* відновлення дії неоподатковувано
І що ж робити далі?
Лише системна, прозора, чітка та продуктивна співпраця за участі всіх соціальних партнерів може змінити загальну філософію та методологію в оподаткуванні та забезпечити перехід до соціально справедливої податкової системи.
Департамент бюдженої політики
та соціального захисту
