Заступник Голови Федерації профспілок України Володимир Саєнко провів робочу зустріч голів галузевих профспілок аграрного спрямування та народного депутата, представника фракції політичної партії «Батьківщина» у ФПУ Вадима Івченка.
Тисячі втрачених робочих місць, екологічна катастрофа через відсутність фінансування лісгоспів, незаконні вирубки, мораторій на продаж землі, домашнє насильство у сільських сім’ях, браконьєрство, занепад виробництва вітчизняної сільгосптехніки та руйнування «практичної» спеціалізованої вищої освіти – тенденції агропромислового комплексу України змушують констатувати необхідність змінювати підходи до перебудови галузі. «Працювати заважає безкінечна реформа», – впевнений Голова Профспілки працівників рибного господарства України Михайло Петров.
Участь у засіданні взяли заступники Голови ФПУ Володимир Саєнко та Олександр Шубін, народний депутат України Вадим Івченко, керівник команди захисту трудових і профспілкових прав ФПУ Людмила Литвиненко, Голова Профспілки працівників агропромислового комплексу України Ігор Сопелкін, Голова Профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України Василь Дудник, Голова Профспілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язов, Голова Профспілки працівників лісових галузей України Вадим Сібільов Голова та Голова Профспілки працівників рибного господарства України Михайло Петров.
«Зарплата буде рости тоді, коли буде розвиватись підприємство», – Василь Дудник
Аби знівелювати невірний вектор руху, народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко пропонує, у першу чергу, включити в процес профспілки: «Надайте своє бачення щодо реформи у вашій галузі. Як ви бачите цей розвиток в країні, що ви запропонуєте, куди ми будемо рухатись. Мною і моєю командою це буде взято на використання».
За словами заступника Голови ФПУ Володимира Саєнка, такий підхід народного обранця є максимально продуктивним для галузі, адже передбачає стратегію орієнтування на добробут людини праці.
Відсутність же профспілки на етапі напрацювань законодавчих актів призводить до появи потенційно корисних, однак непрацюючих документів. Так, законопроектом № 6214 пропонується звільнити від оподаткування ПДВ товарів, які ввозяться в цілях реконструкції або модернізації діючих чи утворення нових підприємств з метою розширення штату працівників. Однак не оподатковувати планують лише ті організації, що підтвердять створення 150 нових робочих місць для суб’єктів великого підприємництва, 50 – для середнього і 25 – для малого бізнесу. Проект закону має стимулювати виробництво в Україні імпортозаміщуючої продукції, однак без консультацій із профспілками виявляється нерентабельним.
«Купляєш технологію для розвитку свого виробництва, зекономлений завдяки несплаченому ПДВ фінансовий ресурс направляєш на технологічне переоснащення виробничих фондів – ми підтримуємо цю ініціативу. Але ж аби це спрацювало, ти маєш створити 150 нових робочих місць, тільки тоді тебе звільнять від оподаткування. Цю норму необхідно зменшити, аби бізнес дійсно міг нею скористатись. Інакше прийняття такого закону не дасть ніякого результату», – зазначив Голова Профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України Василь Дудник.
Вирішити питання занепаду вітчизняного сільгоспмашинобудування можливо лише через системну роботу та прийняття довготривалої програми розвитку, спрямованої на відродження потенціалу підприємств і підвищення конкурентоспроможності, впевнений Василь Олексійович. Разові ж кроки (зокрема, дотації на компенсацію вартості техніки) не зможуть вивести виробництво із кризи.
Не почули профспілки й при введені «новацій» до рибного господарства – більше року триває реформування системи рибоохорони, однак з 25 регіонів сьогодні лише у восьми запрацювали нові патрулі. «У нас замість рибних інспекторів створено рибний патруль. Але, з’ясувалось, в бюджеті не передбачено коштів, аби цю реформу закінчити. Більшість областей усе ще знаходить у реформі. Людей звільняють, на водоймах дуже багато порушень», – розповідає Голова Профспілки працівників рибного господарства України Михайло Петров.
Озвучені проблеми та пропозиції буде проаналізовано та доведено до відома повноважних осіб, запевнив В. Івченко: «Ми особисто піднімемо всі ці питання на зустрічі із міністром аграрної політики та продовольства України».
«Робота із профспілками має бути системною. Ви маєте бути командою в цьому процесі», – Вадим Івченко
Володимир Саєнко підкреслив, що сьогоднішня задача полягає в налагоджені ефективної комунікації, аби підняті на робочих зустрічах питання мали подальше вирішення. «Вадима Євгеновича було обрано представником «Батьківщини» у ФПУ в грудні минулого року, тож ми цю спільну роботу зараз фактично лише починаємо. Але в нас уже є конкретні приклади ефективної роботи цього народного депутата по співпраці із профспілкою АПК», – говорить заступник Голови ФПУ.
Зокрема, в рамках підписаного раніше меморандуму, Голові Профспілки працівників агропромислового комплексу України Ігорю Сопелкіну вдалось досягти обов’язкової присутності профспілки на засіданнях профільного парламентського комітету, було напрацьовано ряд законодавчих актів і підписано стратегічні угоди.
«Ми почали працювати з Вадимом Євгеновичем ще раніше, у нас був підписаний меморандум і він ефективно реалізовується. Ми вже два проекти законів завдяки цій співпраці винесли на розгляд, за нами закріплений помічник по законодавчій роботі, це стосується ДП «Укрспирт» – перепрофілювання підприємств на виробництво біоетанолу. Я вважаю, це крок уперед в роботі профспілок у Верховній Раді. Також це обговорення, спільна робота, підтримка при укладанні галузевих угод. Ми підписали шість галузевих угод і в цьому році будемо розробляти нову», – говорить Ігор Сопелкін.
Крім того, за результатами співпраці із народним депутатом було погоджено фінансування німецькими організаціями створення робочих місць у сфері сільського господарства і харчової промисловості України. Мікрокредити почнуть надавати вже у цьому році, а обов’язковими умовами отримання коштів є встановлення гідної заробітної плати та наявність на підприємстві профспілкової організації. На реалізацію проектів виділено близько 10 млн євро.
«Продавати землю необхідно державі, тоді земля не буде монополізована. Бо біч України – монополія», – Вадим Івченко
Актуальним для аграріїв залишається питання соціальних відносин у сільській місцевості та продовження мораторію на продаж землі. «Хочу звернути увагу на проблему домашнього насильства в селі. Ми піднімали цю тему – проблему життя сільських жінок – і будемо на ній акцентувати надалі. – зауважує Ігор Сопелкін. – Ще одне важливе питання, з яким я хотів би звернутись до Вадима Євгеновича, це питання землі. Ми запрошували героїв України, аграріїв, їх близько 20 людей. Хотіли дізнатись їх думку з приводу цього питання. Ніхто з них на сьогодні не підтримує рішення про зняття мораторію на продаж».
Не підтримує відкриття земельного ринку й В. Івченко, адже поки в Україні не врегульовано орендні відносини та не сформовано банківську систему, такий крок призведе до негативних наслідків.
«Я минулого тижня їздив по Волині, по селам. Там люди заробляють на тому, що здають моркву по 1,5 грн за кілограм, картоплю, більше там нічого майже нема. І ще ягоди. І ми ставимо питання – а хто ж покупець землі? Покажіть покупця. Покажіть мені того фермера, який може взяти і віддати заставу. А 500 гектарів сьогодні, наприклад, у Полтавській області це 55 000 нормативно-грошова оцінка, множте на 500 гектарів – це 27,5 мільйонів. У нас у країні не сформувався покупець – той середній клас селянина або маленького фермера, який буде працювати на землі. У нас сформувався клас депутатів із колосальними статками, прокурорів, суддів і так далі. А клас людей, які будуть вести за собою агропромисловий комплекс, робити реформи, якісну продукцію – він ще не сформований», – говорить нардеп.
При цьому проведені опитування показують, що проти продажу сьогодні більше виступають міські жителі, аніж селяни – останнім усе важче підтримувати господарство.
«Дисципліна, порядок і перестати красти – ось і вся реформа, яку я хочу», – Степан Кривов’язов
Через відсутність будь-яких бюджетних асигнувань, лісова галузь України знаходиться сьогодні у критичному стані, а країні загрожує екологічна катастрофа через незаконні вирубки лісу, значне зменшення відновлення насаджень і небезпеку великих пожеж, акцентували Голова Профспілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язов і Голова Профспілки працівників лісових галузей України Вадим Сібільов.
Заборгованість перед лісниками сягнула більш ніж 7,5 млн гривень. Більшість робітників південних лісгоспів працюють скорочений робочий день або знаходяться у відпустках без збереження заробітної плати, за останні роки галузь втратила тисячі кваліфікованих спеціалістів.
Профспілкові організації лісників звернулись до Вадима Івченка із проханням врахувати при обговоренні та наданні пропозицій до бюджету країни необхідність термінового поновлення державного фінансування галузі.
«Відновлення якісного трудового потенціалу – незмінна умова економічного розвитку та конкурентоздатності. Молодь потрібно мотивувати на працю в сільських господарствах, не лише зарплатою, а підвищенням рівня життя в селі», – Володимир Саєнко
Після передачі вищих навчальних закладів із відомства профільних міністерств до Міністерства освіти та науки, якість підготовки фахівців сільського господарства почала падати, а фінансування аграрних вузів здійснюється за «залишковим принципом», наголошує Михайло Петров. Вадим Івченко впевнений – вирішувати питання необхідно терміново та комплексно: «Як ми тут будемо діяти, яке буде бюджетне замовлення, звідки воно буде йти – з міністерства чи відповідних підприємств. Як буде створюватись навчальна програма – чи вона буде по теорії, чи все ж таки підприємства, які зацікавлені в якісних фахівцях, будуть корегувати цю програму. Як формувати навчальний процес. Ми маємо тут з вами відпрацювати, я готовий за це взятись.
Я був у минулу п’ятницю на підприємствах Полтавської і Сумської областей. Власник одного з них розповідає, що навіть попри достатню заробітну плату випускники аграрних вузів не хочуть йти працювати за спеціальністю в село. Вони не бачать перспективи свого розвитку на тій території. І він каже – ми їх виловлюємо, намагаємось виловити тих, які йдуть на контракт, платити за останні два роки їх навчання, щоб потім запросити до себе. Це великий холдинг. Якщо вони таке кажуть, то уявіть, яка ситуація на маленьких господарствах».
За словами депутата, кроком до врегулювання ситуації дефіциту робочої сили аграрних компаній може стати запровадження обов’язкової трирічної праці випускників профільних вузів. Однак це питання також потребує конструктивного спільного обговорення із профспілковими організаціями. Задля узгодження позицій та напрацювання конкретних дій було погоджено проведення круглого столу із залученням ректорів відповідних вузів.
Перебудовувати агропромисловий комплекс необхідно виходячи з інтересів працівників, через призму бачення профспілкових організацій. Адже лише за умови пріоритетної позиції людини, під її керівництвом та згідно до її потреб, можлива якісна реформа. Помічниками профспілок у такому курсі мають бути (а деякі – уже є) відповідальні нардепи, які готові не лише декларувати боротьбу «за людей», але й на практиці підтверджувати готовність працювати «з ними».
Тетяна Малашенко
