- Законодавство України про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) та інших актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.
Отже, під час укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, виникають звичайні трудові відносини, які регулюються положеннями законодавства про працю.
За загальним правилом, визначеним у статті 21 Кодексу, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Деякі особливості правового регулювання трудових відносин між працівником і фізичною особою яка використовує найману працю, зумовлені особливим статусом роботодавця - фізичної особи-підприємця та характеризуються спрощеною системою обліку і звітності.
Згідно з статтями 24, 24-1 Кодексу при прийомі на роботу найманого працівника фізична особа-підприємець зобов’язана укласти з ним трудовий договір у письмовій формі, а також у тижневий строк від часу фактичного допуску працівника до роботи зареєструвати цей договір у службі зайнятості за місцем свого проживання (місцем державної реєстрації фізичної особи-підприємця).
Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, а також типова форма такого договору затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8.06.2001 р. № 260.
Слід зазначити, що до Типового договору як під час його укладення, так і згодом, за взаємною згодою сторін можуть вноситися зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників порівняно з законодавством. Це правило підтверджується правовими позиціями, викладеними у листах Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.2001 р. № 06/2-4/133 та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25.04.2002 р.
№ 1-311/2337.
Як зазначалося вище, трудовий договір у даному випадку підлягає реєстрації в службі зайнятості. Для цього фізична особа-підприємць подає до реєструючого органу три примірники договору, пред'являє паспорт, а також наступні документи:
- фізична особа - підприємець - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, довідку державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
- фізична особа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг, - довідку державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
- працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи, - трудову книжку, довідку державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
- особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, - довідку державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Звертаємо увагу, що присутність сторін трудового договору під час його реєстрації у службі зайнятості не є обов’язковою. Проте, якщо документи подаються уповноваженою особою, додатково пред’являється паспорт та належним чином оформлена довіреність. Крім того, у такому випадку підпис працівника у трудовому договорі має бути посвідчений нотаріально.
Після проведення реєстраційних процедур служба зайнятості повертає два примірники оформленого трудового договору фізичній особі-підприємцю, яка зобов'язана передати працівникові один примірник зареєстрованого трудового договору під розписку протягом трьох робочих днів з дня його отримання.
Відповідно до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.06.2001 р. № 554/5745, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб-підприємців, зберігаються безпосередньо у працівників. Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвідчуються його печаткою.
А відтак, після реєстрації трудового договору у службі зайнятості, фізична особа-підприємець, яка використовує найману працю, заповнює трудову книжку у встановленому законом порядку та повертає її на зберігання працівникові.
Департамент правового захисту апарату ФПУ
