Минуло 25 років від часу виведення радянських військ із Афганістану, та досі кровоточать рани, залишені у душах батьків, дружин, дітей, рідних загиблих воїнів-афганців.
Жителі Басового Кута з болем згадують молодих юнаків, яких усією громадою випроводжали на війну, гордяться тими, що, повернувшись живими, й далі віддають своє серце Вітчизні.
Серед таких героїв-афганців варто відзначити Демчука Юрія Михайловича, директора НВК №
З серпня 1981 року по липень 1983 року Юрій Михайлович виконував свій громадянський обов’язок у провінції Саманган, у місті Поліхумрі командиром відділення, заступником командира взводу, а з часом – і командиром взводу. Його заслуги перед Батьківщиною були відзначені медаллю «За відвагу», грамотою Президії Верховної Ради СРСР.
Один з однокласників воїна-афганця, житель Басового Кута згадує: «Ми були призвані до армії у 1981 році, Юру чекав увесь Басів Кут. Ми його чекали, як бога, коли він повернувся, став символом нашого віку. Це людина, яка бачила кулю в лице, яка бачила смерть в лице і вона заслуговує на шану і любов.»
Нині Демчук Юрій – знана людина в Рівному. Щасливий сім’янин, вірний друг, уважний колега. Його перемоги знайшли своє продовження на освітянській ниві: у 2011 році завдяки наполегливій праці було відкрито нове приміщення Басівкутської школи. На уроках історії Юрій Михайлович виховує любов до Батьківщини, повагу до вічних цінностей: патріотизму, людської доброти і щирості, закликає до збереження миру.
