22 травня на засіданні Комітету ВР з питань соціальної політики та праці обговорено інформацію Міністерства соціальної політики України про практику застосування норм Закону України «Про професійний розвиток працівників».
Даний Закон був прийнятий на початку минулого року і спрямований на створення умов для організації навчання робітничим професіям, що включає в себе первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників.
Члени Комітету за участю представників сторін соціального діалогу проаналізували практику виконання закону з метою визначення правових, організаційних та фінансових засад функціонування системи професійного розвитку працівників.
Коментуючи обговорення цього питання, перший заступник керівника СПО об’єднань профспілок, в.о. першого заступника Голови ФПУ Г.В.Осовий, наголосив на тому, що система професійного розвитку працівників на сьогодні є болючою проблемою, оскільки середній термін перекваліфікації кадрів становить 12 років. В умовах динамічних змін в економіці, сфері науково-технічних досягнень, оновлення технологій потрібно докладати максимум зусиль для того, щоб фахівець не втрачав кваліфікацію, а навпаки за участі роботодавця мав можливість періодично підвищувати власний професійний рівень. До речи, це є нормою діючої Генеральної угоди.
Профспілкам вдалося домогтися ухвалення Закону України «Про професійний розвиток працівників», який надає роботодавцю можливість самостійно планувати та організовувати професійне навчання працівників, здійснювати підбір педагогічних кадрів, забезпечувати не рідше ніж один раз на п'ять років підвищення кваліфікації працівників безпосередньо в себе на виробництві або в навчальних закладах, проводити атестацію працівників та стимулювати їх професійне зростання. Передбачено, що на професійний розвиток має спрямовуватись не менше ніж 0,2% від фонду оплати праці підприємства.
З метою підвищення конкурентоспроможності на великих промислових підприємствах передбачено створення окремих структурних підрозділів з питань професійного навчання, центрів з навчання, бюро з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Таким чином, підвищення кваліфікації можна проводити на виробництві шляхом підтвердження власного фахового і професійного рівня, - в цьому також є позитив.
За результати аналізу, зроблено висновки, що є галузі, де перекваліфікацію проходять від 10 до 16 % працівників – це високий показник у порівнянні з іншими галузями, де навчанням охоплено не більше 1 % фахівців.
За підсумками обговорення парламентарі та соціальні партнери дійшли спільного висновку про те, що закон дає імпульс для постійного навчання, підвищення кваліфікації працівників та відіграє позитивну роль у сфері професійного розвитку працівників.
ІАЦ
