Наприкінці вересня п.р. у Нью-Йорку відбудеться засідання високого рівня, на якому Україна буде презентувати другий проміжний звіт про стан виконання Цілей розвитку тисячоліття.
У рамках підготовки до цього заходу Національний інститут стратегічних досліджень спільно з Проектом Програми розвитку ООН в Україні «Прискорення прогресу на шляху досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні» 14 червня провели засідання круглого столу «Cтан виконання 1-ї Цілі Розвитку Тисячоліття: подолання бідності».
Учасники зустрічі, серед яких були представники міністерств, науки та профспілок, обговорили представлений зав. відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Л.М.Черенько проект Звіту щодо стану подолання бідності в Україні.
Л.М.Черенько зазначила, що відповідно до поставлених завдань, за період 2010-2011 років вдалося досягти помітних успіхів на шляху досягнення цілей, зокрема, частка населення, чиє добове споживання є нижчим 5 дол. США на добу за ПКС у 2011 році становила лише 1,7%, проти 4,0% цільового орієнтиру.
Частка бідного населення за національним критерієм зменшилася до рівня 24,3%, тим самим випередивши цільовий орієнтир 2015 року (25,0%).
При цьому неоднозначні зміни відбулися в структурі бідного за національним критерієм населення: якщо частка бідних серед дітей помітно зменшилася і становила 32,0% проти 33,0 запланованих, то частка бідних серед працюючих не досягла встановленого орієнтиру і склала відповідно 19,6% проти 19,0% запланованих.
Повністю не вдалося виконати третє завдання, оскільки частка населення, чиє споживання є нижчим рівня фактичного прожиткового мінімуму, різко зросла у 2009 році, згодом не повернулася на докризовий рівень, і в 2011-му становила 25,8% протии 15,0% цільового орієнтиру. Таким чином, спостерігається суттєве відставання, яке буде важко наздогнати до 2015 року. Отже, виконання цього завдання залишається сумнівним.
Виступаючи в обговоренні, керівник департаменту бюджетної політики та соціального захисту ФПУ Л.В.Остапенко зазначила, що аналіз, здійснений Інститутом демографії є методологічно правильним, проте він не відображає реальний стан з бідністю в країні, оскільки розрахунки здійснюються, виходячи із затвердженого розміру прожиткового мінімуму, або фактичного, розрахованого Мінсоцполітики. Проте реальний розмір прожиткового мінімуму в Україні на сьогодні є набагато вищим, адже набори продуктів, товарів та послуг не змінювалися протягом 13 років. Крім того, прожитковий мінімум для працездатних осіб не враховує податок на доходи фізичних осіб. Зокрема, розмір прожиткового мінімуму, законодавчо встановлений станом на березень п.р. нижче фактичного прожиткового мінімуму, розрахованого Мінсоцполітики на 2,2%, для працездатних осіб – на 4,4% (а з урахуванням податку на доходи фізосіб – на 13,6%).
Таким чином, можна стверджувати, що стан виконання поставлених завдань виглядав би набагато гірше, якби розрахунки здійснювалися, виходячи з реального розміру прожиткового мінімуму. Тому проект Рекомендацій, в першу чергу, необхідно доповнити положенням про удосконалення розрахунку прожиткового мінімуму.
Крім того, запропоновано конкретизувати рекомендації щодо «переорієнтування системи оподаткування в напряму перерозподілу доходів від найбільш забезпечених до бідних верств населення» положеннями щодо усунення дискримінації в оподаткуванні заробітної плати шляхом запровадження неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму та приведення у відповідність ставок оподаткування заробітної плати та доходів від капіталу, а також введення податку на багатство та розкіш.
Л.В.Остапенко також запропонувала доповнити проект Рекомендацій нормою щодо необхідності скасування дискримінації в оплаті праці працівників бюджетної сфери, зокрема шляхом доведення базового тарифу ЄТС до рівня мінімальної заробітної плати, адже існуюча ситуація є головною причиною поширення бідності серед бюджетників.
Учасники засідання зазначивши, в цілому, високий рівень підготовленого матеріалу, висловили також певні побажання до проекту звіту, зокрема щодо необхідності посилення рекомендаційної частини та доповнення матеріалу певним аналізом причин ситуації, що склалася.
Департамент бюджетної політики та соціального захисту
