Останнім часом в засобах масової інформації з’явились дані про суттєве зростання зарплат державних службовців в окремих центральних органах виконавчої влади, середньомісячна зарплата яких лише з початку 2024 року зросла на 32 % та у травні перевищила 50 тис. грн.
Трійкою лідерів стали:
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – середній розмір нарахованої заробітної плати – 89,7 тис. грн,
- Антимонопольний комітет – 88,3 тис. грн,
- Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 72,4 тис. грн.
Вітаючи в цілому поліпшення стану фінансового забезпечення державних службовців, Федерація профспілок України не може не відмітити й інші тенденції щодо фінансового забезпечення українських працівників.
Так, протягом 2022–2024 років номінальна середньомісячна заробітна плата в цілому по Україні зросла менше ніж на 30% (з 14577 грн у січні 2022 року до 18903грн в середньому у І кварталі 2024 року). Разом з тим, падіння реальної заробітної плати протягом воєнних 2022-2023 років перевищило 8%.
Порівняно із січнем 2022 року лише на 22–23% зросли номінальні розміри мінімальної пенсії (з 1934 грн до 2361 грн), прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 2481 до 3028 грн), мінімальної заробітної плати (з 6500 до 8000 грн). Проте, з урахуванням курсу гривні до євро падіння зазначених основних державних соціальних стандартів та гарантій сягнуло майже 10%, що призводить до їх реального знецінення.
За результатами І кварталу 2024 року середня номінальна зарплата у сфері державного управління й оборони; обов'язкового соціального страхування склала 23 376 грн, промисловості – 20 435 грн, будівництві – 14 561 грн, сільському господарстві – 14 498 грн, освіті – 12 649 грн, охороні здоров’я – 15 432 грн.
Якщо в окремих органах виконавчої влади середня заробітна плата перевищила 50 тис. грн, а за даними офіційної статистики в галузі державного управління вона в цілому склала лише 23 тис. грн, то це означає, що по цілому ряду посад зберігається низький рівень заробітних плат. Зокрема, за даними платформи «Місцеві бюджети та фінанси» на початку року обов'язкові виплати головного спеціаліста в ОМС в середньому становили близько 7 тисяч гривень.
Згадане різке зростання заробітних плат в окремих центральних органах виконавчої влади супроводжується надвисоким рівнем зарплат окремих керівних працівників Апарату ВРУ (понад 200-300 тис. грн), державних банківських установ (від 870 тис до 1,4 млн грн), державних компаній нафтогазової галузі (від 300 тис до 1,8 млн грн), транспорту та зв’язку (від 200 тис до понад 1,3 млн грн), атомної енергетики (близько 400 тис. грн).
В цих умовах особливе занепокоєння викликають наміри влади в черговий раз «заморозити» розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Так, мінімальна зарплата (8000 грн) складе лише трішки більше 30% середньомісячної зарплати проти 50%, рекомендованих Директивою ЄС та положеннями чинної Генеральної угоди, а прожитковий мінімум для працездатних осіб (3028 грн) – 30% від фактичного прожиткового мінімуму, розрахованого Мінсоцполітики.
Це загрожує стагнацією рівня заробітної плати для основного персоналу переважної більшості галузей, що призведе до поляризації суспільства за рівнем доходів та зростання напруги в середині країни.
При цьому, за наявними даними інтернет-ресурсів середнє грошове забезпечення військовослужбовців «на нулі» у 2022 році складало 115 тис. грн (основна зарплата – 20,1 тис. грн). Проте, щонайменше дві третини коштів, які отримують військовослужбовці ЗСУ разом з «бойовими», йдуть на підтримання боєздатності самого солдата (зокрема, екіпіровку, лагодження автомобілів, приведення до ладу форми, оптики тощо).
Про які повернення українців, детінізацію зарплат та підвищенні рівня життя пересічного громадянина може йти мова в цій ситуації?!
І якщо у випадку приватного сектору регулювання умов оплати праці лежить в площині переговорів працівників та роботодавців в рамках колективних договорів та угод, то питання оплати праці працівників та керівного складу держсектору і бюджетної сфери потребують системних підходів, детальних розрахунків та справедливих виважених державних рішень.
Все вищевикладене в умовах воєнного стану, реформи економіки, масового відтоку і дефіциту робочої сили, зростання рівня бідності населення (за даними Світового банку за останні два роки зріс з 5% до 24%) вимагає втілення в життя анонсованої владою у 2021 році ініціативи щодо проведення системної реформи оплати праці працівників і керівництва підприємств державного сектору економіки та установ/організацій, органів влади і інших структур, що фінансуються з державного бюджету, яка багато років також послідовно просувається профспілками.
Результатом реалізації відповідних заходів має стати визначення обґрунтованого співвідношення заробітної плати на найвищих та найнижчих державних посадах, а також забезпечення справедливого зв’язку рівнів оплати праці з ефективністю виконання поставлених відповідним працівникам і органам державних завдань. Водночас, необхідно забезпечити гідний рівень зарплат українського захисника, медика, вчителя, соціального працівника тощо.
Запровадження комплексної реформи з оплати праці сприятиме загальному відродженню ринку праці, поверненню наших співвітчизників з-за кордону, реалізації заходів з імплементації європейських норм, директив і підходів, які передбачають справедливе співвідношення заробітної плати, забезпечення гідного рівня життя для працівників, що сприятиме суспільній злагоді в державі.
Такі системні підходи, з нашої точки зору, дозволять більш ефективно використовувати міжнародну фінансову допомогу, забезпечать ресурсами необхідного для відбудови зростання базових показників і стандартів та сприятимуть виконанню основних європейських документів, директив з соціальних прав та Європейської соціальної хартії (переглянутої), чого від нас сьогодні вимагає переговорний євроінтеграційний процес.
Департамент з питань БЮДЖЕТУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ ФПУ
