Від імені тисяч шахтарів України та членів їх сімей з приводу надзвичайно важкої кризової ситуації, що склалася у вугільній промисловості України, до Президента України Петра Порошенка звернулись делегати ІІІ З'їзду шахтарів України, що розпочав роботу 21 квітня у Києві.
«Звертаємося до Вас, шановний Петре Олексійовичу, як до гаранта Конституції України з проханням розглянути кризову ситуацію, яка склалася у вугільній промисловості України, та спонукати Уряд до дій, які забезпечать сталу роботу вугільних підприємств усіх форм власності, погашення боргів за спожиту вугільну продукцію та електроенергію, погашення заборгованості з заробітної плати та відновлення соціальних гарантій для працівників та пенсіонерів вугільної галузі, - говориться у зверненні. - Один з видатних вугільників України, М.С.Сургай свого часу казав: «Врятуємо вугілля – врятуємо Україну!». Сподіваємось, що задля забезпечення енергетичної безпеки країни Ви дасте відповідні доручення, які дозволять врятувати вітчизняну вугільну промисловість та людей, що в ній працюють.
У форумі взяли участь 800 делегатів - представників трудових колективів вугледобувних підприємств України.
Головне питання порядку денного з'їзду - критичне становище у вугільній промисловості та шляхи його подолання. Ініціаторами з'їзду виступили Профспілка працівників вугільної промисловості України та Незалежна профспілка гірників України.
У роботі з'їзду беруть участь міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, генеральний директор компанії "ДТЕК" Максим Тимченко, народні депутати України, генеральні директори вугільних підприємств, мери шахтарських міст, представники Федерації профспілок України, галузевих профспілок, зарубіжних профспілкових організацій, представники ЗМІ.
Шахтарі завжди були авангардом та гордістю армії праці. Вони створюють національний продукт, дають енергію для економіки і тепло для людей. На жаль, сьогодні Уряд не приділяє належної уваги до проблем вугільної галузі та трудових колективів. Про це сказав на форумі Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий.
«Розмова, яка відбулась між делегатами з’їзду і міністром, нагадувала розмову з глухим та сліпим, - зазначив Голова ФПУ. – Це пов’язано, перш за все, з тим, що в Уряді дуже мало людей, які прийшли з виробництва, як кажуть, від станка і чудово усвідомлюють, що робиться в трудових колективах, спілкуючись не через комп’ютери, а щоденно в реальному житті. Свого часу, коли я відвідував вугільні підприємства в Донецької і Луганської областях, я завжди говорив: спустіть мене в шахту, бо я не маю права бути присутнім на зібранні гірників, доки сам не відчую, що таке шахтарська праця і в яких умовах гірники працюють. Думаю, якщо б міністр, члени Уряду пройшли хоча б один раз через лаву, особливо ту, що круто падаюча, то відношення до шахтарів у них мало б бути абсолютно іншим, ніж зараз. Як і до кожної працюючої людини у нашої країні».
«Так, війна потребує уваги та відповідних кроків, але разом з цим трудовий фронт, на якому сьогодні працюють майже 9 мільйонів людей, все населення України також треба забезпечити гідною оплатою їх праці, теплом, нагодувати, - зауважив профспілковий лідер. - При цьому кожне робоче місце має бути об’єктом надзвичайної уваги Уряду, депутатського корпусу, профспілок. Поки що такої уваги з боку Уряду ми не бачимо. За минулий рік ми втратили 1 млн. 200 тисяч робочих місць. Уявіть, скільки сімей, скільки людей постраждали від такого скорочення! Федерація профспілок України солідарна з діями шахтарів, які розвертають боротьбу не тільки за своє виживання, але за виживання країни, за її майбутнє».
Григорій Осовий підкреслив, що профспілки, розуміючи дуже складну ситуацію в Україні, весь цей час проявляли терпимість до дій Уряду. «Але разом з цим ми бачимо спекуляції на нашому терпінні, - наголосив він. – Тому Спільний представницький орган профспілок, до якого входять понад 60 українських профспілок, у тому числі і Конфедерація вільних профспілок, Незалежна профспілка гірників, прийняв рішення вступити в національний колективний трудовий спір з Урядом.
Ми запросили Уряд на засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради. І Прем’єр дійсно прийшов з членами Уряду. Але це була розмова театральна. Розмова, яка не привела до конструктивних результатів. Ми вимагаємо від Уряду реальної, конкретної роботи в кожному галузевому секторі, розроблення конкретних програм, які дозволять зберегти та створити робочі місця, забезпечити належну заробітну плату і безпечні умови праці.
Якщо справа йде до національного страйку, то це буде перший страйк за конституційні права: за гідну нагороду за працю, своєчасну її оплату та її безпеку. Нам цього не хотілось би, бо будь-які різкі рішення та зміни ведуть за собою певні ризики. Але у нас не буде іншого виходу, якщо Уряд цього не зрозуміє і не підтримує ті пропозиції, які подані від профспілок до Президента, Кабінету міністрів, всіх без виключення парламентських фракцій і депутатських груп ВР. Ми сподіваємось, що ми мирним шляхом зможемо захистити права людей, вирішити ті проблеми, які їх сьогодні турбують. Ми, як і інші профспілки, солідарні з роботою та рішеннями вашого з’їзду по забезпеченню захисту прав та інтересів працівників вугільної галузі. Тільки разом ми зможемо вистояти і добитися кращого для людей праці».
Відкриваючи з'їзд, Голова Укрвуглепрофспілки Віктор Турманов зазначив, що основними мотивами його скликання стали розвал паливно-енергетичного комплексу України і відсутність належної уваги з боку Уряду до вирішення проблем вугільної промисловості. Голова Профспілки вугільників підкреслив, що вся урядова стратегія по відношенню до вугільної галузі базується на мінімізації поточних бюджетних витрат. При цьому не враховуються елементарні наслідки таких рішень навіть у найближчій перспективі. Так, програми робіт вугільних підприємств на поточний рік складені на основі нереалістичних показників, без ретельного вивчення справ на місцях.
«Фінансова незбалансованість торкнулася практично всіх підприємств галузі. Багато шахт знаходяться на межі повної зупинки через відсутність необхідних матеріалів і засобів для забезпечення технологічного процесу видобутку вугілля. Як результат, в даний час на підприємствах галузі працівників масово відправляють у вимушені безкоштовні відпустки, залишаючи їх сім'ї без засобів до існування», - констатував Віктор Турманов. Він зазначив, що виключення з Державного бюджету програми фінансування вугільної галузі на часткове покриття витрат із собівартості готової вугільної продукції поклало початок системному зростанню заборгованості по заробітній платі, що веде до фактичного знищення економічно активних вугільних підприємств. Зростають негативні тенденції і в роботі недержавних підприємств галузі, які відчувають труднощі у зв'язку із заниженим рівнем тарифів на електроенергію, яка виробляється з українського вугілля, невирішеністю проблеми розрахунків з енергоринком.
Запаси вугілля на ТЕС знаходяться на рівні нижче критичного, а по деякім компаніям їх вистачить лише на кілька днів. Тільки сприятливі погодні умови не привели минулої зими до енергетичної катастрофи національного масштабу. Названі факти - лише частина тих процесів, які дають підставу говорити про реальний підрив основ енергетичної незалежності України, наголосив Віктор Турманов.
На межі вибуху і соціально-економічна ситуація в трудових колективах шахт. «При різкому зростанні тарифів, цін на товари та послуги, а також ліквідації соціальних гарантій для працівників вугледобувних підприємств у людей практично відсутні кошти на забезпечення життя», - сказав голова Укрвуглепрофспілки. Щоб не допустити крайнього загострення ситуації, всеукраїнські профспілки, які діють у вугільній промисловості, об'єднали свої зусилля для порятунку підприємств і робочих місць у вуглепромі. Так, були проведені дві акції протесту, в ході яких гірники висунули владі вимоги щодо стабілізації роботи підприємств.
Окремі з цих вимог вдалося реалізувати: були додатково виділені 200 млн. гривень на погашення заборгованості по зарплаті, перерозподілено державне фінансування вугільної галузі з метою виділення коштів на держпідтримку шахт, передбачення фінансів на будівництво шахти №10 «Нововолинська». «Однак, значна частина вимог трудових колективів галузі залишилася невиконаною. А головне, в Уряді не змінилося ставлення до вугільної промисловості. Шахти розглядаються не як запорука енергетичної незалежності держави, а як зайвий вантаж для Держбюджету», - сказав Віктор Турманов.
Коштів, передбачених у Держбюджеті, не вистачить для виплати заробітної плати шахтарям до кінця року, відсутні подальші гарантії стійкої роботи шахт, не досягнуто угоди всіх зацікавлених сторін по врегулюванню ситуації на енергоринку. Без уваги залишаються вимоги щодо відновлення соціальних гарантій працівників вугільної промисловості. Навпаки, Кабінет міністрів, порушуючи Конституцію та міжнародні стандарти, робить подальші кроки, спрямовані на зубожіння широких верств населення і ліквідацію залишків соціальних гарантій для працівників.
Віктор Турманов звернувся до делегатів III з'їзду з пропозицією звернутися до Президента України Петра Порошенка з ініціативою проведення найближчим часом засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому розглянути кризову ситуацію в ПЕК та шляхи її подолання. «У цих складних умовах з метою забезпечення енергетичної незалежності країни та її подальшого сталого розвитку шахтарі вимагають забезпечити їх конституційні права, дати можливість стабільно працювати і отримувати оплату за свою важку й небезпечну роботу», - сказав на завершення Віктор Турманов.
На проблемах трудових колективів галузі у своєму виступі зупинився і голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. Перед делегатами з'їзду виступили міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин, генеральний директор компанії "ДТЕК" Максим Тимченко, народні депутати України.
Виступ міністра не одноразово переривався репліками з місць та викриками: «Ганьба!.
У виступах шахтарів наголошувалось, що нинішній стан справ в галузі зумовлений рядом чинників, зокрема помилковими рішеннями Уряду стратегічного характеру відносно галузі, які йдуть у розріз із національними інтересами України.
Одним з них є рішення про нове масове закриття шахт та миттєве припинення бюджетного фінансування державних підприємств галузі. Вся урядова стратегія відносно вугільної промисловості, наголошували виступаючі, будується на мінімізації поточних бюджетних витрат без врахування соціальних та економічних наслідків таких рішень навіть на найближчу перспективу. При цьому ігноруються нормативні акти, прийняті Верховною Радою України, які визначають довготривалу політику країни в енергетичній сфері, такі як Енергетична стратегія України на період до 2030 року. Також оставлені поза увагою положення Коаліційної угоди, де задекларовані головні принципи розвитку економіки та громадянського суспільства, зниження безробіття та подолання бідності в Україні, для чого угодою передбачено поетапне, а не миттєве, скорочення державної підтримки та реформування підприємств вугільної галузі.
Наслідком таких кроків Уряду є занадто низькі ціни на вітчизняне вугілля, які майже на третину нижчі за імпортну сировину, згортання всіх програм розвитку гірничих робіт, фінансова незбалансованість майже усіх державних вугільних підприємств, що знаходяться на межі повної зупинки виробництва, і як наслідок, системне зростання заборгованості із заробітної плати та скорочення робочих місць і ріст безробіття у країні. Зростають негативні тенденції і в роботі недержавних підприємств галузі, які відчувають складнощі у зв'язку із заниженим рівнем тарифів на електроенергію, що виробляється з українського вугілля, невирішенням наявних проблем стосовно розрахунків з енергоринком.
Фактично підриваються основи енергетичної безпеки країни. Запаси вугілля на складах українських теплових електростанцій знаходяться на рівні нижче критичного. По деяких енергокомпаніях запасів палива вистачає на кілька днів роботи. Надання переваги закупівлі вугілля за кордоном – це шлях не тільки до повного знищення вугільної галузі та залишення багатотисячних трудових колективів без робочих місць і джерел існування, а також жорстокий удар по всій промисловості України.
З’їзд прийняв постанову про критичний стан у вугільній промисловості України та заходи щодо його подолання з конкретними вимогами до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, керівників підприємств галузі всіх форм власності щодо забезпечення законних прав та інтересів працівників.
Інформаційно – аналітичний центр ФПУ
