14 вересня 2018 року проведено круглий стіл «Житлові субсидії: на шляху до монетизації».
У засіданні взяли участь представники профспілок
Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив, тижневиком Дзеркало тижня, Internews та USAID Ukraine з метою визначення проблем, котрі виникли в Уряду на першому етапі переходу до монетизації субсидій, а також окреслення рішень, які дозволять ефективно та у найкоротші строки впровадити монетизацію субсидій на рівні споживачів.
У засіданні взяли участь фахівці з питань субсидій Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, НАК «Нафтогаз України»,
ПрАТ «АК «Київводоканал», Федерації профспілок України, незалежні експерти та інші.
Монетизація на рівні постачальника послуг: історія, сьогодення та виклики
Юрій Джигир, Заступник Міністра фінансів України, наголосив на основній стратегічній цілі переходу до монетизації, якою є енергоефективність – більш ощадливе використання енергоресурсів. Застосовуючи інструмент монетизації, треба брати до уваги критичні цілі, які мають бути досягнуті в результаті його запровадження. Так, система монетизації має захистити вразливі категорії населення, водночас, у неї мають бути вбудовані інструменти досягнення фіскальної дисципліни. Разом із цим, система має бути прозора, зручна для користувачів, вона повинна сприйматися суспільством як справедлива.
Була обрана модель двоетапного переходу до монетизації субсидії: перший етап – монетизація на рівні підприємств-надавачів послуг:
- встановлено прямі розрахунки з суб’єктами господарювання, що полегшило процес адміністрування;
- субсидії перераховуються за вже спожиті ресурси, що вже дає видиму економію коштів;
- було введено автоматичне фінансування субсидій, що виключає ручне втручання у розрахунки з суб’єктами господарювання.
Ці три елементи за 8 місяців 2018 року функціонування вже привели до видимої економії бюджетних коштів – на 8,2 млрд. гривень менше, ніж за аналогічний період 2017 року.
На другому етапі буде запроваджена монетизація субсидій на рівні домогосподарств.
Олексій Хабатюк, Заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз Україна», наголосив на тому, що етап монетизації субсидій є складовим елементом великої системи субсидій, до якої, окрім монетизації входять виявлення тих, кому призначається субсидія, а також система нарахування субсидій, яка залежить від технічних параметрів.
Також представник компанії зазначив, що зараз відсутній зв’язок між нарахуванням субсидій та їх монетизацією. Монетизація, яка вступила в силу з 1 січня 2018 року ніяк не вплинула на обсяг споживання ресурсів. Субсидіанти продовжують споживати суттєво більше ресурсів, ніж ті, хто споживають і оплачують енергоресурси самостійно.
«За даними по Кіровоградській області, доступ до яких ми маємо, ми бачимо, що ті, хто проживають у квартирах, які мають індивідуальне опалення. А таких споживачів в області досить багато – це біля 40 – 50 тис. квартир. Вони споживають в 1,6 рази більше за тих, хто сплачує самостійно. А ті, хто проживають в індивідуальних будинках, – споживають у 2 рази більше газу. І це для нас дуже критично».
Кожен зекономлений кубометр газу населенню є вигідним, адже НАК «Нафтогаз» купує газ на ринку дорожче, ніж продає населенню. Газу власного видобутку є недостатньо. Тому НАК «Нафтогаз» зацікавлений у тому, щоб населення споживало економно, зокрема субсидіанти, адже за них платить бюджет, який формується з наших податків. Тому для нас це подвійна вигода: менше витрачається податків, а також менше збитків від постачання газу за заниженою ціною.
Валерій Люлін, Директор Розрахункового департаменту «Київводоканалу», розповів про складнощі, з якими стикнулося підприємство під час впровадження реформи. Найперше, у зв’язку з переналаштуванням програмного забезпечення, декілька місяців споживачам не нараховувались субсидії, усі розрахунки згодом були перераховані.
Також експерт зазначив, що важливо вводити механізми, які б стимулювали економити ресурси, зокрема заохочували споживачів встановлювати лічильники. У Києві досі 25% квартир не обладнані лічильниками води. Так, можна ввести певну субсидію для споживачів, які вже встановили лічильники, щоб стимулювати інших їх встановлювати й економити ресурси.
Віталій Музиченко, Директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України, зауважив, що система субсидій в Україні працює з 1995 року й усі роки свого існування вона була предметом дискусії щодо своєї відповідності вимогам часу. Особливої актуальності система субсидій набула після 2014 року, коли доходи населення значно скоротилися, а ціни і тарифи сильно підвищилися. Саме система житлових субсидій дала можливість справитися з цією ситуацією.
2014 року було змінено підхід щодо механізму призначення та нарахування субсидій. Дані спостережень говорять про наближення встановлених соціальних норм до фактичних обсягів споживання природного газу. Також на основі ретельного аналізу було складено умовний портрет одержувача житлових субсидій, а також встановили фактори, які дозволяли домогосподарствам шляхом махінацій отримувати субсидії, на які вони не мали права. З травня було впроваджено більш жорсткі підходи до призначення субсидій, які спрямовані на посилення адресності цього виду соціальної допомоги. Це створює підстави для успішного запровадження монетизації житлових субсидій.
Святослав Павлюк, Незалежний експерт з питань енергозбереження, зазначив, що якщо надаючи субсидії, ми ставимо собі за мету стимулювання підвищення енергоефективності, то треба в першу подивитися, на що саме даються субсидії. Зараз субсидії виділяються на 8 послуг: газ, опалення, постачання гарячої і холодної води, водовідведення, електроенергія, сміття, утримання будинків. З них лише газ, тепло та електроенергія мають безпосередній стосунок до енергоефективності. Витрати домогосподарств на утримання прибудинкових територій, вивезення сміття, водовідведення та навіть постачання води не є такими значними для сімейного бюджету, а витрати на адміністрування субсидій на ці послуги є значними. Тому варто субсидіювати лише оплату послуг, які є найбільш чутливими для сімейного бюджету, – газ, тепло, електроенергія.
Монетизація субсидій на рівні споживача
Віталій Музиченко, наголосив, що наразі змінено умови призначення житлових субсидій, система стає більш адресною й передбачає більш жорстку перевірку потенційних одержувачів субсидій, також відкориговано соціальні нормативи. Усі ці кроки дають можливість говорити про успішне введення монетизації житлових субсидій на рівні споживачів послуг.
Подальшого доопрацювання вимагають механізми контролю використання субсидіальних коштів споживачами. На сьогодні неможливо одночасно впровадити монетизацію субсидій серед усіх домогосподарств, які цього потребують; має бути запроваджено поетапну систему запровадження цього механізму.
Юрій Джигир, зазначив, що на другому етапі монетизації передбачається, що кошти будуть перераховуватись на особисті рахунки одержувачів субсидій, з яких вони вже будуть розраховуватися за комунальні послуги.
Ключовою умовою запровадження другого етапу наповнення реєстру домогосподарств, які потребують допомоги, а також можливість повної перевірки майнового стану одержувачів субсидій.
Сукупність заходів, які супроводжують монетизацію субсидій на рівні споживачів, дають можливість сподіватися на значну економію коштів.
Святослав Павлюк наголосив на тому, що говорячи про економію енергоресурсів, варто пам’ятати, що люди енергію не економлять, вони економлять гроші. Монетизація змушує споживача змінювати свою поведінку й стимулює до економії енергоресурсів. Треба повідомляти людей про середньострокові плани держави, аби люди могли прийняти стратегію своєї поведінки. Має бути запроваджений механізм контролю та позбавлення субсидій за несплату рахунків.
На думку експерта, держава має дати можливість домогосподарствам використовувати субсидіальні гроші на модернізацію житла заради кращого енергозбереження. Тут постає проблема літніх людей, які самостійно не здатні модернізувати своє житло. Також необхідно доносити до споживачів, що субсидії будуть видаватися не вічно, а обсяги виплат будуть скорочуватися. Тому критично важливо вкладати гроші у модернізацію житла.
Окрім цього, потребує вирішення проблема здачі в оренду квартир з субсидіями. А також питання формування тарифів на газ.
Ольга Піщуліна, Експертка з питань соціальної підтримки населення Центру Разумкова, звернула увагу на те, що у Західних країнах субсидії отримують від 2 до 5% громадян. В Україні на сьогодні до малозабезпечених зараховують майже 50% громадян.
«Така кількість одержувачів субсидій, яка є зараз в Україні, це не проблема, не катастрофа, це вирок», – наголосила пані Ольга.
На сьогодні субсидії отримують далеко не всі ті, хто цього реально потребує; також система нарахування субсидій не стимулює до енергозбереження. Така система вигідна як постачальникам послуг, так і споживачам. Через отримувачів субсидій держава фінансує монополістів енергопостачальних кампаній.
Пані Ольга, звернула увагу на те, що за новими правилами надання субсидій введено елемент оцінки майнового стану претендентів на субсидії, що дасть можливість більш прискіпливо визначати отримувачів субсидій. Проте шпаринки для небідних претендентів на субсидії все одно лишились.
Метод монетизації субсидій не є однозначно позитивним, не всі елементи механізму є добре продуманими. Також є проблема ліквідності казначейства.
Проведення таких заходів з метою налагодження конструктивного діалогу значно розширює можливості пошуків шляхів розв'язання актуальних проблем питань запровадження монетизації субсидій на обох етапах. Прикладом значущості заходу у вирішенні суспільних проблем є участь у ньому всіх сторін соціального діалогу.
Департамент з питань економічного розвитку та ціноутворення
