Дотримання трудових норм, особливо в частині забезпечення гідної праці, залишається однією з найактуальніших проблем в Україні. Про це говорили учасники круглого столу «Трудові і соціально-економічні права в Україні: стан дотримання, гарантії та захист», що відбувся за ініціативи Федерації профспілок України 9 грудня у Києві. В заході взяли участь представники професійних спілок, державних органів влади, роботодавців, наукових установ.
Відкриваючи засідання, Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий наголосив на важливості та актуальності цієї теми в сучасних умовах загострення соціально-економічної ситуації в країні. Він зазначив, що захист прав та інтересів працівників та застрахованих осіб – один з головних пріоритетів у діяльності профспілок. Роботи в цих напрямах у них зараз побільшало.
Як підкреслив профспілковий лідер, за даними громадського контролю, який здійснюється профспілковими організаціями ФПУ на підставі Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», в поточному році виявлено порушення трудових та соціально-економічні прав 699 тисяч працівників, що вдвічі більше ніж за 2013 рік. За останні 10 років кількість працюючих в умовах, що не відповідають установленим нормам з охорони праці, зросла удвічі і становить понад 3 мільйони. У 2013 році в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах трудилися: у добувній промисловості 71% працюючих; металообробці – 53%; хімічній галузі – 41%; в енергетиці – 33%. Частота нещасних випадків зі смертельним наслідком у 2–6 разів вища ніж в промислово розвинутих країнах світу. Більшість нещасних випадків приховується від розслідування та обліку, залишаючи постраждалих без соціального захисту. Майже 12 тис. працівників щорічно стають інвалідами праці.
Трудові права громадян грубо порушуються роботодавцями, які, ухиляючись від сплати податків, масово виплачують заробітну плату у «конвертах», або зовсім її не платять за виконану роботу. Без юридичного оформлення трудових відносин, тобто абсолютно безправні і без соціального захисту працюють понад 4,5 мільйона українців.
Григорій Осовий зазначив: така надзвичайна ситуація потребує активного реагування і держави, і профспілок. Профспілки готові протиставити такому наступу 200 штатних правових інспекторів і 150 технічних інспекторів праці, а також декілька тисяч громадських інспекторів в трудових колективах. Однак, для ефективного нагляду і контролю достатнім інструментом може бути лише потужна державна інституція. Саме тому гострі інституційні проблеми у державній інспекції викликають нашу велику стурбованість.
Нещодавно Законом України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.
Це, підкреслив профспілковий лідер, стало фінальною стадією шестирічного цілеспрямованого витіснення державного інспектора з підприємств, його ізоляції від робочих місць та самих працівників.
Голова ФПУ наголосив на тому, що деградація державного нагляду, сваволя недобросовісних роботодавців призвели також до розростання порушень прав у соціальному страхуванні та пенсійного забезпеченні. Чотири з половиною мільйона громадян, які працюють нелегально, втрачають пенсійний і взагалі страховий стаж, вони залишаються незахищеними у разі хвороби, нещасного випадку на виробництві, втрати роботи, досягнення пенсійного віку. Понад 100 мільярдів гривень щороку недоотримують Пенсійний та інші фонди соціального страхування.
Але і в легальній сфері проблем занадто багато. Належні гарантії конституційних прав або не встановлені, або не дотримуються. Мінімальний розмір пенсії складає лише 949 грн., що є нижчим фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Від 1 березня 2014 року не підвищено страхові виплати потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві у зв’язку із зростанням у 2013 році середньої заробітної плати в країні, що призводить до погіршення їх матеріального стану. Мінімальний розмір допомоги по безробіттю складає лише 80 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних громадян.
Вилучення у 2014 році з фондів соціального страхування: з тимчасової втрати працездатності - 600 млн. гривень, на випадок безробіття - 1,4 млрд. гривень призвело до того, що застраховані особи та члени їхніх сімей не можуть в повному обсязі скористатися правом отримати санаторно-курортне лікування, оздоровлення дітей.
Григорій Осовий підкреслив, що попри протести профспілок, Уряд і парламент ніяк не вилучать з законодавства показник «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», який є наглядною ілюстрацією ігнорування прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту та «законною» підставою для порушення конституційних прав через викривлення соціальних показників Державного бюджету. Занижений рівень прожиткового мінімуму впливає і на загальну оцінку рівня життя в Україні, а це в свою чергу недостовірно характеризує рівень бідності в країні.
У зв’язку з цим профспілками напрацьовано власне бачення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум», які в липні ц.р. схвалено Спільним представницьким органом об’єднань профспілок.
Голова ФПУ, інші виступаючі на засіданні зазначали, що на сьогодні в Україні основними проблемами, які призводять до порушень прав людини в соціально-економічній сфері, є недосконале законодавство, норми і реалізація якого не забезпечують верховенства права, слабка обізнаність та бездіяльність органів влади та місцевого самоврядування у сфері соціально-економічних прав, відсутність належного суспільного діалогу при розв'язанні гострих соціально-трудових проблем людини, низький рівень самозахисту населення та недоступність до справедливого правосуддя.
Без юридичного оформлення трудових відносин, тобто абсолютно безправні і без соціального захисту працюють понад 4,5 мільйона українців. За даними лише громадського контролю профспілкових організацій за перше півріччя поточного року кількість працівників, трудові та соціально-економічні права яких порушено, склала майже 700 тисяч, що вдвічі більше ніж за весь 2013 рік. Кожний третій працівник зайнятий у шкідливих умовах праці. Майже 12 тисяч щорічно стають інвалідами праці.
Така надзвичайна ситуація потребує активного реагування і держави, і профспілок. Однак, в останні роки у сфері державного нагляду та контролю за додержанням трудового законодавства відбуваються вкрай негативні процеси, які викликають велику стурбованість профспілок і суспільства. Державні інспектори законодавчо витісняються з підприємств, ізолюються від робочих місць та самих працівників.
Згортання державного нагляду, сваволя недобросовісних роботодавців призвели також до розростання порушень прав у соціальному захисті та пенсійному забезпеченні. Мінімальний розмір пенсії складає лише 949 грн., що є нижчим фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Прожитковий мінімум як основа для визначення розмірів державних соціальних гарантій - мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, адресної соціальної допомоги, уже 14 років ґрунтується на давно застарілому «споживчому кошику», який відповідно до Закону повинен осучаснюватися кожні п'ять років.
Ще одним прикладом свідомого порушення владою права громадян на достатній життєвий рівень є дискримінація працівників бюджетної сфери, заробітна плата яких на сьогоднішній день ґрунтується на розмірі посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду ЄТС, що на 30% менше розміру мінімальної заробітної плати. Уряд знову пропонує «затягувати паски» за рахунок згортання соціальних прав своїх громадян, замість угамування апетитів бізнесу та наведення порядку у державних фінансах.
Основою для порушення прав людей часто стає недосконале, дискримінаційне соціальне законодавство, яке потребує принципового перегляду, особливо з огляду на його адаптацію до норм європейського права в рамках виконання Угоди про асоціацію України та ЄС.
Враховуючи вкрай важливим гарантоване забезпечення трудових і соціально-економічних прав людини, учасники круглого столу ухвалили рекомендації Президенту України, Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Кабінету Міністрів України, Міністерству соціальної політики України, профспілкам та їх об’єднанням щодо шляхів вирішення проблем з дотриманням, гарантіями та захистом трудових та соціально-економічних прав в Україні.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ,
фото - К. Латишева "ПВ"
