ГІДНА ПРАЦЯ: ДЕКІЛЬКА МІФІВ, ЩО ВВОДЯТЬ В ОМАНУ

Гідна праця: декілька міфів, що вводять в оману

1.              1.Будь-яка робота – краще ніж її відсутність.

Насправді мета полягає не лише у створенні робочих місць, а робочих місць прийнятної якості. Всі країни світу мають свою концепцію гідної праці, проте для трудящих якість робочих місць має багато значень. Це, насамперед, заробітна плата, права, різновиди та умови праці, а також відчуття значимості та задоволеності. Життєво важливо розробити стратегії створення таких робочих місць, на яких би поважались права трудящих, а заробітна плата, соціальний захист та умови праці приносили їм задоволення.

Наразі світ праці відчуває потребу у створенні соціально-економічних систем, які б забезпечували захист, відповідну оплату праці та зайнятість, одночасно залишаючись здатним пристосовуватися до мінливого ринку праці. Робота, яка загрожує вашому здоров’ю або життю, яка не дає вам можливості забезпечити свою сім’ю – не може називатися гідною роботою.

2. Стандарти та основоположні трудові принципи і права заважають просуванню глобалізації.

Неправда! Ми живемо у часи шаленої конкуренції на світовому ринку, коли трудящі відчувають на собі постійний тиск, пов’язаний з виконанням поставлених завдань, дотриманням встановлених термінів та нормативів. Глобалізація, разом з багатьма своїми перевагами, призвела також і до росту ненадійності, невизначеності, аутсорсингу та можливості працювати поза межами своєї країни за законодавствами інших країн.

Для того, щоб забезпечити захист та справедливе ставлення до трудящих, нам необхідно визнати та ефективно впроваджувати міжнародні трудові стандарти, такі як свобода об’єднання, рівність, заборона примусової та дитячої праці. Це спільні зобов’язання, які дозволять боротися з невизначеністю, запобігати соціальному демпінгові в умовах конкуренції, забезпечити рівне ставлення, відповідальність та повагу під час внесення глобальних орієнтирів до трудового законодавства. Права трудящих повинні стати дороговказом для світової промисловості та ефективного управління нею.

3. Гідна праця вже існує у всіх індустріалізованих країнах.

Зовсім необов’язково. У багатьох індустріалізованих країнах концепція гідної праці вважається застарілою. Разом з тим існує значний соціальний розрив між країнами, залишаються проблеми подолання дискримінації жінок та трудящих-мігрантів, у багатьох країнах продовжується наступ на права профспілок, ще існують галузі та країни, у яких відсутній соціальний діалог між трудящими та роботодавцями.

В індустріалізованих країнах існує потреба у створенні більшої кількості кращих робочих місць як складової концепції гідної праці, а для цього необхідно забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації, соціальний прогрес, безпеку та права для всіх трудящих – як  складової соціального виміру глобалізації.

4. Концепція гідної праці не підходить для країн, що розвиваються, з огляду на переважання в них неформальної економіки.

Хибна думка! Половина населення Африки живе у крайній бідності, заробляючи менше 1 дол. США на день, а характерними ознаками ринків праці країн Африки є переважно неформальна економіка у містах та величезні запаси робочої сили у сільській місцевості. Більшість з цих 300 млн. людей хоч і мають роботу, проте не можуть забезпечити ні власні потреби, ні потреби своїх сімей.

Питання створення гідних засобів для існування є, можливо, навіть більш важливим для країн, що розвиваються, хоча певні перешкоди існують як на міжнародному рівні, так і всередині самих країнах. Просування гідної праці для всіх у країнах, що розвиваються, дозволить створити нові можливості для продуктивної праці чоловіків і жінок, дозволить їм отримувати регулярні доходи та захистити свої права і, врешті-решт, допоможе їм перемогти у боротьбі з бідністю. Гідна праця у всіх її формах допоможе створити більш соціально інтегровану та економічно дієву модель розвитку.

5. Ринок праці у глобалізованій економіці – несумісний з гідною працею.

Насправді нам потрібна глобалізована економіка «з людським обличчям». Ріст конкуренції, прискорення соціально-економічних змін та підвищення продуктивності в умовах ринкової економіки не ведуть автоматично до соціальної інтеграції, не окреслюють шляхів до стабільної екології.

Соціальні наслідки глобалізації можуть бути протилежним, якщо трудящі не будуть боротися за рівні можливості для чоловіків та жінок як складової Програми гідної праці МОП, яка передбачає просування прав на робочих місцях, зайнятість, соціальний захист та соціальний діалог. Стабільний розвиток та гідна праця для всіх повинні стати невід’ємною складовою глобалізації, що дозволить створити ефективне «однорідне конкурентне середовище» для зайнятості, рівності та людської гідності.