Особливої гостроти набули останнім часом питання охорони праці на виробництві. У 2014 р. на підприємствах і в організаціях Дніпропетровської області сталося 723 нещасних випадки (з них 58 - із смертельними наслідками). Не краще ситуація і в першому кварталі цього року.
Про причини погіршення ситуації з безпекою праці і завдання по зниженню виробничих ризиків йшла мова на пленумі Обласного об'єднання профспілок, в якому також взяли участь представники влади, державних наглядових органів, засобів масової інформації. Він став складовою частиною заходів, що проводяться в області до Міжнародного Дня охорони праці, яка традиційно відзначатиметься 28 квітня.
У роботі пленуму взяв участь і виступив заступник Голови Федерації профспілок України Сергій Українець.
Чому погіршився стан охорони праці? На думку доповідача - головного технічного інспектора праці облпрофоб’єднання Петра Довганенка, це пов'язано як з послабленням уваги до цього питання з боку власників підприємств і роботодавців (деякі з них перестали піклуватися про поліпшення технічного стану устаткування і робочих місць), так і держави, яка, зокрема, з серпня минулого року заборонила проводити перевірки на підприємствах дотримання законодавства про охорону праці (діє ця заборона і в першому півріччі 2015 р .), а також зменшила фінансування відповідних заходів. І негативні наслідки не забарилися. Зараз зношеність устаткування на підприємствах досягає 77%, близько 30% зайнятих на виробництві (а на вугільних, гірничо-металургійних підприємствах - 50-70%) працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, що є головними причинами зростання травматизму, професійної та загальної захворюваності.
Але, як не дивно, в травмуванні, роботодавцями нерідко звинувачується сам потерпілий. Зростання кількості таких фактів, виявляється, запрограмовано Порядком розслідування і обліку нещасних випадків, який введений в дію з 2012 р. Психофізіологічні причини травмування доповнені пунктом про «необережність потерпілого» , який став своєрідною паличкою-виручалочкою для несумлінних роботодавців .
Залишається невирішеною і проблема професійних захворювань. На думку профспілок, причинами цього є руйнація промислової медицини: низька якість медичних оглядів, невиконання рекомендацій медиків про переведення потерпілих на роботу з нормальними умовами праці, економія на профілактичних заходах. На жаль, відзначив П. Довганенко, в цьому напрямку профспілки не отримали підтримки від держави. Свідоцтво тому - припинення фінансування за рахунок Фонду соціального страхування витрат на утримання санаторіїв-профілакторіїв, на санаторно-курортне лікування та ін.
Усе це не сприяє зниженню як професійної, так і загальної захворюваності, а скоріше ще більш загострює існуючі проблеми. Зокрема, призводить до збільшення випадків так званої природної смерті працівників на підприємствах. Оптимізація медичних пунктів на багатьох підприємствах, на жаль, призвела і до «оптимізації», тільки вже в лапках, багатьох життів. Помирають на роботі люди різного віку, але найчастіше, звичайно, передпенсійного і пенсійного. У зв'язку з цим, очевидно , назріла необхідність включити в перелік працівників, що підлягають обов'язковому щорічному медичному огляду, осіб , яким виповнилося 55 років, або навіть 50. Таку пропозицію Обласне об'єднання профспілок вже надсилало Федерації профспілок України та центральним органам влади, але , виходячи із статистики, що повторюється з року в рік, є необхідність, очевидно , ставити це питання ще раз.
Однозначно дадуть позитивні результати також своєчасна і об'єктивна атестація робочих місць, виконання заходів за результатами її проведення по зниженню захворюваності. Ці питання також повинні постійно знаходити відображення в колективних договорах на підприємствах. Профспілки усіх рівнів також повинні посилити громадський контроль за дотриманням правил безпеки, удосконалювати навчання громадських інспекторів.
Однією з найважливіших складових поняття «Охорона праці» є виробничий побут. У 80-х роках минулого століття профспілки Дніпропетровщини виступили ініціаторами руху за високу культуру виробництва і зразковий виробничий побут. Цей почин був схвалений Президією ВЦРПС і поширений для впровадження на підприємствах усієї країни. Проведена в ті роки робота дозволила не лише зменшити професійну і загальну захворюваність, але й підвищити продуктивність праці. Сьогодні працівники підприємств не в меншій мірі потребують усіх подібних умов і турботи роботодавців і профспілок.
У нашій області можна зустріти підприємства, де за ініціативою, за участі і під контролем первинних профспілкових організацій створені зразкові умови для роботи, побутового обслуговування і відпочинку. Так, у металургів - це ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», у енергетиків - Криворізька теплоелектростанція, в житлово-комунальному господарстві - Аульська хлоропереливна станція, в сільському господарстві - товариство «Агро-Еліта» Нікопольського району, серед кращих в харчовій промисловості - підприємство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олієекстракційний завод» та інші. На цих підприємствах не виведені з їх складу їдальні, функціонують пункти ремонту, прання і підгонки спецодягу, обладнані сучасні побутові приміщення і душові, є мед пункти, спортивні комплекси. Безумовно, такі приклади є і на підприємствах інших галузей. Проте є й факти байдужості до потреб працівника. Особливо там, де немає профспілок. І це також один з найголовніших напрямків роботи профспілкових організацій.
У співдоповідях на пленумі начальника теруправління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області Віктора Іванко і начальника управління виконавчої дирекції Фонду соцстраху від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань Надії Братко відзначалась важливість посилення взаємодії в цій важливій роботі з профспілками у рамках угод, укладених цими структурами з облпрофоб’єднанням. Важливі питання піднімали у своїх виступах на пленумі представники галузевих профорганізацій.
У прийнятій з розглянутого питання постанові пленуму визначені конкретні заходи, спрямовані на поліпшення охорони праці на виробництві.
Учасники пленуму також підтримали нещодавнє звернення депутатів Дніпропетровської міськради до керівників держави з приводу зростання тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Дніпропетровські профспілки наполягають на призупиненні підвищення тарифів до підвищення мінімальної зарплати і пенсій.
В.Коврига,
зав. прес-центром Дніпропетровського облпрофоб’єднання