Профспілки з обуренням сприйняли продовження урядової політики «затягування пасків», яка вже трансформувалася у «безстрокову шокову терапію» для українців, серед яких понад три чверті – це незаможні, бідні і злиденні громадяни.
Напередодні Міжнародного дня захисту прав людини, 9 грудня завдано нищівного удару по мільйонах найбільш незахищених громадян – пенсіонерах, малозабезпечених сім’ях, вчителях, медиках, працівниках культури, державних службовцях. Удару завдано тими, кому саме ці люди забезпечують регулярну зарплату, сумлінно сплачуючи податки.
Уже сьогодні державні соціальні гарантії – мінімальна зарплата та мінімальна пенсія – становлять менше 80 доларів, тобто не дотягують навіть до 3 доларів на день при визначеному ООН рівні злиденності – 5 доларів.
За останній час доходи населення України скоротилися в 3 рази, зросла тіньова економіка, що призвело до абсурдної ситуації, коли з 22 мільйонів трудоактивних громадян менше 9 мільйонів – це легально зайняті працівники, які сплачують податки і наповнюють соціальні фонди.
Забувши про першопричини Революції Гідності, яка привела нинішніх очільників до влади, новий Уряд навіть не згадує про необхідність забезпечення конституційних гарантій працівникам та належного рівня соціального захисту ветеранів, молоді.
Черговим пакетом «економних» бюджетних ініціатив Уряд, без будь-якого обговорення з громадськістю, планує пустити «під ніж» практично всі соціальні права, гарантовані Конституцією України – безоплатну медицину, освіту, пенсійне забезпечення, а також жалюгідні пільги, які не наважився скасувати навіть попередній режим.
Як одна з трьох сторін соціального діалогу на національному рівні, змушені заявити про те, що в черговий раз «антикризові» ініціативи розроблені з грубим порушенням законодавства України та Генеральної угоди, без обговорення з громадськістю та без урахування позиції профспілок.
Чому за довгоочікувані реформи новоствореного Уряду в чергове мають платити звичайні люди, які змушені рахувати чесно зароблені копійки від зарплати до зарплати, а олігархи знову отримають преференції та наддоходи за рахунок нестримно зростаючих цін і тарифів на життєво необхідні товари і послуги?!
Ми розуміємо, що країна сьогодні знаходиться у стані військового конфлікту на Сході, але перекладати увесь тягар виключно на плечі працюючого населення неприпустимо! Вирішення проблем країни не може здійснюватися лише за рахунок «витрушування кишень» звичайних працюючих (лікарів, вчителів, працівників культури та соціальної сфери, держслужбовців найнижчої ланки тощо). Більшої частини непопулярних обмежень влада могла б уникнути, змусивши поділитися надприбутками олігархів, отриманих за останні роки, зокрема, під парасолею колишнього режиму.
У демократичній країні труднощі кризи і реформ повинні справедливо ділитися на трьох – державу, бізнес і народ. І кожен має нести своє. Якщо весь тягар несе лише народ, отже, демократія не дійшла до України.
Профспілкова спільнота категорично відкидає радикальні методи влади з ліквідації законодавчо визначених прав та гарантій.
Профспілки вимагають від Уряду згадати цивілізований, європейський шлях формування державних рішень – невідкладно розпочати консультації з роботодавцями і профспілками, щоб разом проаналізувати наявні в економіці ресурси, використати альтернативні джерела наповнення бюджету, приступити до виведення з незаконного використання 4,5 мільйона нелегальних працівників, детінізації понад 200 мільярдів заробітної плати, що може дати не менше 100 мільярдів додаткових надходжень до бюджету, пенсійного та інших соціальних фондів.
Також, на переконання профспілок, такими заходами мають стати запровадження податку на багатство, розширення об’єктів оподаткування рентною платою, збільшення податку на дивіденди, запровадження податку з валового доходу великих підприємств для забезпечення обороноздатності України, збільшення акцизів на шкідливі для здоров’я товари, застосування механізмів з протидії ухиленню від сплати податків, продаж неефективного та збиткового державного майна, декларування не тільки доходів, але й витрат.
Водночас необхідно визначити чітку і зрозумілу державну політику щодо запровадження справедливої оплати праці українців, яка має, нарешті, викорінити бідність серед працюючих, динамічно скорочувати розрив в зарплатах порівняно із сусідніми європейськими країнами, а також забезпечувати високий платоспроможний попит населення на вітчизняну продукцію, що є головним у подоланні кризи економіки та боротьбі з безробіттям.
Заявляємо, що профспілки використають всі наявні в них права і можливості для захисту людини праці і застерігаємо недалекоглядних можновладців і урядових чиновників про їх відповідальність перед законом і громадянами України!
закликаємо урядовців і депутатів – Дбайте про свій народ, радьтеся з народом, бійтеся недовіри народу, тільки тоді ви заслуговуєте бути демократичною, народною владою!
