12 грудня ц.р. Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів проведено Публічні консультації щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення. У цьому заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, наукових установ, громадських організацій, різних асоціацій страховиків і недержавних пенсійних фондів, Міжнародної організації праці.
Насамперед Третьякова Г.М. звернула увагу на складну ситуацію у сфері пенсійного забезпечення. Зокрема, що рівень пенсійного забезпечення низький, співвідношення середньої пенсії до середньої зарплати лише близько 30% і продовжує знижуватися. Протягом тривалого часу обговорюється питання запровадження обов’язкової накопичувальної системи, було багато різних законопроектів, але не було їх підтримки.
Звернула увагу на необхідність під час Публічних консультацій обговорення доопрацьованого у Комітеті законопроекту №2683, щоб далі вже пропонувати його для розгляду у Верховній Раді України. Зокрема, законопроектом передбачається запровадження накопичувальної системи з 2024 року. Внески сплачуватимуться виключно з державних коштів. Пропонується, що роботодавці у перший рік запровадження системи сплачуватимуть (передбачається, що держава буде компенсувати роботодавцям сплачені внески) накопичувальний внесок за працівників у розмірі 1%, другий рік – 1,5%, третій рік і надалі – 2%. До цього внеску буде додаватися в такому ж розмірі внески від держави. Таким чином, сумарно сплачуватимуться внески у розмірі: перший рік – 2%, другий – 3%, третій і далі - 4%. Внески сплачуватимуться до недержавного пенсійного фонду, який має бути створено Урядом.
У ході обговорення представниками Мінсоцполітики, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Української Асоціації Інвестиційного Бізнесу, Асоціації недержавних пенсійних фондів, Асоціації страховиків України з питань страхування життя та іншими підтримано необхідність прискорення роботи щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи.
Разом з тим, окремими учасниками цього заходу були висловлені деякі застереження і зауваження до доопрацьованого законопроекту №2683.
Так, Лібанова Е.М., директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи, звернула увагу на те, що солідарна система працює незадовільно, але немає переконання, що накопичувальна система вирішить всі проблеми. При цьому викликає занепокоєння, що весь фінансовий тягар лягає виключно на бюджет. Адже одним із завдань запровадження накопичувальної системи є проведення розподілу відповідальності між державою, роботодавцями і населенням. Є проблеми з інвестуванням коштів. Законодавчі рамки створювати треба, але не треба зазначити в якому році запроваджувати накопичувальну систему. А сьогодні потрібно звільнити солідарну систему від невластивих виплат (всіляких підвищень) і всі мають отримувати однакову пенсію, але залежно від тривалості страхового стажу. Крім того потрібна детінізація.
Бойко Ю.Ю., член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, звернув увагу, що потрібна прозора і правдива інформація для людей, всі мають чітко розуміти, що може система, що ні. Наприклад, 2-3% відрахувань – це 5-7% коефіцієнта заміщення, а не мільйонні суми. Для розгортання системи потрібне відповідне нормативне забезпечення – прийняти до 100 нормативних актів, провести авторизацію суб’єктів. Тобто, це великий і довгий процес, для цього потрібно від 12 до 20 місяців роботи після прийняття закону. Крім того, має бути виписано в проекті про систему гарантій.
Рибальченко А.А., генеральний директор Української Асоціації Інвестиційного Бізнесу, зазначив про необхідність запровадження накопичувальної пенсійної системи, але модель повинна передбачати децентралізовану систему і у зв’язку з цим потрібно по новому підготувати законопроект і вносити до Верховної Ради України.
Шубін О.О, заступник Голови Федерації профспілок України, звернув увагу на те, що багато застережень профспілок щодо запровадження накопичувальної системи в тій чи іншій мірі враховано. Так, наприклад, що запровадження накопичувальної системи не повинно негативно позначатися на солідарній системі (до відома: раніше передбачалось запровадження накопичувальної системи за рахунок частини солідарної системі) і законопроектом передбачено як додаткову пенсійну виплату до пенсії із солідарної системи.
На сьогодні довіра до державно-орієнтованої, державно-центричної системи є більш високою і тому модель, яка пропонується для створення на першому етапі, це запровадження державно-орієнтованої системи.
Також, профспілки звертали увагу, що із запровадженням накопичувальної системи не повинно збільшуватися фінансове навантаження на працівника, адже сьогодні люди втрачають роботу, доходи і тому основна частина працюючих не готова вкладати кошти в накопичення, особливо на першому етапі, поки працівники не побачать ефективність цієї системи. І позитивним є те, що цим проектом не передбачено фінансового навантаження на працівника. У подальшому, ми пропонували розглянути питання про можливий розподіл податку на доходи фізичних осіб і тут потрібно подискутувати. Багато країн живуть за прогресивною шкалою податку - більші доходи і вищі податки.
Звичайно потрібно ще попрацювати над законопроектом, передбачити державні гарантії збереження накопичень, у т.ч. і від інфляції. Необхідно працювати над нормативною базою, і аналізувати ситуацію в економіці - коли можна запускати накопичувальну систему. Адже, якщо говорити про ефективне накопичення, то перш за все мова йде про ефективну економіку, робочі місця. Коли працює економіка - тоді дійсно відбуваються накопичення.
Шевкун Т.В., заступник генерального директора Української Асоціації Інвестиційного бізнесу – директор з питань накопичувального пенсійного забезпечення, зазначила, що 20 років обговорюється питання запровадження накопичувального рівня, але на сьогоднішній день необхідно переглянути всі ті підходи, всі питання які обговорювались до цього. Адже після завершення війни ми будемо знаходитися зовсім з іншими відправними показниками для запровадження цієї системи. У нас буде невизначеність із демографічною ситуацією, міграційною, кількістю переміщених осіб, працюючих осіб. У нас зміняться доходи населення. По-друге, ми завжди раніше говорили, що це буде потужний інвестиційний ресурс, але ні один законопроект не містив в собі положення щодо напрямків, куди будуть використовуватися ці ресурси. Ми говоримо, що накопичені кошти мають бути збережені, забезпечено відповідний рівень заміщення, але не кажемо яким чином це буде зроблено. На сьогоднішній день є галузі, які потребують внутрішніх фінансових джерел, це і енергетична галузь, медична сфера та інші. Ці всі питання мають бути визначені в законопроекті. Потрібний захист пенсійних активів і їх збереження. Крім того нам потрібний перегляд і першого і другого рівня. Можливо першим кроком такого перегляду є впровадження професійних пенсійних систем, що дозволить звільнити Пенсійний фонд від невластивих виплат. Ми зараз повинні напрацювати всі ці підходи і механізмі у новому законопроекті.
Більш детально ознайомитися з виступами всіх учасників засідання можна за посиланнями:https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/231234.html
https://www.youtube.com/embed/Gr-xrGJzH28
Управління соціального страхування
і пенсійного забезпечення ФПУ
