Бурхливо та гостро відбувалось 15 вересня чергове засідання Національної тристороньої соціально-економчної ради. Вів засідання Співголова НТСЕР від профспілкової сторони, Голова ФПУ Григорій Осовий.
Почнемо з того, що одне із найактуальніших питань – про проект Державного бюджету України на 2015 рік та врахування у ньому пропозицій сторін соціального діалогу – було просто знято з порядку денного тому, що… ні профспілки, ні роботодавці не мали можливості навіть ознайомитися з текстом цього проекту. Як виявилось, він проходив узгодження навіть у той час, коли думки щодо врахування чи не врахування пропозицій профспілок та роботодавців до цього важливого для країни документу мали бути обговорені учасниками засідання НТСЕР. При цьому профспілкова сторона так і заявила: обговорювати нема чого, адже невідомо, як саме зараз виглядає цей проект Держбюджету і чи враховані у ньому зауваження та пропозиції профспілок.
Під час засідання було обговорено питання «Про позицію сторін соціального діалогу щодо підвищення тарифів на житло-комунальні послуги та заходи по мінімізації їх впливу на населення». Тут відбулась запекла дискусія між представниками влади, роботодавцями та профспілками. У виступах представників профспілок – заступника Співголови НТСЕР від профспілкової сторони, заступника Голови ФПУ Сергія Кондрюка, інших членів Національної ради наголошувалось, що профспілки звертають увагу органів влади на необхідність, незважаючи на складний стан економіки, не допускати прийняття будь-яких рішень, що можуть призвести до погіршення й без того низького рівня життя громадян.
На сьогодні, підкреслювалось у виступах, як ніколи, потрібен налагоджений соціальний діалог. Рішення влади мають бути максимально прозорими, виваженими, антикорупційними і прийматися після обговорення з соціальними партнерами.
При цьому, незважаючи на додаткові заходи щодо захисту малозабезпечених верств населення при сплаті за житлово-комунальні послуги, вони не компенсують тих витрат, які на сьогодні має працівник в умовах стрімкого підвищення цін на продукти харчування та соціально важливі послуги. Профспілки неодноразово звертають увагу Уряду на той факт, що працююче населення, особливо в бюджетній сфері, чесно відпрацювавши повний робочий час, буде йти з простягнутою рукою за допомогою до держави, щоб оплатити життєво необхідні конституційно закріплені права на житло.
Слід зазначити, говорилось у виступах, що Урядом приймається значна частина непрозорих рішень без участі сторін соціального діалогу. Це стосується, зокрема, прийняття рішень Нацкомпослуг щодо підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що надаються населенню, які відносяться до життєво необхідних послуг. Драматизм ситуації підсилюється тим, що зростання цін і тарифів відбувається одночасно із замороженням, а насправді – реальним зменшенням заробітної плати для переважної більшості працівників, та в умовах зупинення роботи десятків підприємств по Україні, зростання масового безробіття, продовження невиплати зарплат, заморожування державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, підвищенням податків та зборів.
Як результат, продовжується зубожіння населення - у червні ц.р. розмір мінімальної заробітної плати уже на 364 грн. або на 29,9% занижено порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скорегованим на податок на доходи фізичних осіб, а для працівників бюджетної сфери ця різниця складає 730 гривень.
Профспілкова сторона запропонувала звернутися до Президента України, Прем’єр-міністра України та Голови Верховної Ради України щодо накладення мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення до прийняття рішень, які б сприяли підвищенню життєвого рівня населення; встановлення економічно обґрунтованих розмірів прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та збільшення межі грошових доходів населення, які підлягають індексації, до не менш ніж двократного розміру прожиткового мінімуму. Пропонувалось також відновити права профспілок на здійснення контролю за додержанням державної дисціпліни цін у взаємодії з міністерствами та відомствами, які відповідно до своїх повноважень реалізують державну політику у сфері ціноутворення.
Проте під час голосування проекту рішення урядова сторона заблокувала його прийняття, давши «0» голосів на підтримку. Таким чином, згідно з Регламентом НТСЕР, прийняття рішення переноситься на наступне засідання. Пошуком консенсусу зайнята утворена тристороння робоча група.
Під час засідання було також обговорено питання «Про позиції сторін соціального діалогу щодо реформування податкової системи України». Представники профспілок наголошували на тому, що профспілки пропонували владі запровадити більш широкий спектр змін в оподаткуванні, які мінімізують тінь та соціальну несправедливість, проте профспілки знову не були почуті.
Профспілки раніше неодноразово подавали до профільних міністерств своє бачення напрямів податкової реформи, натомість не зважаючи на окремі позитивні моменти проекту Концепції реформування податкової системи України (зокрема, щодо скорочення кількості податків і зборів, зближення бухгалтерського та податкового обліку), занепокоєння та розчарування у Профспілкової сторони викликає доволі асоціальна направленість даного проекту та повна відсутність соціального діалогу на стадії його підготовки.
Переважна більшість запропонованих проектом Концепції моделей введення прогресивної шкали оподаткування носить вкрай фіскальний характер та значно збільшує податковий тиск на найманих працівників. А якщо до цього ще додати введення військового збору, зростання цін, реальне зменшення заробітної плати для переважної більшості працівників, зупинення роботи десятків підприємств в Україні, зростання масового безробіття, продовження невиплати зарплат, то все це врешті решт призведе до соціального колапсу.
Стосовно питання реформування єдиного соціального внеску разом із податком на доходи фізичних осіб, Профспілкова сторона вчергове наголосила, що за природою походження внески на соціальне страхування не є податками і не входять до складу державного бюджету, вони мають цільове страхове призначення – на відшкодування втраченого заробітку внаслідок хвороби, нещасного випадку на виробництві та в інших випадках непрацездатності. Має дотримуватись основний принцип системи соціального страхування – розміри єдиного соціального внеску мають покривати видатки на матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, а також на функціонування самої системи соціального страхування.
Під час засідання НТСЕР було вирішено рекомендувати Кабінету Міністрів України при подальшому реформуванні податкової системи України дотримуватися принципів справедливості в оподаткуванні й недопущення посилення податкового тиску на доходи незаможних верств населення; прозорості, відкритості та системності з активним залученням до цього процесу сторін соціального діалогу.
Учасники засідання також прийняли рішення: стороні роботодавців та профспілковій стороні Національної ради в десятиденний строк надати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України пропозиції щодо подальшого реформування податкової системи України.
Під час заходу було також розглянуто питання «Про позицію сторін соціального діалогу щодо подальшого реформування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування». З цього питання оголошено спільне звернення профспілкової сторони та сторони роботодавців щодо неприйняття урядових ініціатив, спрямованих фактично на руйнування соцстрахування, створеного в Україні на кращих зразках європейської практики, та неприпустимості ігнорування соціального діалогу з роботодавцями та профспілками, які представляють інтереси застрахованих осіб як платників єдиного соціального внеску.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
