Відповідно до даних нового дослідження, рівень життя населення країн не завжди відповідає показникам економічного зростання. За рівнем задоволення соціальних та екологічних  потреб Україна посіла 62 місце серед 132 країн. Про це свідчать дані Індексу соціального розвитку, підготовленого Американською неурядовою організацією Social Progress Imperative за підтримки «Делойт». Це новий індикатор, що визначає рейтинги країн не на основі їхнього економічного зростання, а враховуючи їхні можливості, що відкриваються у жителів цих країн.

В рейтингу Social Progress Imperative за рівнем задоволенням потреб населення Україна отримала 64,9 балів, випередивши такі країни як Туреччина (64 місце), Грузія (66 місце), Росія (80 місце) та Молдова (81 місце). Відповідно до даних рейтингу, найбільш високих успіхів українці досягли у категорії базові людські потреби (77.98), в рамках якої на високому рівні залишаються доступність їжі та базової медичної допомоги (95.11 балів), а рівень особистої безпеки залишається на доволі низькому рівні (57.48 балів). Основа благополуччя – другий важливий показник у рейтингу (61.2 в Україні). Серед його важливих складових – доступ до базової освіти (97.64 в Україні), доступ до інформації та зв’язку (57.09), охорона здоров’я та рівень смертності (51.82), стан навколишнього середовища (39.13). У цій категорії критичним залишається низький рівень захисту навколишнього середовища та ситуація з викидами вуглекислого газу.  В останній категорії, що аналізує можливості, які відкриваються перед населенням, українці набрали лише 55,33 бали.  Такий низький результат ми отримали за рахунок низького рівня захисту приватної власності (30 зі 100), ставлення до жінок (44 зі 100), толерантності до іммігрантів (38 зі 100).

Головним відкриттям даного дослідження став той факт, що економічне зростання країн не завжди призводить до соціального прогресу населення. «Дотепер вважалося, що існує прямий зв'язок між економічним зростанням і добробутом населення країни. Однак рейтинг соціального розвитку демонструє, що це правило працює не завжди.

Хоча високий рівень ВВП на душу населення пов'язаний з соціальним розвитком, цей зв'язок простежується не завжди. Дослідники виявили, що при однаковому рівні ВВП деякі країни досягають набагато більш високого рівня соціального розвитку, ніж інші. При цьому високий показник ВВП на душу населення має вплив, зокрема, на категорію «Базові людські потреби». Проте зростання доходів не гарантує поліпшення у таких категоріях, як «Стійкість екосистем»,«Здоров'я і благополуччя» і «Можливості».

Глобальні тенденції:

Індекс соціального прогресу достатньо чітко демонструє зв'язок  між економічною ефективністю (вимірюється у ВВП на душу населення) та рівнем соціального розвитку. Країни з більш високим рівнем доходів, як правило, досягають більш високого рівня соціального розвитку: Нова Зеландія (ВВП на душу населення складає 25,858 доларів США*) посідає перше місце в рейтингу, тоді як Чад (ВВП на душу населення 1,870 доларів США*) займає останню позицію.

Однак, Індекс свідчить, що не завжди економічний розвиток призводить до пропорційного зростання соціального розвитку. Норвегія, яка має найвищий показник ВВП на душу населення (47,546 доларів США*) посідає п’яте місце, відстаючи від Нової Зеландії, де ВВП на душу населення є майже вдвічі меншим, ніж в Норвегії. Незважаючи на більш низький рівень ВВП на душу населення, Ямайка демонструє набагато кращі показники, ніж Китай. Така тенденція спостерігається на всіх рівнях економічного розвитку.

Основні результати на глобальному рівні:

• Нова Зеландія – лідер цьогорічного рейтингу.
• Нідерланди – країна, що досягла найкращих результатів у ЄС.
• Канада досягла найкращих результатів серед країн «Великої вісімки».
• Словенія та Естонія досягли великих успіхів серед європейських країн, випередивши такі країни, як Франція, Іспанія та Італія. Серед найвпливовіших країн ЄС Італія має найнижчий результат, також позаду колишні країни-учасниці соціалістичної співдружності, такі як Чеська Республіка, Словаччина та Польща.
• Канада (7 місце) та Великобританія (13 місце) залишили позаду Сполучені Штати Америки (16-те місце). Індекс вказує на наявність широкого спектра сфер, в яких Сполучені Штати «досягають недостатньо хороших результатів» у порівнянні з країнами з аналогічним ВВП на душу населення.

«П’ятірка найкращих»:

1.     Нова Зеландія – особливо хороші результати в категоріях «реалізація політичних прав», «доступу до сучасних засобів зв’язку» та «доступність навчання у початковій школі». Досягнення таких результатів особливо вражає з огляду на те, що ВВП на душу населення Нової Зеландії становить $25,875* (лише 25 місце у світовому рейтингу).

2.     Швейцарія – хороші результати в категорії стійкості екосистем, гарантування особистої безпеки, тривалості життя і свободи віросповідання.

3.     Ісландія – незмінно хороші результати за всіма категоріями, зокрема щодо толерантності та інтеграції, а також у категорії доступу до інформації та засобів зв’язку. Як і в Новій Зеландії, результат Ісландії вражає – перевищення ВВП на душу населення в розмірі $33,880* (13 місце у світовому рейтингу).

4.     Нідерланди – хороші результати в категорії водопостачання та водовідводу, доступу до інформації та засобів зв’язку, стійкості екосистем і реалізації політичних прав.

5.     Норвегія – хороші результати в категорії гарантування особистої безпеки, мережі Інтернет, свободи преси та базового медичного обслуговування.

Організація The Social Progress Imperative розробила Індекс соціального прогресу у співпраці з науковцями з Гарвардської школи бізнесу (Harvard Business School) та Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology, MIT), а також міжнародними організаціями у сфері соціального підприємництва, бізнесу й доброчинності на чолі з Фондом Сколла (Skoll Foundation) і фондом Fundación Avina за підтримки компанії Cisco, банку Compartamos Banco, об’єднання «Делойт Туш Томацу Лімітед» та фірм у його складі (Deloitte).  

Індекс враховує наступні фактори:

Базові людські потреби (їжа та доступність медицини, вода, житло та особиста безпека);

Основа благополуччя (доступ до базових знань, доступ до інформації та зв’язку,

охорона здоров’я та рівень смертності, навколишнє середовище);

Можливості (особисті права, особиста свобода та вибір, толерантність та інтеграція, доступність вищої освіти).

В якості джерел інформації враховувались дані опитувань (12%), оцінки експертів (25%), достовірні дані (61%).

*Визначення ВВП на душу населення

До Індексу соціального розвитку застосовується визначення Всесвітнього банку: «ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС). ПКС за ВВП – це валовий внутрішній продукт, перерахований в міжнародні долари з використанням коефіцієнтів паритету купівельної спроможності. Міжнародний долар має таку саму купівельну спроможність відносно ВВП, як долар США у Сполучених Штатах Америки. ВВП у цінах покупців – це сума валової вартості продукції всіх виробників-резидентів у певному економічному середовищі плюс будь-які податки на продукцію, мінус будь-які пільги, не закладені у вартість продукції. Розраховується без відрахувань на амортизацію виробничих активів або вичерпання та скорочення природних ресурсів. Дані наведено в міжнародних доларах відповідно до курсу 2005 року».

Повний інтерактивний набір даних стосовно Індексу доступний за посиланням: http://www.socialprogressimperative.org/data/spi.

Департамент бюджетної політики

та соціального захисту апарату ФПУ

за матеріалами ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»

http://www.deloitte.com/view/uk_UA/ua/press-ukr/33987b803bc35410VgnVCM3000003456f70aRCRD.htm