Актуальність запровадження в Україні галузевої стандартизації у сфері оплати праці обумовлена, перш за все, відсутністю прямого зв’язку заробітної плати з необхідними витратами енергії і групами фізичної активності працівників, рівнем складності праці та кваліфікації працівника.
Чинним законодавством України встановлюється розмір мінімальної соціальної гарантії – мінімальної заробітної плати та не передбачається застосування галузевих ставок мінімальної заробітної плати, хоча подібне регулювання використовує третина розвинених країн і понад 50% держав Азії та Латинської Америки. Такий принцип оплати праці діє на рівні законодавства і в Республіці Казахстан.
Запровадження в Україні галузевих стандартів оплати праці в практику договірного регулювання колективних трудових відносин є необхідною передумовою формування науково обґрунтованої міжгалузевої диференціації в оплаті праці, забезпечення повноцінного відтворення працівника та сталого соціально-економічного розвитку країни, а також наближення до принципів оплати праці передових країн світу.
У зв’язку з вищезазначеним фахівцями Федерації профспілок України за участю представників членських організацій було проведено роботу з удосконалення проекту Типової методики розрахунку галузевого стандарту оплати праці (Методика розрахунку ГСОП). Зазначеним проектом Типової методики пропонувалося визначати вартість мінімального набору продуктів харчування відповідно до груп інтенсивності праці, а також враховувати потреби працівників та їх сімей на медичні послуги, освіту, придбання житла, утримання дітей, обов’язкові податки та внески.
З метою отримання експертного висновку та пропозицій щодо його застосування, проект Методики розрахунку ГСОП було направлено до Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Науковими установами запропоновано удосконалити проект методики, здійснити фундаментальні дослідження із залученням наукових установ з метою ефективного впровадження галузевих стандартів оплати праці та аналізу наслідків та доцільності їх запровадження.
Водночас, враховуючи необхідність узгодження механізму застосування зазначеної методики з наявною законодавчою базою та реформування оплати праці в цілому по економіці, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» запропонував на сучасному етапі застосовувати міжгалузеві підвищувальні коефіцієнти, використавши досвід регулювання оплати праці у Республіці Казахстан (Інформаційна записка «Досвід застосування підвищувальних галузевих коефіцієнтів в оплаті праці в Республіці Казахстан» (додається).Зазначена пропозиція була підтримана на нараді за участю представників членських організацій ФПУ виробничої сфери, які наголосили на необхідності та нагальності введення в Україні принципів оплати праці за галузевою ознакою на законодавчому рівні з метою її поширення на всіх суб’єктів господарської діяльності небюджетної сфери.
З цією метою напрацьовано проекти:
- Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку встановлення мінімальних гарантій в оплаті праці»;
- постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження показників підвищувальних галузевих коефіцієнтів для визначення тарифних ставок робітників першого розряду за галузями економіки небюджетної сфери»;
- показників підвищувальних галузевих коефіцієнтів.
Ухвалення запропонованих проектів документів щодо запровадження мінімальних гарантій заробітної плати за галузевою ознакою в небюджетній сфері сприятиме зростанню рівня заробітної плати в промисловості, що, в свою чергу, дасть поштовх для її зростання у бюджетній сфері. Таке комплексне вирішення численних проблем українського працівника дозволить забезпечити збалансованість і виваженість усіх складових нової системи оплати праці і ефективність механізму її реалізації.
Департамент виробничої політики та
колективно-договірного регулювання
