trudov kodeks

 

 

Вирішення індивідуальних трудових спорів

 

Основними при обговоренні зазначених норм робочою групою (РГ) Верховної Ради стали питання – як формується комісія по трудових спорах і яким є механізм прийняття нею рішень, а також статус цих рішень.

 

Знайдено компроміс щодо складу комісії: до її складу входить рівна чисельність представників від працівників і роботодавця. Склад комісії затверджується сторонами, від працівників - профкомом.

 

- Звісно Комісія не заміняє суд, оскільки правосуддя у нас здійснюється виключно судами, - наголосив заступник голови «Укрнафтогазпрофспілки» Сергій Українець, але рішення Комісії – це шанс знайти рішення, яке буде прийнятним для сторін спору у досудовому порядку. І це добре, тому що звернення до суду часто пов’язано із додатковими розтратам, - підкреслив він.

 

 

 

Завдання комісії з індивідуальних трудових спорів

 

РГ уточнено завдання комісії з індивідуальних трудових спорів, відтепер це – не просто сприяння у вирішенні спору, а саме вирішення його шляхом усунення порушень прав працівника. Таке формулювання дозволяє практично вирішити спір через Комісію.

 

За пропозицією Мінсоцполітики внесено зміни до ст. 384, якими передбачається обов’язок роботодавця забезпечити роботу комісії з індивідуальних трудових спорів, а саме, на роботодавця покладено додаткові обов’язки увільняти від виконання основної роботи працівників, які є членами комісії, заявника, а також інших осіб, які мають надати на засіданні Комісії необхідні відомості або свідчення. Встановлено ще один обов’язок роботодавця – надання комісії всіх документів, необхідних для розгляду.

 

Доповнено 388 ст. нормою про те, що результатами вирішення спору може бути угода про вирішення індивідуального трудового спору між працівником і роботодавцем, - не обов’язково за рішенням Комісії. Це аналог мирової угоди під час судового процесу і шанс для самостійного вирішення спору сторонами.

 

 

 

Рішення комісії по трудових спорах підлягає обов’язковому виконанню

 

Принципова річ – в редакції першого читання передбачалося, що рішення Комісії є обов’язковим для сторін але «підлягає добровільному виконанню». В цьому була внутрішня суперечливість, тому РГ врахувала пропозицію профспілок щодо того, що рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню в строк, встановлений рішенням, тобто є обовязковим.

 

Підтримано пропозицію профспілок, щоб розширити категорії справ, які мають розглядатися виключно у судах, зокрема,

 

- за позовом працівника про поновлення його на роботі не залежно від підстав припинення трудового договору;

 

- позовом про зміну дати і причини звільнення,

 

- про оплату за час вимушеного прогулу,

 

- спори про відмову працівникові у прийомі його на роботу та ін., а також враховано доповнення Мінсоцполітики, що в судах розглядаються також спори, які виникають стосовно прав осіб, які працюють на підприємстві без оформлення трудових відносин.

 

 

 

Встановлено строк позову до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди

 

За пропозицією профспілок додано норму до ст. 394, яка передбачає, що для звернення роботодавця до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної роботодавцю, встановлюється строк – 1 рік з дня виявлення заподіяної шкоди.

 

Загальною нормою цивільного законодавства для таких випадків встановлює строк в 3 роки, - пояснює С.Українець, - Однак, практика застосування трудового законодавства доводить, що 1 року цілком достатньо. Таким чином, виправлено помилку, яка була допущена у редакції першого читання.

 

Також підтримано пропозицію до ст. 395 про те, що у разі звернення до суду з вимогами, що випливають з трудових відносин, працівники звільняються від сплати судового збору та судових витрат.

 

Це важливо для розширення можливостей захисту своїх прав для працівників.

 

 

 

Роз’яснення щодо застосування положень ТК

 

РГ підтримала пропозицію Мінсоцполітики про те, щоб у прикінцевих та перехідних положеннях ТК надати право органу виконавчої влади, що формує державну політику у сфері трудових відносин, (нині – Мінсоцполітики) надавати роз’яснення щодо застосування положень кодексу, у випадках, коли у роботодавців, працівників будуть виникати питання щодо практики застосування норм ТК. Також підтримано пропозицію, щоб у разі ухвалення найближчим часом, введення в дію ТК передбачити – з 1 січня 2017 р.

 

Цей час необхідний для проведення навчання фахівців кадрових служб, профспілкового активу, суддів, викладачів юридичних факультетів щодо застосування норм ТК.

 

Відхилено препозицію групи народних депутатів про те, щоб в перелік законів, які поглинаються новим ТК, включити закон про охорону праці – РГ вважає за необхідне, щоб ця сфера правовідносин регулюватися окремим законом про охорону праці.

 

Ще одне принципове рішення – враховуючи, що в редакці першого читання вже передбачено, що на підприємствах лишається ведення трудових книжок, як основного документу про трудову діяльність працівника, у прикінцевих положеннях ТК буде передбачено ведення на підприємствах трудових книжок до того часу, поки не буде запроваджено єдиний національний реєстр, до якого буде перенесено усі дані трудових книжок працюючих і незайнятих громадян, які мають значення для призначення пенсій. Лише після цього трудові книжки можна буде вивести з ділового обігу.

 

 

Прес-центр ФПУ