Непоодинокими є випадки, коли працівник звільняється з роботи за власним бажанням за наявності у нього поважних причин.

 

У такому разі власник або уповноважений ним орган має розірвати трудовий договір у термін, про який просить працівник.

 

При цьому, згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України до таких поважних причин належать:

 

- переїзд на нове місце проживання;

 

- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу міс­цевість;

 

- вступ до навчального закладу;

 

- неможливість проживання у певній місцевості, підтвер­джена медичним висновком;

 

- вагітність;

 

- догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом;

 

- догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;

 

- вихід на пенсію;

 

- прийняття на роботу за конкурсом;

 

- інші поважні причини.

 

Очевидно, що до заяви працівника про звільнення має додаватися документ, що підтверджує ту чи іншу обставину, яка є підставою для звільнення.

 

Обмежень, якими б працівникові було заборонено звільнятися з власної ініціативи за наявності поважних причин декілька разів поспіль у чинному законодавстві відсутні.

 

 

 

Департамент правового захисту апарату ФПУ