19 червня 2013р. в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці відбудеться семінар на тему «Прожитковий мінімум: методика визначення та напрями використання у якості інструменту державної соціальної політики» за сприянням Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. У зазначеному заході візьмуть участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, наукових установ, міжнародних і громадських організацій, організацій роботодавців, засобів масової інформації.
В рамках підготовки до семінару 4 червня 2013 року в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці відбулося засідання робочої групи, до складу якої входять представники профспілок, роботодавців, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мін’юсту, наукових установ та ін.
Відкриваючи засідання, Голова підкомітету з питань соціального захисту та соціальних гарантій, рівня життя і повернення заощаджень Р.Б. Зелик відзначив, що діюче законодавство потребує внесення змін, щоб забезпечити підвищення рівня соціальних гарантій та привести окремі закони у відповідність до Конституції України. Зокрема, потребують вирішення питання включення до структури прожиткового мінімуму податку на доходи фізичних осіб; затвердження оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, які не переглядалися вже 13 років; вилучення показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» та ін.
Профспілкову позицію висловила керівник департаменту бюджетної політики та соціального захисту ФПУ Л.В. Остапенко, зазначивши, що на сьогодні прожитковий мінімум залишається одним з основних показників при характеристиці рівня життя населення. Він є ключовим державним стандартом, який використовується при визначенні більшості показників соціального блоку бюджету, саме тому потребує вдосконалення. Насамперед, набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг необхідно негайно переглянути та оновити, щоб цей державний стандарт відповідав реаліям життя. До складу прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення мінімальної заробітної необхідно обов’язково включити податок на доходи фізичних осіб. Методику формування прожиткового мінімуму необхідно змінювати, оскільки перехід до ринкових засад кардинально змінив ситуацію на споживчому ринку. За ініціативи ФПУ вже з минулого року проводиться системна робота сторін соціального діалогу з напрацювання пропозицій щодо удосконалення методики розрахунку прожиткового мінімуму. Першим результатом цієї роботи є узгоджена позиція щодо зміни методології визначення прожиткового мінімуму - з нормативного на комбінований метод розрахунку, тобто визначення набору продуктів харчування необхідно проводити нормативним методом, а набір непродовольчих товарів та послуг – у відсотковому співвідношенні. При вдосконаленні методології розрахунку прожиткового мінімуму слід звернути увагу на досвід наших сусідів, так, наприклад, у Росії 50 відсотків прожиткового мінімуму складають продукти харчування, а інші 50 відсотків – непродовольчі товари і послуги. Для України, враховуючи сучасну соціально-економічну ситуацію, необхідно віднайти найбільш прийнятне співвідношення, яке б враховувало більшість потреб сучасної людини, перед якими нас поставило життя.
Заступник директора департаменту стратегічного планування Міністерства соціальної політики України Н.В. Підлужна зазначила, що на даний час за участю сторін соціального діалогу та науковців ведеться робота по напрацюванню спільних пропозицій щодо удосконалення методології визначення прожиткового мінімуму. Основним питанням, яке потребує вирішення, це визначення поняття та сфери застосування прожиткового мінімуму, а також визначитись яким методом необхідно розраховувати цей показник. Саме тому, на думку Мінсоцполітики, зараз немає необхідності оновлювати набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг.
Представники наукових установ висловили думку, що розрахунок прожиткового мінімуму повинен здійснюватися нормативним способом. Насамперед, необхідно переглянути та правильно розрахувати набір продовольчих товарів, а вже потім визначатись з відсотковим співвідношенням непродовольчих товарів та послуг.
В ході засідання панувала єдина думка, що методику формування прожиткового мінімуму необхідно змінювати, але, насамперед, треба визначитись зі сферою застосування цього показника. Адже, якщо прожитковий мінімум використовувати для обчислення розміру державних соціальних допомог, чи інших соціальних виплат, чи встановлення мінімальної заробітної плати, то необхідно застосовувати різні підходи формування прожиткового мінімуму.
Учасники заходу дійшли спільної думки, що треба переходити на стандарти більш високого ґатунку. Саме тому, необхідно розробити «раціональний споживчий бюджет», який міг би бути орієнтиром при визначенні розміру мінімальної заробітної плати.
Всупереч спільній позиції виступив генеральний директор всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу «Федерація металургів України» С.О.Притоманов, який зазначив, що необхідно не тільки знайти правильну методику розрахунку прожиткового мінімуму, а віднайти методи «прив’язки» мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму – ці дві величини не можуть бути прирівняні.
Між учасниками засідання виникла гостра дискусія, адже представники роботодавців наголошували, що в розвинених країнах розмір прожиткового мінімуму більший ніж розмір мінімальної заробітної плати, а мінімальна заробітна плата, на думку роботодавців, має включати всі надбавки і доплати, підвищення заробітної плати не змусить працівників краще працювати.
Незважаючи на деякі суперечності, робоча група опрацювала проект рекомендацій учасників семінару, в якому пропонується, зокрема:
- внести зміни до законів України щодо вилучення показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» як такого, що не відповідає Конституції України;
- внести зміни до Закону України «Про прожитковий мінімум» в частині визначення та застосування прожиткового мінімуму відповідно до кращих міжнародних практик та з урахуванням специфіки сучасної ситуації;
- удосконалити за участю сторін соціального діалогу методологію визначення прожиткового мінімуму;
- всебічно вивчити питання та підготувати пропозиції щодо запровадження показника «прожитковий мінімум для сім’ї» та розроблення нового соціального стандарту вищого рівня (раціонального споживчого бюджету або бюджету самозабезпечення) для узгодження з ним у майбутньому мінімальної заробітної плати.
Водночас, представники профспілок запропонували доповнення до рекомендацій, а саме:
- звернутися до Міжнародної Організації Праці з проханням надати технічну допомогу у розробці рекомендацій щодо шляхів та підходів по вдосконаленню методики розрахунку прожиткового мінімуму в Україні, досягнення науково обґрунтованого, відповідного реаліям життя його розміру;
- ініціювати проведення у Верховній Раді України парламентських слухань на тему: «Україна на шляху до європейських соціальних стандартів»;
- всебічно вивчити питання та підготувати пропозиції щодо запровадження в національному законодавстві європейських соціальних стандартів, пошуку шляхів та механізмів їх забезпечення.
Департамент бюджетної політики
та соціального захисту
