Голова Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні Григорій Осовий надіслав Прем’єр-Міністру України Арсенію Яценюку листа, у якому визначена позиція СПО об’єднань профспілок щодо урядового проекту Трудового кодексу. Такі ж листи надіслано на адресу Міністерства соціальної політики та СПО роботодавців України.
У листі зокрема говориться, що Міністерством соціальної політики на розгляд та погодження СПО об’єднань профспілок було направлено проект Трудового кодексу України. «Аналіз законопроекту показав, що він потребує істотного доопрацювання, передусім наповнення базовими принципами, які ґрунтуються на нормах Конституції України, актів Міжнародної організації праці та Європейського Союзу, - зазначається у зверненні. - Такими принципами, зокрема мають бути верховенство права, соціальної справедливості; рівної оплати за рівну працю; невизнання праці товаром; безумовного пріоритету життя і здоров’я працівника під час праці. СПО об’єднань профспілок прийняв рішення запропонувати сторонам Уряду і роботодавців сформувати Тристоронню робочу групу для опрацювання проекту Трудового кодексу України з використанням кращих норм проекту, що був на розгляді у Верховній Раді України, проекту, поданого Мінсоцполітики, та чинного Кодексу законів про працю України із залученням науковців і практиків у галузі трудового права, експертів Міжнародного бюро праці».
Крім того, СПО об’єднань профспілок схвалені базові принципи, на яких має будуватися Трудовий кодекс України та практика його застосування, які пропонується покласти в основу роботи над проектом. Профспілкові об’єднання готові делегувати до участі в роботі повноважних представників Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні.
«Просимо дати відповідні доручення щодо організації Тристоронньої робочої групи сторін соціального діалогу, підготовки консолідованого проекту Трудового кодексу України для внесення до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України», - говориться у листі.
Серед Базових принципів, на яких має будуватися Трудовий кодекс України та практика його застосування, СПО об’єднань профспілок визначив:
- верховенства права, відповідно до якого людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави;
- визнання праці вищою соціальною цінністю суспільства, праця не є товаром;
- безумовного пріоритету збереження життя і здоров’я працівника перед іншими цілями у сфері праці;
- забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці;
- гарантованого захисту державою працівника від незаконного звільнення, порушення чи обмеження інших його прав, в тому числі забезпеченням належного державного нагляду і контролю;
- забезпечення продуктивної зайнятості працівника протягом встановленої законом повної норми робочого часу;
- заборони дискримінації, привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного або соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками у сфері праці;
- презумпції правомірності правової позиції, рішення чи дії працівника, якщо різні нормативно-правові акти припускають неоднозначне трактування його прав чи обов’язків;
- поваги до людської гідності працівника, його особистих моральних та інших цінностей;
- заборони морального тиску, погроз тощо, що мають на меті вплинути на зміну умов трудового договору, умов праці, невигідних для працівника;
- заборони примусової і дитячої праці;
- невтручання в особисте життя працівника і його сім»ї, крім випадків, прямо встановлених законом;
- обов’язкової оплати будь-якої затраченої праці;
- рівної оплати за рівноцінну працю;
- гарантування мінімальної заробітної плати на рівні, необхідному для забезпечення достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;
- бідність серед працюючих є загрозою для індивідуальних свобод, загального добробуту і розвитку суспільства;
- соціальної справедливості, в тому числі справедливого, неупередженого розподілу результатів праці, як основи соціального миру;
- неприпустимості звуження змісту та обсягу прав і свобод працівників при прийнятті нових або внесенні змін до діючих нормативно-правових актів;
- пріоритетного застосування норм міжнародного права у сфері соціально-трудових відносин та здійсненні правосуддя;
- легальності та стабільності трудових відносин, державного захисту від примушування до відмови від своїх прав, в тому числі - нелегальної праці чи нелегальної виплати зарплати;
- безумовного дотримання державних соціальних стандартів, норм і нормативів;
- збалансованості трудового навантаження з одного боку та відпочинку, відтворення здоров’я і професійного потенціалу працівника, виховання дітей і розвитку сім»ї - з іншого;
- належного, кваліфікованого адміністрування, нормування трудових відносин та охорони праці;
- відповідності трудової функції працівника його професійній кваліфікації, компенсації наявної невідповідності професійним навчанням, перенавчанням, підвищенням кваліфікації за рахунок роботодавця;
- безперервного професійного навчання протягом трудового життя;
- державного соціального страхування трудового доходу на випадок повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості;
- гарантування державою реалізації права на колективні переговори та соціального діалогу з метою поліпшення організації виробництва і умов праці, соціально-економічного розвитку трудових колективів;
- поєднання можливостей для самозахисту працівником своїх прав та колективного захисту, в тому числі шляхом представництва його інтересів професійною спілкою;
- свобода слова і свобода об’єднання у сфері праці є необхідними умовами постійного соціального прогресу;
- гарантування профспілкової автономії для представництва й захисту індивідуальних і колективних прав та інтересів своїх членів;
- безперешкодного здійснення громадського контролю профспілок за додержанням трудових прав;
- забезпечення права працівників на участь в управлінні юридичною особою;
- відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дії або бездіяльність, які призвели до порушення прав працівника чи не дозволили захистити їх належним чином.
Додамо, що ці принципи підготовлено СПО об’єднань профспілок України на основі норм Конституції України, Статуту Міжнародної організації праці та Філадельфійської декларації про цілі і завдання МОП, конвенцій МОП, інших актів міжнародного права, чинних кодексів України.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
