|
Двох-тримісячні затримки з виплатами зарплат у держустановах в кінці 2012 року спричинили невелику паніку серед українців. Однак владі все ж вдалося до кінця року вирішити питання із заборгованістю, і більшість українців зустріли Новий рік традиційно. Для того, щоб розібратися в ситуації і дізнатися, як уникнути подібних ситуацій у наступні роки, ГолосUA звернувся до заступника голови Федерації профспілок України Григорія Осового. |
|
- Яких заходів потрібно вжити, щоб затримки зарплат в держустановах і інших структурах в кінці 2012 року не повторилися і в наступному році?
- Потрібно зробити, принаймні, 3-4 кроки для того, щоб ліквідувати цю хронічну хворобу. Перший крок - ліквідувати 500 млн. грн боргів із заробітних плат тим підприємствам, які зупинили свою діяльність, тобто оголосили себе банкрутами. Ця заборгованість постійно нависатиме над урядом, якщо не вжити конкретних дій. Всі ці підприємства на 99% - колишні державні, які були закриті в процесі реформ або, скажімо так, трансформації економіки. Обов'язок держави в цьому разі - розплатитися з працівниками як власник підприємства. Тому в бюджеті країни необхідно передбачити відповідні кошти, скласти список і розрахуватися з людьми, оскільки термін заборгованості довгий, але не вічний - 75 років, тому рано чи пізно це державі потрібно зробити. Ще близько 500 млн. грн заборгованості перманентно виникає з причини тимчасової неплатоспроможності боржника, тобто підприємця або підприємства. Це явище загального характеру для ринкової економіки. Що вже існує в розвинених країнах, і що нам слід у своїй країні зробити - створити фонд гарантованих виплат заробітних плат у разі неплатоспроможності боржника. Відповідні міжнародні організації праці націлюють уряди своїх країн саме на такі рішення. Тобто буде фінансова установа, яка, якщо є заборгованість із зарплат і ця установа засвідчується, що вона виникла через тимчасову неплатоспроможність, працівникові повинні виплачуватися гарантії - до 3 місяців або 6 місяців. А далі ця установа, як колектор, займається підприємством-боржником, як юридична особа з юридичною особою. Тобто працівник і сім'я не потерпають від цього, а кошти, віддані працівникові, колектор стягує з підприємства, навіть з можливістю доведення боржника до банкрутства. Третій крок, який потрібно реалізувати - підвищити економічну відповідальність підприємця за невиплату заробітної плати (ми пропонували закріпити цю норму в Трудовому законодавстві). На сьогоднішній день підприємство-боржник несе тільки правову відповідальність - тобто когось штрафують за затримки зарплат, але від цього нічого не змінюється. А ми пропонуємо за кожен день затримки зарплати примушувати підприємство-боржника відшкодовувати пеню на суму не меншу, ніж вартість засобів на ринку запозичень. Тобто якщо ви не отримали зарплату вчасно, виживати ж якось треба, заплатити за квартиру, а раптом у вас є кредитні зобов'язання в банку або іпотека або щось подібне - що вам робити? Треба йти в банк або, наприклад, у споживчий союз і брати в борг гроші під певний відсоток. Тому варто змусити підприємства-боржників на кожний день затримки зарплат налічувати працівникові еквівалент, що відповідає вартості кредитного ресурсу на ринку. Таким чином, людина зможе піти в банк, взяти в борг з усвідомленням того, що підприємець поверне їй цю суму в повній мірі, враховуючи відсотки плати за кредитами. Однак, існує більш радикальний четвертий крок (це вже реалізували в Трудовому кодексі в Росії). Якщо зарплати затримуються на строк більше 15 днів, і не складено договір з працівником для вирішення цього питання, тоді працівник має право не виходити на роботу, але йому буде виплачуватися зарплата за цей час, як за простій не з вини працівника (не менше 2/3 суми від ставки). Тобто бізнес має бути готовий і до такого моменту, що через затримку зарплат може порушитися виробничий цикл. Тобто бізнес повинен сам йти, брати кредити і виплачувати зарплату, не доводячи працівника до відчайдушних кроків.
- Ви вважаєте усі ці кроки реальними для здійснення у теперішній Україні?
- Ці кроки абсолютно реалістичні. Тому що фонди гарантування є нормою ЄС. Якби раптом завтра Україна набувала членство в ЄС, то у нас би ці фонди виникли б, як у прибалтійських країнах або Болгарії, Польщі та. т. д. Тобто пріоритет прав людини повинен превалювати над пріоритетом прав бізнесу. Ми всі ці питання вже окреслили на тристоронній соціально-економічній раді разом з урядом та роботодавцями. В принципі ніхто не висловився негативно про ці ініціативи профспілкових організацій. Взагалі, цим не повинен займатися уряд - це не його функції. Але держава на тих підприємствах, які йому належать, має бути ідеальним роботодавцем і показувати приклад підприємствам у приватному секторі.
- Ви могли б підтвердити заяву Мінсоцполітики про те, що до кінця 2012 року всі заборгованості із зарплат були погашені?
- Сума, яка була виділена урядом на погашення заборгованостей із зарплат, була достатньою для того, щоб в бюджетних організаціях на 1 січня 2013 року ніхто з працівників із заборгованістю із зарплат не виходив. А ресурси надходять через різні структури, тобто через місцеві організації, і якщо хтось відверне частину ресурсів на якісь інші цілі, то це є невиконанням закону про держбюджет, і це повинно строго і жорстко каратися за нецільове використання коштів. Чи залишилися якісь затримки із зарплат? Думаю, все ж вони є, але носять ситуативний характер і пов'язані радше саме з нецільовим використанням на місцях вже виділених коштів з центру. Але тут вже нехай влади різних рівнів розбираються між собою.
- Якщо в наступному році ініціативи ФПУ не будуть повною мірою реалізовані, і з боку держави не буде завзяття для впровадження цих 3-4 пропозицій, як ви вважаєте, чи варто нам очікувати повторення ситуації із заборгованістю із зарплат, як це було в кінці 2012 року?
- Скажімо так, ні держава, ні роботодавці, ні профспілки не заперечують необхідність і важливість таких кроків. Три сторони сказали: давайте попрацюємо над тим, щоб створити відповідні механізми. І мова йде, я б сказав так, про політичну волю в першу чергу уряду, тому що йому потрібно закласти в бюджет 500 млн грн боргів за виплатами зарплат на збанкрутілих підприємствах. І друге: держава разом з бізнесом мають проявити волю щодо створення Фонду гарантування заробітних плат. Цей фонд формується досить просто, це приблизно 0,1% від фонду оплати праці. І сьогодні, оскільки із соціального страхування в деяких випадках є навіть і профіцит фондів, ми могли б з єдиного соціального внеску навантажити бізнес додатковим платежем і відправляти кошти в додатковий фонд.
- Чи могла затримка зарплат в кінці року бути спричинена проведенням парламентських виборів і їхніх результатів?
- Ні. Адже, коли формувався бюджет-2012 року, вже через кілька місяців говорилося про те, що в бюджеті є недофінансування соціальної сфери. І називалася конкретна цифра - близько 5 млрд. грн. І в квітні 2012 року я оголошував цю цифру уряду за даними різних профспілок про недофінансування, в тому числі й із заробітних плат. Тоді прем'єр-міністр Микола Азаров дав доручення Мінфіну переглянути цифри і знайти додаткові кошти для держустанов. Тобто вже в березні-квітні 2012 року було відомо, що є певний дефіцит фінансування у розпорядників коштів (міністерств або місцевих адміністрацій).
|
