Сьогодні на Офіційному веб-порталі ФПУ у рамках проведення тижня заходів ФПУ, Мінсоцполітики України, регіонального представництва фонду ім.Ф.Еберта в Україні та Білорусії з нагоди Дня соціальної справедливості пройшла Інтернет-конференція на тему: «Що означає поняття «соціальна справедливість», чи існує вона в Україні?»
Публікуємо думки учасників:
- Сьогодні Україні необхідна нова, добре прорахована політика зростання трудових доходів населення і за рахунок цього скорочення існуючої несправедливої соціальної диференціації серед працюючих. В основі такої політики має перебувати випереджаюче зростання заробітної плати порівняно зі зростанням інших доходів населення. Для цього необхідне формування нової державної політики, зокрема щодо реформування оплати праці, як основного джерела доходів працюючих. Це дозволить в значній мірі реалізувати конституційні положення про соціальну державу, що забезпечує створення умов для гідного життя і вільного розвитку людини.
Ганна Прокопенко,
фахівець з питань оплати праці
- Які б покращення сьогодні не проголошувалися у нашій країні, багато нарікань є у трудового народу на якість життя працюючої людини, на ставлення до людей з боку чиновників. Несправедливість з боку представників влади починається з нашого страху змінити своє життя на краще, нашої власної неготовності згуртуватися навколо спільних інтересів і солідарно їх відстоювати. Ми не повинні бути байдужими до потреб співгромадян, особливо малозахищених, бо немає чужих проблем. Нашим дітям жити в цій країні і хочеться, щоб соціальна справедливість не лише проголошувалася, але й дійсно існувала.
Ольга Березюк,
Волинь
- Соціальна справедливість - є основним принципом мирного та успішного життя, її не можна досягнути в умовах масових порушень прав і основних свобод людини. Тільки широкомасштабне, стійке економічне зростання є необхідною умовою забезпечення соціального розвитку і соціальної справедливості. Розпочаті Урядом соціально-економічні реформи, зокрема адміністративна, трудова, податково-бюджетна, пенсійна поки що не позначилися на відчутному покращенні життя та добробуту населення.
Особливе занепокоєння викликає зростаюча соціально-економічна нерівність і поширення бідності в суспільстві, що пов’язано з нерівномірним розподілом здобутків від економічного зростання, погіршенням умов існування окремих вразливих груп населення, молоді, відсутністю справедливості в політиці перерозподілу доходів. В умовах розгортання другої хвилі фінансової кризи, дестабілізації цінової ситуації на ринку енергоресурсів та продовольства виникає реальна загроза подальшого посилення цих негативних процесів.
Це вимагає посилення уваги та конкретних дій у напрямку стабілізації соціально-економічної ситуації в країні, усунення нерівності шляхом запровадження прогресивного оподаткування доходів, ефективної системи соціальної підтримки та поширення вільного доступу до послуг соціальної сфери, насамперед до якісної освіти, охорони здоров’я. Важливим стимулюючим фактором сталого економічного зростання та пом’якшення нерівності має стати також продуктивна зайнятість та справедливий гарантований дохід, дотримання міжнародних трудових норм і стандартів.
Олександр Костянтинович,
м.Черкаси
- День соціальної справедливості, який відповідно до Указу Президента України В.Ф.Януковича ми відзначатимемо 20 лютого, з'явився в нашій країні згідно з певною логікою: - у нашій Конституції зазначається, що Україна є соціальною державою. Тому в соціальній державі мають бути певні соціальні гарантії для громадян.
Якщо Україна йде до Європейського Союзу, слід зазначити, що в ЄС є Європейська соціальна хартія - своєрідна конституція побудови взаємин влади і суспільства. Ця хартія ратифікована в Україні, до того ж є і Європейський соціальний кодекс, але потрібно ще багато зробити для адаптації вітчизняного законодавства, у т.ч. й трудового законодавства до світових стандартів.
Петро Здоренко,
м. Київ, юрист
Нагадаємо, що ініціатива встановлення й проведення Дня соціальної справедливості в Україні належить ФПУ.
З ініціативи ФПУ, підтриманої Президентом України, в Україні установлено День соціальної справедливості, який відзначається щороку 20 лютого – у Всесвітній день соціальної справедливості (Указ Президента України від 4 листопада 2011 року № 1021/2011).
Відзначення на державному рівні Всесвітнього дня соціальної справедливості має на меті привернення уваги суспільства, органів державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, громадських організацій до вирішення питань соціальної справедливості та необхідності спільної побудови в Україні суспільства соціальної справедливості та активного впровадження в життя політики і стратегії, спрямованих на її забезпечення.
У зв’язку з цим Голова ФПУ Ю.М. Кулик у грудні 2011 р. звернувся до Уряду з пропозицією ініціювати прийняття акту Кабінету Міністрів України щодо відзначення в Україні Дня соціальної справедливості, у якому передбачити наступні заходи:
- створити за участю представників профспілок, громадських організацій постійний Організаційний комітет для підготовки та відзначення щорічно 20 лютого Дня соціальної справедливості;
- доручити Організаційному комітетові у місячний термін розробити та затвердити основні заходи з проведення Дня соціальної справедливості та в разі потреби подати відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України;
- доручити Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям створити за участю профспілок, громадських організацій організаційні комісії, підготувати і здійснити регіональні заходи з підготовки та проведення Дня соціальної справедливості;
- покласти на Міністерство соціальної політики України здійснення координації та організаційно-інформаційного забезпечення роботи з підготовки та проведення Дня соціальної справедливості;
- Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити висвітлення підготовки та відзначення Дня соціальної справедливості.
При розробці конкретних заходів з проведення вперше в Україні року Дня соціальної справедливості 20 лютого 2012 р. було запропоновано передбачити наступні спільні заходи за участю сторін соціального діалогу:
- провести День соціальної справедливості під гаслом «Справедливість для всіх!»;
- ухвалити спільну Декларацію про забезпечення соціальної справедливості при проведенні соціально-економічних реформ, у який зробити наголос на гарантії досягнення справедливих результатів для всіх шляхом забезпечення зайнятості, соціального захисту, соціального діалогу і основоположних принципів і прав на робочому місці;
- активно залучати до соціального діалогу та взаємодії представників крупного капіталу з метою сприяння економічному зростанню та соціальному прогресу в суспільстві, посилення соціальної відповідальності бізнесу, заохочення бізнесу до соціальної активності, що є необхідними умовами для забезпечення соціальної справедливості та гідного життя населення;
- організувати широкомасштабну інформаційно-роз’яснювальну роботу з нагоди відзначення Дня соціальної справедливості шляхом проведення прес-конференцій, видання спецвипусків ЗМІ, виступів на радіо і телебаченні, видання та розповсюдження брошур, листівок, буклетів тощо;
- посилити співробітництво з міжнародними організаціями у вирішенні питань розробки на міждержавному та міжурядовому рівнях міжнародних правил, що регулюють відносини сторін соціального діалогу, на засадах соціальної відповідальності та соціальної справедливості;
- провести всеукраїнську науково-практичну конференцію на тему: «Соціальна справедливість як рішуча сила подолання кризи»;
- запропонувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати публічну дискусію за участю співголів Національної тристоронньої соціально-економічної ради з обговорення актуальних питань подолання бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної праці, рівноправ'я чоловіків і жінок, соціального добробуту і соціальної справедливості для всіх.
До відома:
Економічний словник-довідник: Соціальна справедливість — міра рівності (нерівності) життєвого становища людей, класів і соціальних груп, що об'єктивно зумовлюються рівнем матеріального та духовного розвитку суспільства. Міра рівності виражається в матеріальних і духовних благах, які надходять у повне розпорядження людей. Але це не означає зрівнялівки у споживанні, а встановлення і дотримання для всіх чітко визначених критеріїв. Критеріями С. с. є вільний вибір господарської діяльності на основі визнання багатоманітності форм власності; створення однакових правил господарювання на засадах ринкової економіки. Це означає усунення різних цін на однакову продукцію і дію ринкової ціни, яка створює рівні умови реалізації продукції і послуг для всіх форм господарювання; рівне право одержувати винагороду за кількість і якість затраченої праці з урахуванням кінцевих результатів виробництва, незалежно від соціального походження, статі, національності; гарантію безплатного медичного обслуговування в певних межах; рівні умови для розвитку здібностей, що проявляються в існуванні рівних можливостей для виховання дітей, отримання членами суспільства загальної освіти і професійної підготовки за їх бажанням і здібностями; відсутність привілеїв і елітних умов життя для певних груп працівників, окрім дітей і жінок — матерів; гарантію допомоги людям, які опинилися у надзвичайній ситуації; усунення істотних відмінностей у рівні життя мешканців міста і села, а також населення різних регіонів; свободу пересування, вибору місця проживання. Перехід до ринкової економіки ставить ряд проблем щодо нового розуміння справедливості Наприклад, раніше не допускалось банкрутство підприємств. Під гаслом „ відносин товариського співробітництва" нерентабельні підприємства існували за рахунок рентабельних. Така „ справедливість" не виправдала себе, В умовах ринкової економіки допускаються платні медицина та освіта. Все це формує у деяких людей відчуття несправедливості. Ринкова економіка проголошує правило: хочеш жити краще — заробляй. Кожному надається економічна свобода для підприємництва, в межах законодавства створюються умови для одержання високих доходів. Все це стимулює активну господарську діяльність, усуває зрівнялівку, ліквідовує утриманство. Але проблеми дотримання справедливості будуть існувати.
Довідково:
Соціальна справедливість є основоположним принципом мирного та благополучного співіснування як в самих країнах, так і між різними країнами. Ми підтримуємо принципи соціальної справедливості, заохочуючи рівність між жінками і чоловіками або права корінних народів та мігрантів. Ми сприяємо забезпеченню соціальної справедливості, усуваючи бар'єри, що виникають перед людьми через їх ознаки статі, віку, расової, етнічної або релігійної приналежності, культури або наявності інвалідності.
Для Організації Об'єднаних Націй прагнення соціальної справедливості для всіх лежить в самому центрі нашої глобальної місії зі сприяння розвитку та поваги до людської гідності. Прийняття Міжнародною організацією праці Декларації про соціальну справедливість з метою справедливої глобалізації є лише одним із прикладів, що свідчать про прихильність системи Організації Об'єднаних Націй забезпеченню соціальної справедливості. У Декларації робиться наголос на гарантії досягнення справедливих результатів для всіх через посередництво забезпечення зайнятості, соціального захисту, соціального діалогу та основоположних принципів і прав на робочому місці.
26 листопада 2007 року Генеральна Асамблея проголосила 20 лютого Всесвітнім днем соціальної справедливості, що відзначається щорічно, починаючи з 2009 року. Вона також запропонувала всім державам-членам присвятити цей спеціальний день проведенню на національному рівні конкретних заходів відповідно до цілей і завдань Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку та двадцять четвертої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї. Проведення Дня повинне сприяти подальшому нарощуванню зусиль міжнародного співтовариства в області викорінення бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної праці, рівноправ’я чоловіків і жінок, соціального добробуту та соціальної справедливості для всіх.
10 червня 2008 Міжнародна організація праці одноголосно прийняла Декларацію МОП про соціальну справедливість з метою справедливої глобалізації. Це третя найважливіша заява щодо принципів і політики, яка було прийнята Міжнародною конференцією праці після того, як у 1919 році МОП прийняла свій Статут. У цій Декларації знайшли відображення принципи, закладені в Філадельфійської декларації 1944 року і в Декларації про основоположні принципи і права у сфері праці 1998 року. У Декларації 2008 року викладається сучасне бачення МОП свого мандату в епоху глобалізації.
Ця історична Декларація є новим енергійним підтвердженням цінностей МОП. Вона стала результатом тристоронніх консультацій, що почалися відразу ж після прийняття доповіді Всесвітньої комісії з соціальних аспектів глобалізації. Прийнявши цей документ, представники урядів та організацій роботодавців і працівників 182 держав-членів МОП підкреслили провідну роль нашої тристоронньої ООН в справі забезпечення прогресу і соціальної справедливості в контексті глобалізації. Спільно вони взяли на себе зобов'язання розширювати потенційні можливості МОП в ім'я досягнення цих цілей за допомогою Програми гідної праці. Декларація інституціоналізує концепцію гідної праці, розроблену МОП в період після 1999 року, використовуючи її у якості стрижневого елементу політики ООН з метою вирішення своїх статутних завдань.
Декларація була прийнята у вирішальний політичний момент і відображає сформований широкий консенсус щодо необхідності надання процесу глобалізації потужного соціального звучання в ім'я забезпечення більш широких і справедливих результатів для всіх. Вона є компасом, що вказує шлях забезпечення справедливої глобалізації, заснованої на принципах гідної праці; крім того, ця Декларація є практичним засобом забезпечення прискореного прогресу з точки зору виконання Програми гідної праці на рівні країн. У ній також знайшли відображення реальні перспективи розвитку завдяки висуненню на передній план аспектів важливості життєздатних підприємств у справі розширення зайнятості та створення можливостей отримання доходів для всіх.
У своїй резолюції № 62/10 від 26 листопада 2007 року, Генеральна Асамблея визнала, що соціальний розвиток і соціальна справедливість необхідні для забезпечення та підтримання миру і безпеки всередині країн і у відносинах між ними і що, в свою чергу, соціальний розвиток і соціальна справедливість не можуть бути досягнуті під час відсутності миру і безпеки або в умовах відсутності поваги до всіх прав людини та основних свобод.
Асамблея також визнала, що глобалізація та взаємозалежність завдяки торгівлі, інвестиціям та потокам капіталу, а також досягненням у технології, включаючи інформаційну технологію, відкривають нові можливості для зростання світової економіки і підйому і поліпшення рівня життя в усьому світі, хоча в той же час зберігаються серйозні проблеми, включаючи серйозні фінансові кризи, відсутність безпеки, бідність, відчуження і нерівність всередині суспільств і між ними, і значні перешкоди на шляху подальшої інтеграції в глобальну економіку і повної участі в ній країн, що розвиваються, а також деяких країн з перехідною економікою.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
