Приклад спільного за участі влади і громадськості вирішення проблеми збереження масивів акації білої як медоносу для розвитку бджільництва та комплексного відновлення екосистеми Яготинського району Київської області.
Ініціатива небайдужого мешканця села Лемешівка, що на Київщині, Олега Шаромигова, який звернувся до Національної академії аграрних наук України з проханням вжити заходів для запобігання масового вирубування дерев акації, що чиниться селянами з метою використання дров для обігріву власних помешкань, знайшла жвавий відгук у науковців.
Фахівцями Національного наукового центру «Інститут землеробства НААНУ» було проведено агроекологічну експертизу, яка виявила цілий комплекс проблем, пов’язаних з недбалим використанням земельних ресурсів в Яготинському районі, та народила ідею впровадження тут пілотної моделі відтворення екосистеми, що в перспективі може бути поширеною для застосування по всій території України.
- Це конкретна справа по захисту екології, - зазначив головний науковий співробітник відділу агрохімії Інститут землеробства, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Європейської академії природних наук Едуард Дегодюк. - Вирубування акації – це лише одна з негативних складових природокористування. Наразі ми маємо деградовані надземні екосистеми, зіпсовані води (як наземні, так і підземні), ми все менше маємо питної води. Все це пов’язано з людською діяльністю: на орних землях в основному вирощуються комерційні культури: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця. Бобових мало, ще де ні де є соя, через це українські землі здебільшого, або мають високу кислотність, або лужність. Це вже набуває ознак катастрофи, тому перш за все потрібно проведення хімічної меліорації, почистити ставки, річки, оновити насадження, але це також лише півзаходи, основне полягає у необхідності розробки Програми комплексного відновлення вітчизняних земельних ресурсів.
Яготинський район, на думку фахівців, як найкраще підходить для апробації проекту з відродження природного середовища: тут більше 13 тис. гектарів складають сінокоси, є пасовища для тварин, безліч водоймищ, розвинена інфраструктура. Все це сприяє розвитку фермерських господарств з бджільництва, вирощуванню органічної продукції рослинництва і тваринництва, розвитку інших видів агровиробництва.
Розроблено низку законопроектів: про відновлення басейнів малих річок, про паспортизацію земель, про земельні відносини, розвиток біорізномаіття територій. Зараз їх передано на розгляд у відповідні інстанції, але час не чекає.
Сільська громада Лемешівки за підтримки місцевої влади, пасічників і підприємців згідно з рекомендаціями вчених-аграріїв працює над практичним вирішенням питання щодо насадження у районі масивів білої акації, як медоноса. Для цього разом зі службою землевпорядкування належить визначити ділянки для нових насаджень, підготувати насіння і саджанці, провести організаційні заходи з транспортування та висадження дерев, віднайти джерела фінансування цієї роботи, залучити до неї молодь, громадські організації, воїнів АТО, профспілки.
Розповідає координатор проекту, директор обслуговуючого кооперативу «Пчілка» Олег Шаромигов:
- Ця ідея знайшла своє втілення і апробацію на базі Лемешивської загальноосвітньої школи під керівництвом вчителя біології Наталії Бойко, яка минулого року перемогла на Всеукраїнському екологічному фестивалі та представляла нашу країну в Угорщині. Цього року разом зі своїми учнями вона побувала у Чехії. Ця робота ведеться і зокрема на території Лемешівської сільської ради знаходиться ділянка землі, на якій росте десять червонокнижних рослин. Якщо районна рада підтримає спільну ініціативу, то ми цю програму запровадимо по всьому Яготинському району, як символу Шевченківського краю в рамках проведення навесні наступного року літературно-екологічного фестивалю «Садок вишневий коло хати».
Всеукраїнська громадська організація «Перша всеукраїнська сільськогосподарська дорадча служба» розробила проект під назвою: «Інноваційний розвиток Яготинського району на засадах басейнового принципу і передових агропромислових технологій», метою якого є створення в районі сучасного економічного і культурного агрополісу.
- Важливе значення в цій роботі надається сільським громадам, - говорить головний учений секретар Асоціації вчених за інноваційний розвиток України, академік УАН Леонід Шморгун. – Ми звернулись до голови Київської обласної ради Г.Старикової з проханням передбачити в бюджеті регіонального розвитку на наступний 2019 рік кошти на фінансування робіт з розроблення типових паспортів басейнів малих річок на прикладі Яготинського району. На реалізацію проекту також можна акумулювати кошти як з державного, так і приватного секторів економіки, зокрема крупних виробничників, таких як Яготинський молочний завод, фермерських господарств та ін.
Створення агрополісу у Яготинському районі може стати моделлю для майбутнього запровадження по всій Україні.
Прес-центр ФПУ
