З 1 січня 2019 набирає чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, який враховує низку законодавчих змін, прийнятих напередодні ухвалення Держбюджету, зокрема щодо змін до Бюджетного та Податкового кодексів.
Макропоказники
Державний бюджет України на 2019 рік сформовано на основі Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2019-2021 роки, схваленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 546, згідно якої передбачається зростання економіки на рівні 3% (як і в 2018 році), зниження темпів інфляції із запланованих на 2018 рік 9,0% (очікуване виконання 9,9 %) до 7,4% в наступному році.
Доходи державного бюджету становитимуть 1,03 трлн. грн., що на 11,8% більше ніж в 2018 році, видатки – понад 1,11 трлн. грн., що на 12,1% більше ніж в 2018 році.
Для забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи граничний обсяг дефіциту бюджету запланований на рівні 90 млрд грн (2,3% ВВП).
Законом визначено на 31 грудня 2019 року граничний обсяг державного боргу в сумі 2,06 трлн грн, що призведе до зменшення рівня держборгу з 60% до 52,2% ВВП країни. На погашення і обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргів у бюджеті України на 2019 рік передбачено 417 мільярдів гривень, що становить майже третину бюджету, при цьому місяці пікового навантаження по виплатах - лютий, травень, вересень.
Закон побудований на прогнозному курсі 29,4 грн за 1 долар на кінець 2019 року.
Прожитковий мінімум
Відповідно до діючого законодавства прожитковий мінімум має визначатися згідно Методики, затвердженої спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної служби статистики України від 03 лютого 2017 року № 178/147/31. Слід зазначити, що профспілки домоглися включення до цієї Методики норми щодо врахування при розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб суми обов’язкових платежів – податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
З 1.01.2019 р. згідно розрахунків Мінсоцполітики розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи має становити 4570 грн, за обрахунками ФПУ (з урахуванням положень Конвенції № 117) - 5167 грн.
У прийнятому Держбюджеті-2019 не враховано ні розрахунки Мінсоцполітики, ні профспілкові вимоги. Розміри прожиткового мінімуму обраховані Мінфіном, як і в попередні роки, з порушенням норм діючого законодавства та міжнародних зобов’язань України, виходячи з «можливостей бюджету» - прожитковий мінімум підвищено на 9,4% проти 2018 року (на 2 відсоткових пункти вище за показник прогнозного індексу споживчих цін на 2019 рік).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 01.01.2019 року на рівні 1921 грн., що більш ніж вдвічі менше за фактичний його розмір.
Передбачено зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом року – з 01.07.2019 – до 2 007 грн., а з 01.12.2018 – до 2 102 грн.,
Прожитковий мінімум у 2019 році
|
Основні демографічні та соціальні групи населення |
Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць |
||
|
з 1 січня |
з 1 липня |
з 1 грудня |
|
|
Загальний показник |
1853 грн |
1936 грн |
2027 грн |
|
діти до 6 років |
1626 грн |
1699 грн |
1779 грн |
|
діти від 6 до 18 років |
2027 грн |
2118 грн |
2218 грн |
|
працездатні особи |
1921 грн |
2007 грн |
2102 грн |
|
особи, які втратили працездатність |
1497 грн |
1564 грн |
1638 грн |
Мінімальна заробітна плата
та базовий тарифний розряд ЄТС
Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 р. підвищується на 12,1% – з 3723 до 4173 грн, що на 9,5% менше від очікуваного фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на кінець 2018 року (4570 грн) та складає лише 54% від запропонованого профспілками розміру мінімальної заробітної плати, обрахованого відповідно до законодавства з урахуванням міжнародних зобов’язань України (7751 грн).
Протягом року підвищення розміру мінімальної заробітної плати не передбачено.
Зважаючи на доручення парламенту розглянути можливість підвищення розміру мінімальної заробітної плати з ІІ кварталу 2018 року (п. 19 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»), мінімальна зарплата мала бути встановлена у розмірі 4200 грн ще у І півріччі 2018 року.
У 2019 році передбачається зростання середньомісячної заробітної плати у реальному вимірі на 6,9% – до 10129 грн. Таким чином, у наступному році прогнозується зниження темпів зростання реальної заробітної плати, оскільки в січні – жовтні 2018 року таке зростання склало 13 %, а у 2017 році – 19,1%.
Враховуючи, що базовий тарифний розряд у бюджетній сфері ґрунтується на розмірі штучно заниженого прожиткового мінімуму, тим самим продовжиться зрівнялівка в оплаті праці бюджетників, занижується рівень заробітної плати майже 4 млн працівників бюджетної сфери.
За розрахунками Мінфіну, профспілкові вимоги щодо підвищення розмірів основних державних соціальних стандартів і гарантій коштують понад 1 трлн. грн.
Запропонована Мінсоцполітики компромісна редакція (встановлення мінімальної заробітної плати з 1.01.2019 – 4570 грн, посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС - 50 % розміру мінімальної заробітної плати) – за розрахункамии Мінфіну, вартує 112 млрд грн додаткових видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери у порівнянні з 2018 роком.
Наразі, Уряд та парламент не віднайшли достатніх джерел для покриття таких видатків. За Державний бюджет, в якому розміри державних соціальних стандартів і гарантій встановлені з порушенням норм національного законодавства та міжнародних зобов’язань України проголосували 240 народних депутатів України.
Щодо фінансування окремих галузей
Результатами спільної роботи профспілок з міністерствами, Урядом та парламентом з доопрацювання проекту Держбюджету - 2019 стало збільшення обсягу бюджетних видатків соціального спрямування та підтримки окремих програм розвитку економіки у прийнятому законі про Державний бюджет України на 2019 рік, а саме:
Міністерству освіти і науки України у порівнянні з 2018 роком загальні видатки на 2019 рік збільшено на 20,7 %, або на 19,7 млрд. грн., у т.ч.:
- за бюджетною програмою КПКВК 6541030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об'єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» на 8,7% або майже на 316 млн. грн. (на 50 млн. грн. після першого читання) – до 3,9 млрд грн. Профспілки пропонували 3,7 млрд грн;
- на підготовку кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики (КПКВК 2201160) на 34,2%, або майже на 8 млрд. грн. (на 2,9 млрд. грн. після першого читання);
- на підготовку кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (КПКВК 2201280) на 290,9 млн. грн. (21,6%) (на 102,8 млн. грн. після першого читання);
- для Національної академії наук України (КПКВК 6540000) на 10,9%, або на 489,5 млн. грн. (на 330 млн. грн. після першого читання);
- на підготовку кадрів у професійно-технічних навчальних закладах за професіями загальнодержавного значення (КПКВК 2201030) на 43,5 млн грн, або на 36,3% - до 163,1 млн грн (пропозиція профспілок – 205,7 млн грн);
- освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам (КПКВК 2211190) на 12,8%, або на 7,9 млрд. грн., в т.ч. вперше передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти (КПКВК 2211250) у розмірі 1,5 млрд. грн.
- у Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді (КПКВК 2201070) виділено 1 млн.грн (нова програма).
Міністерству охорони здоров’я України у порівнянні з 2018 роком загальні видатки на 2019 рік збільшено на 12,9 %, або на 11,2 млрд. грн.
Просування медичної реформи вплинуло на зміну структури видатків на охорону здоров’я. Так, майже вдвічі збільшено видатки на надання первинної медичної допомоги населенню - до 15,2 млрд грн. (профспілки пропонували 19,1 млрд грн.), які здійснюватимуть через Національну службу здоров’я України (у 2018 р. кошти на «первинку» було закладено також і в медичній субвенції). При цьому обсяг медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам зменшується на 3,3% (на 1,7 млрд грн) порівняно з 2018 роком (до 55,7 млрд грн). В ході переговорного процесу після першого читання держбюджету видатки на медичну субвенцію було збільшено на 190,9 млн. грн.
Крім того, запроваджується фінансування пілотних проектів з амбулаторно-поліклінічної вторинної медичної допомоги, вторинної медичної допомоги у Полтавській області (2 967 млн грн.), екстреної медичної допомоги (923 млн грн., профспілки пропонували 2,0 млрд грн). Майже вдвічі збільшено кошти на лікування громадян України за кордоном (до 690 млн грн).
Також, частково враховано пропозицію профспілок щодо збільшення фінансування Національної академії медичних наук України, видатки за цією програмою (КПКВК 6560000) збільшено на 765,1 млн. грн. (до 3,4 млрд. грн.), а у порівнянні з 2018 роком видатки НАМНУ збільшено на 37,3%, або на 933,7 млн грн. Профспілки пропонували 4,0 млрд грн.
Водночас, Верховна Рада України доручила Кабінету Міністрів України за підсумками першого півріччя 2019 року за результатами виконання місцевих бюджетів подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2019 рік у частині збільшення освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.
Крім того, для ефективного використання коштів державного бюджету шляхом перерозподілу бюджетних призначень в межах затвердженого загального обсягу видатків та надання кредитів на 2018 рік Законом України від 06.12.2018 № 2648 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено установити, що на кінець 2018 року, як виняток з положень частини дванадцятої статті 23 та частин першої і другої статті 57 Бюджетного кодексу України:
залишки коштів за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, наданою у 2017 році за рахунок спеціального фонду державного бюджету та у 2018 році за рахунок загального фонду державного бюджету, зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2019 році з урахуванням їх цільового призначення.
Міністерству соціальної політики України збільшено фінансування для Пенсійного фонду України на 11,6 % (+ 17,4 млрд грн.), у т.ч. на доставку пенсій Укрпоштою виділено 500,0 млн грн.
Разом з тим, значно скорочено обсяг коштів на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Так, у 2018 році фінансування цих видатків здійснювалось через Міністерство фінансів в розмірі майже 71 млрд грн.
У 2019 році зазначені видатки передано Мінсоцполітики (загальним обсягом 55,1 млрд грн) та розподілено між двома бюджетними програмами:
КПКВК 2501230 «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у готівковій формі» у сумі 20,0 млрд. грн.;
КПКВК 2511220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) та вивезення рідких нечистот, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами» у сумі 35,1 млрд. грн.
Міністерству аграрної політики та продовольства України за КПКВК 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» видатки збільшено на 288 млн. грн та передбачено в обсязі 462 млн. грн, а у порівнянні з 2018 роком видатки збільшено на 204,8%, або на 310,46 млн. грн. Профспілки пропонували збільшити видатки до 877 млн грн.
Міністерству екології та природних ресурсів України за КПКВК 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» видатки збільшено на 60 млн. грн., що на 36,4%, або на 1,06 млрд. грн. більше, ніж у 2018 році.
Міністерству енергетики та вугільної промисловості України
- за КПКВК 1101590 «Реструктуризація вугільної галузі» передбачено видатки за рахунок загального фонду в обсязі 1,63 млрд грн, що у порівнянні з 2018 роком збільшено на 330,0 млн грн, або на 25,4%. Разом з тим, профспілки наполягали на збільшенні фінансування до 4,8 млрд грн;
- за КПКВК 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 «Нововолинська» збільшено видатки на 15,0 млн. грн, або на 150%, проте за розрахунками профспілок обсяг фінансування мав становити 620 млн грн.
Міністерству внутрішніх справ України за КПКВК 1006060 «Гідрометеорологічна діяльність» видатки збільшено на 49,0 млн грн, або на 13,5% - до 410,9 млн грн., профспілки пропонували 571,5 млн грн.
Результатом роботи, проведеної ФПУ спільно з членськими організаціями, стало певне зростання обсягів фінансування за окремими напрямами та програмами, проте таке збільшення не забезпечило у повному обсязі реалізацію профспілкових пропозицій до проекту Державного бюджету на 2019 рік та не не є достатнім для розвитку галузей економіки.
Участь профспілок у формуванні бюджетної політики
Відповідно до статті 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо права профспілок на участь у формуванні та реалізації державної соціальної і економічної політики було підготовлено та затверджено Президією ФПУ (постанова № П-15-5 від 21.06.2018) та рішенням СПО об’єднань профспілок (рішення № 47-2 від 09.07.2018) аргументовані профспілкові пропозиції до проекту Держбюджету-2019, які були надіслані Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Міністерству соціальної політики України, НТСЕР, СПО роботодавців.
Протягом року здійснювалися системні заходи на національному рівні для донесення аргументованої позиції профспілок до влади щодо пропозицій до головного кошторису країни на 2019 рік, зокрема:
- на робочих нарадах у Міністерстві фінансів України та Міністерстві соціальної політики України, у т.ч. при підготовці проекту Держбюджету – 2019 до другого читання;
- на спільному засіданні комітетів Національної тристоронньої соціально-економічної ради;
- у зверненнях до Комітетів Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, з питань бюджету, з питань науки і освіти, з питань охорони здоров’я, з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», Депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», народного депутата України, представника ФПУ у Верховній Раді України Капліна С.М., народного депутата України, представника ФПУ у Верховній Раді України від фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Івченка В.Є., а також до Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б.
- на зустрічах з Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України Кубівим С.І. та Віце-прем’єр-міністром України Розенком П.В.;
- під час Всеукраїнської акції протесту 9 жовтня ц.р. у регіонах та 17 жовтня в м. Києві шляхом висунення вимог профспілок до Верховної Ради України та Уряду щодо підвищення розмірів основних державних соціальних стандартів та гарантій – прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, мінімальної пенсії, а також щодо забезпечення в Держбюджеті видатків на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, стипендіальне забезпечення молоді, розвиток галузей економіки як визначено законами.
Основні соціальні показники 2019 року
|
1. |
Мінімальна заробітна плата |
у місячному розмірі |
4 173 грн |
|
у погодинному розмірі |
25,13 грн |
||
|
2. |
Прожитковий мінімум для працездатних осіб |
з 1 січня |
1 921 грн |
|
3. |
Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (у розмірі прожиткового мінімуму |
|
1 921 грн |
|
4. |
Мінімальна пенсія (у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб) |
з 1 січня |
1497 грн |
|
з 1 липня |
1564 грн |
||
|
з 1 грудня |
1638 грн |
||
|
5. |
Податкова соціальна пільга з податку на доходи фізичних осіб (50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року) |
базовий розмір 50% від 1921 грн |
960,50 грн |
|
6. |
Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги (розмір місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн) |
1921 грн х 1,4 |
2 690 грн |
|
7. |
Сума звільненої від оподаткування профспілкової виплати (з розрахунку на рік) (у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу для застосування податкової соціальної пільги) |
1921 грн х 1,4 |
2 690 грн |
|
8. |
Неоподатковувана вартість подарунку фізичній особі у не грошовій формі (з розрахунку на місяць) (25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року) |
25% від 4 173 грн |
1 043,25 грн |
|
9. |
Неоподатковувана вартість дитячих новорічних подарунків (загальна вартість не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року) |
отриманих з 15 листопада до 31 грудня 2018 року 8% від 1 762 грн |
140,96 грн |
|
отриманих з 1 січня до 15 січня 2019 року 8% від 1 921 грн |
153,68 грн |
||
|
10. |
Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження (не більше 10 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року) |
10 % від 4 173 грн. |
417,30 грн |
Департамент з питань бюджету
та оплати праці апарату ФПУ
