28 березня ц.р. у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення за участю народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, Пенсійного фонду, роботодавців та профспілок відбулась робоча нарада на тему «Система функціонування єдиного соціального внеску, результати запровадження інших зборів».
З інформацією виступили представники Державної фіскальної служби, Міністерства фінансів, Пенсійного фонду, Мінсоцполітики, інших відомств.
Заступником голови правління Пенсійного фонду Ковпашко І.В. було зазначено, що щорічно зростає фонд оплати праці, зокрема у 2018 році збільшився на 124,5%, протягом 2018 року легалізовано 180,5 тис робочих місць, внаслідок чого додатково отримано 189,1 млн грн. За 2018 рік власні надходження зросли порівняно з 2017 роком на 43,2 млрд грн, або 27,2% і становили 202,1 млрд грн. Разом з тим, Пенсійний фонд на 6 млрд. грн. менше отримав страхових коштів, ніж було заплановано. При цьому потрібно зазначити, що у зв’язку з існуючою максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску (15 мінімальних зарплат) майже на 40 млрд. грн. не нараховується єдиний внесок, а це більше 8 млрд. грн.
Разом з тим, у зв’язку із зниженням у 2016 році майже вдвічі (до 22 відсотків) розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не відбулося значного збільшення надходжень до Пенсійного фонду України. При цьому за ці роки зросла заборгованість зі сплати єдиного внеску – з 2,5 до 15 млрд. грн. Зазначалось також, що за ці роки зросла і заборгованість зі сплати податків до бюджетів – з 20 до 100 млрд. грн.
Керівник управління соціального страхування і пенсійного забезпечення ФПУ Максимчук В.С. проінформував, що при підготовці та внесенні законодавчих змін щодо зниження з 2016 року розміру єдиного внеску профспілками неодноразово зверталась увага на ризики прийняття такого сумнівного в частині легалізації доходів рішення, на ймовірність погіршення фінансового забезпечення відповідних страхових виплат і соціальних послуг.
Крім того, розмір єдиного соціального внеску у цілому (роботодавці + працюючі) був на рівні розмірів аналогічних внесків країн ЄС, таких як Бельгія (42,5%=28,5+14,0), Італія (41,1%=31,6+9,5), Франція (49,5%=35,1+14,4), Австрія (46,5%=28,5+18,0), Чехія (45%=34,0+11,0) тощо. А після зниження єдиного соціального внеску його розмір для роботодавця в Україні став нижчий ніж для роботодавців у перелічених країнах, а також у Швеції (31,4% сплачує лише роботодавець), Словакії (31%), Іспанії (29,9%), Естонії (33,8) та інших, притому, що в них сплачують також і працівники, а отже фінансове наповнення системи соціального страхування в цих країнах більш суттєве.
Минулий період засвідчив, що суттєвої легалізації зайнятості (доходів) не відбулося (протягом останніх років загальна чисельність працюючих осіб, за яких сплачується єдиний внесок коливається в межах 10,5 млн.), а у фондах соціального страхування недостатньо фінансових ресурсів для покриття всіх витрат. Деякий час проблему вдавалось вирішувати за рахунок перерозподілу єдиного внеску за рахунок зменшення його частки для Пенсійного фонду, дефіцит якого покривається з коштів Держбюджету. Але зростання суми недоїмки із сплати страхувальниками єдиного внеску на кінець 2018 року до майже 16 млрд. грн. призвело до невиконання планових показників доходної частини бюджетів фондів. У Фонді соціального страхування України наприкінці минулого року виникла заборгованість з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах (762 млн. грн.). Наразі вона вже складає більше 1 млрд.грн. і до кінця 2019 року за прогнозом виконавчої дирекції Фонду така заборгованість становитиме до 3 млрд. грн. Тому проблема потребує негайного вирішення. Зокрема для погашення вже існуючої заборгованості з фінансування матеріального забезпечення для застрахованих осіб для Фонду необхідна разова сума біля 1 млрд. грн. Крім того потрібно збільшити розмір частки єдиного соціального внеску, що спрямовується до Фонду соціального страхування.
Керівник Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України Кудін В.А. зазначила, що зменшення розміру єдиного внеску до 22% не дало очікуваного результату. З метою вирішення фінансових проблем системи соціального страхування Мінсоцполітики розроблено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справедливого механізму нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який передбачає скасування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску із запровадженням регресивної шкали, що передбачає зменшення відсотку сплати єдиного внеску, якщо база його нарахування перевищує 25 розмірів мінімальної зарплати. Необхідно зазначити, що в цій частині законопроект було погоджено СПО обʼєднань профспілок. Крім того, законопроектом передбачено посилення відповідальності за несплату єдиного соціального внеску, передачу адміністрування єдиного внеску від Державної фіскальної служби до Пенсійного фонду та низку інших змін до законодавства. Проте незважаючи на те, що цей законопроект було схвалено на засіданні Уряду ще в листопаді 2018 року, до цього часу його не внесено до Верховної Ради України. В першу чергу через те, що бізнесові структури виступили проти скасування максимальної величини бази його нарахування і встановлення диференційованого розміру єдиного внеску.
З питання сплати військового збору виступили представники Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби та Міністерства оборони України. У 2018 році надійшло від сплати військового збору 18 млрд. грн., у 2019 році – очікується 21 млрд. грн. Враховуючи, що багатьма порушується питання щодо відсутності прозорості з надходженням та ви
Управління соціального страхування
і пенсійного забезпечення апарату ФПУ
