У Верховній Раді України відбувся парламентський круглий стіл на тему: «Стратегія розвитку промисловості України», у якому взяли участь Голова ФПУ Григорій Осовий, фахівці Департаменту ФПУ з питань економічного розвитку та ціноутворення, народні депутати України, керівники об'єднань промисловців, підприємців, роботодавців та експортерів, очільники промислових підприємств та ін.
Вони обговорили сучасний стан, динаміку розвитку та механізми підтримки вітчизняної промисловості.
Засідання круглого столу відкрив Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
Він наголосив, що парламент зробив низку суттєвих кроків і заклав фундамент нової промислової політики України. Ще у березні 2015 року Комітетом Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва затверджено «Модель промислової політики України». Напрацьована спільно з виробниками та експертами та багато разів презентована публічно модель промполітики містить цільові індикатори, пріоритети та конкретні інструменти промислового розвитку.
Була розроблена низка законодавчих ініціатив щодо енергосервісних контрактів (ЕСКО), експортно-кредитного агентства (ЕКА), індустріальних парків (ІП), розстрочки імпортного ПДВ на виробниче обладнання, безкоштовного приєднання до інженерних мереж, мораторію на експорт лісу-кругляка, підняття вивізного мита на металобрухт, «Купуй українське, плати українцям» та ін. В.Галасюк пояснив, що парламент не є виконавчою гілкою влади, тож не може займатися розробкою урядових державних програм. Це роль виконавчої гілки влади.
У відповідь, Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов презентував проект стратегії розвитку промисловості, розроблений Мінекономрозвитку. Він повідомив, що міністерством було проаналізовано багато інших стратегічних документів, серед яких матеріали від Комітету з питань промислової політики, від Федерації роботодавців України, у тому числі і Industrial policy від Європейського Союзу. Пропозиції профільного міністерства включають модернізацію виробництва за рахунок інвестицій в пріоритетні кластери економіки, промислову спеціалізацію регіонів, підвищення ресурсної ефективності і адаптацію регуляторної політики держави до європейських стандартів. М.Нефьодов підкреслив, що до нової стратегії буде застосовано підхід EQuIP (Enhancing the Quality of Industrial Policies – підвищення якості промполітики), який передбачає постійне вдосконалення стратегії, і запросив усіх взяти участь у розробці кінцевого документа, який буде направлений на розвиток вітчизняної промисловості.
Слід зазначити, що Федерацією профспілок України на адресу Мінекономрозвитку двічі надсилались пропозиції до проекту Стратегії розвитку промисловості щодо розвитку трудового потенціалу України. На жаль, вони враховані не були.
Урядову стратегію розвитку промисловості України жорстко розкритикували промисловці та роботодавці, а Національний комітет з промислового розвитку взагалі її відхилив. Учасники круглого столу запропонували вдосконалити її з урахуванням моделі промислової політики України, затвердженої комітетом Верховної Ради з питань промислової політики, та пропозицій українських виробничих об’єднань.
В.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко звернув увагу присутніх на колосальний спад промислового виробництва, значні обсяги міграції робітників у Польщу, сировинний експорт, який складає дві третини від загального. Він підкреслив, що все вищезазначене не може бути позитивом Мінекономрозвитку. Мінусів більше. А саме головне, що у стратегії немає мети.
Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник наголосив на необхідності активізації ролі держави в плануванні економічного зростання галузей та промислових груп. У першу чергу – через публічні закупівлі. Адже 300 млрд. грн., що їх потенційно сконцентровано в цій сфері, – це потужний інструмент внутрішнього інвестування. При цьому, дуже важливо, аби пріоритет в держзакупівлях надавався саме вітчизняним виробникам. За його словами, безумовним пріоритетом для економіки України також повинна стати підтримка експорту товарів з високою доданою вартістю. З цією метою Федерація роботодавців України наполягає на збільшенні бюджетного фінансування Експортно-кредитного агентства до 2 млрд. гривень.
Голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко у своєму зверненні до першого заступника Міністра економіки Максима Нефьодова також був категоричним. «Єдиний Ваш плюс – це Prozorro. Все решта – мінус. 48 епітетів щодо того, якою має бути промислова політика, але жодного слова проте, як це зробити. Ми маємо відстоювати своє! Питання «купуй українське», так само як «купуй американське» – чому це не робиться в Україні? Чому закриваються машинобудівні заводи? Чому ми не робимо, як США, де 50 % льотного парку вітчизняного виробництва? Чому ви ці питання не ставите? Це конкретні речі!».
Становлення сильної конкурентоспроможної української економіки неможливо без розвитку промисловості. Про це заявив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков. Він нагадав, що на ГМК приходиться приблизно 1/3 всього промислового виробництва в Україні, його доля в експорті – біля 28%. Говорячи про потенціал розвитку ГМК України, він припустив, що при сприятливій глобальній ціновій кон’юнктурі, вирішених внутрішніх проблемах з інфраструктурою, протягом 3–5 років можна говорити про ріст у півтора рази. Україні потрібні галузі, які можуть вирости в десять разів, а це машинобудування, високотехнологічні галузі, але для їх росту необхідно вже зараз приділяти увагу базовим галузям, які створюють внутрішній ринок. При цьому, незважаючи на стратегічно важливе значення промисловості для національної економіки, на даний час в уряді немає Міністерства промислової політики, яке б займалось її розвитком та координувало роботу інших міністерств і відомств з питань, що стосуються роботи промислових підприємств. Він уточнив, що зараз функції державної політики у сфері промисловості Мінекономрозвитку, але воно не справляється з цими завданнями.
Позицію промисловців також представив Генеральний директор ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» Василь Федін. Він проінформував щодо падіння на його підприємстві протягом 4 років обсягів виробництва з 92 млн. доларів США до 12 млн. доларів. Він підкреслив, що, не зважаючи на підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, усі іноземні європейські компанії, які були потенційними замовниками суднобудівної продукції підприємства, покинули Україну. «Україна сьогодні перетворюється у кладовище заводів – оце результати роботи Мінекономіки. Все, що про нашу країну знають у світі – війна. Взяти кредит для машинобудування тут неможливо. Американці, чуючи про цю проблему не вірять – питають, у Вас що немає уряду, міністерства? А як Міністерство відреагувало на ці проблеми? – Ніяк!”, – зазначив він.
Директор з корпоративних відносин ТОВ «Інтерпайп» Дмитро Кисилевський назвав критично важливим запуск внутрішнього ринку через інвестиції в інфраструктуру, а також – збільшення видобутку українських нафти і газу. Крім того, він вказав на необхідність впровадження європейської практики підтримки вітчизняних виробників при державних закупівлях, як це пропонується законопроектом «Купуй українське, плати українцям», привівши приклад того, що в Європі «Інтерпайп» не може постачати продукцію державним компаніям, бо в них є вимоги – 50 % локалізації. Окремої уваги потребує проблема з однієї сторони масового виїзду працівників робітничих професій у Польщу, а з іншої – система профтехосвіти не випускає потрібних кваліфікованих робітників.
Учасники парламентського круглого столу «Стратегія розвитку промисловості України» прийняли резолюцію з низкою пропозицій до Прем’єр-міністра України. Діяльність Мінекономрозвитку визнали незадовільною, а першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова порадили відправити у відставку. Як наголошувалося, через відсутність належної промислової та ефективної економічної політики діяльність Мінекономрозвитку послаблює конкурентні позиції української економіки на міжнародній економічній арені. Колективне ж звернення українських промисловців, роботодавців і підприємців щодо відставки відповідального за промислову політику в уряді М.Нефьодова підтримали через його бездіяльність у сфері промислової політики, а також протидію важливим промисловим ініціативам, у тому числі законопроекту № 7206 «Купуй українське, плати українцям».
Крім того, резолюція Прем’єр-міністру містить пропозицію створення Міністерства промисловості України та включення до пріоритетних економічних законопроектів, підтримуваних урядом («ТОП-35»), окрім пакету законопроектів про індустріальні парки (реєстр. № 2554а-д та № 2555а-д) і законопроекту «На захист українських експортерів!» (реєстр. № 7365), також стратегічно важливих промислових законодавчих ініціатив: безкоштовне приєднання до інженерних мереж (реєстр. № 6671); «Купуй українське, плати українцям!» (реєстр. № 7206); про лібералізацію валютних розрахунків (реєстр. № 7155); щодо удосконалення конституційної функції Національного банку України для забезпечення економічного зростання країни (реєстр. № 5303).
Департамент з питань
економічного розвитку та ціноутворення ФПУ
