– Миколо Харитоновичу, як відомо у рамках відзначення Дня дій за гідну працю, який профспілками всього світу проводиться 7 жовтня, Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Барроу закликала всі профспілкові акції проводити під загальним лозунгом «Ні жадібності корпорацій»! Для нас в Україні цей лозунг є актуальним?
– Безумовно він на часі, бо ми так само у заручниках в олігархічних кланів в умовах глобалізації економіки, як і люди в інших країнах. Тільки у нас ці прояви набули особливо потворних форм з ознаками кричущої соціальної несправедливості, коли працююча людина почуває себе жебраком, а принципи гідної праці зневажені можновладцями. Підтвердженням цих моїх слів є занепад економіки, виробництва, знецінення праці, за яку платять копійки. Статистика падіння рівня життя в Україні породжує почуття тривоги, яку ж державу будуємо, яка Європа нас зрозуміє і прийме!
Судіть самі: невиплати заробітної плати і борги по ній, вже сягнули 1963,8 млн. грн., скорочення тільки у січні-липні цього року рівня реальної заробітної плати досягло 23,7% у порівнянні з відповідним періодом попереднього року, промислове виробництво впало на 19%, будівництво на 24,6%. І це все на фоні підняття в рази цін та тарифів на ЖКГ, звуження майже до мінімуму фінансування заходів соціального захисту працюючих та їх сімей.
– А Федерація профспілок України та її членські організації реагують на це активно?
– Профспілки країни використовують адекватні засоби впливу .Але нас не завжди чують, або роблять вигляд, що не чують. А деякі «розумники» ще звинувачують у нагнітанні й так напруженої ситуації. Ось і на засіданні Національної тристороньої соціально-економічної ради, яке відбулося днями у ФПУ в Києві, урядова строна знову наполягла на відтермінуванні розгляду на засіданні НТСЕР перспектив соціально-економічного розвитку країни та заходів з мінімізації впливу наслідків підвищення цін і тарифів, з розробки спільних рішень сторін з тактики проведення реформ. Але відтягування рішень вкрай важливих для країни-небезпечне. Така позиція є деструктивною і протирічить принципам співпраці. А відтак профспілковці та роботодавці наголосили у своїх висновках, – соціальний діалог, який обрали три сторонни, тим і потрібний, що передбачає вироблення тактики консолідованих дій і вимагає адекватного прикладання зусиль всіх його учасників з розв’язання болючих питань. Бо і в дискусіях народжується істина, а війни кінець кінцем завершуються за столами переговорів. А нам, профспілкам, владі і робототавцям – не воювати, а ділити відповідальність треба навіть тоді,коли методи захисту людей у нас різні. Зате мета одна –досягнення в країні достатнього рівня життя і гідної зарплати для кожного працюючого.Такий висновок прозвучав на засіданні НТСЕР.
– При цьому, певне, були враховані і пропозиції з регіонів?
– Так, на мій погляд, вони значно підсилили рішення, прийняті Радою. Адже, наприклад, пропозиції від рівненських профспілковців, які я за дорученням президії ФПО передав для внесення у програму з перспектив розвитку країни і регіонів, – чіткі і конкретні. Вони стосуються запровадження європейського підходу до оплати праці, коли її частка у собівартості продукції має бути на рівні 30%, а не 7-8% як це є сьогодні в Україні. Цим самим ми зменшимо розрив між бідними і багатими і знизимо соціальну напругу, яка є в суспільстві. Торкаються наші пропозиції і розвитку малого та середнього бізнесу, розробки програми боротьби з тінізацією економіки, контролю за впровадженням Регіональних програм щодо створення робочих місць за рахунок внутрішнього потенціалу кожної області, ініціювання внесення змін до законодавства щодо врегулювання видобутку природних копалин, зокрема, бурштину-сирцю на родовищах. що не мають промислового значення, перегляду або встановлення нових тарифів та житлово-комунальні, транспортні послуги, державного контролю за реалізаційною ціною газу українського видобутку, відновлення програм з використання альтернативних енергоджерел тощо.
Ці пропозиції мають працювати на людей і країну. І з їх втіленням в життя, а це цілком реально,то і ми б на Рівненщині забули про те, що живемо у «депресивному регіоні», як наш край охрестили центральні ЗМІ. А ми ж направду знаємо, на що здатні наші чудові люди, які вміють і люблять працювати! І якою самодостатньою і перспективною могла б бути наша область, якби в Україні ще раніше на вищий щабель були б підняті права громад! Дай Бог, щоб після місцевих виборів, коли до рад всіх рівнів, сподіваюсь, оберемо не політиків та ультрас з майданів, а талановитих, енергійних господарників, обізнаних з законами розвитку виробництва та економіки, справжніх патріотів, людей, не обтяжених корупційними схемами, відповідальних за рішення, які приймають, ми переконались, що влада - з народом і за народ. І я думаю, що серед нових облич влади буде чимало наших профактивістів, яких ми підтримаємо на виборах.
– Миколо Харитоновичу, а що з практики діяльності ФПО області Ви б віднесли до результативних дій профспілчан за гідну працю?
– Тішуся тим, що в регіоні створені нормальні засади для ведення результативного соціального діалогу. Виконуючи зобов’язання Територіальної Угоди з соціально-економічних питань на 2015-2017 роки, першочерговими своїми завданнями влада, роботодавці, ми профспілки, вважаємо повну ліквідацію в області ганебних випадків невиплати людям зарплати. Так, спільними зусиллями вдалось досягнути прогресу у справі повернення боргів по зарплаті працівникам ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод». Це державне підприємство вже 10 років без держзамовлення. Людям, які чесно працюють, зберігають відремонтовану техніку, вартісні верстати і обладнання заборговано 2,5 млн. заробітної плати. Профспілковий комітет заводу, очолюваний Євгенією Бєлощук, вимагає налагодження стабільної виплати зарплати. Профком підтримала і ФПО, і Федерація профспілок України, Рівненська ОДА і Рівнерада, народні депутати. Ось і днями в присутності заступника генерального директора Укроборонпрому – відомства, якому підпорядковано підприємство, на зустрічі з колективом підписано документ, який зобов’язує адміністрацію заводу та фахівців з Києва розробити план конкретних дій з виведення ДП з кризи. Очевидно, що це – ще не зняття проблеми, а тільки початок її розв’язання. Але світло в кінці тунелю вже видно.
Ще один приклад поєднання зусиль заради хорошої справи, – організація літнього оздоровлення дітей. Як не важко було без участі ФСС з ТВП, акумулювати кошти з метою більшого охоплення оздоровчою кампанією школярів, а все ж і профспілкам,і господарникам це вдалося. Кількість коштів,залучених на організацію відпочинку і оздоровлення дітей за організійною і фінансовою участю членських організацій склала 4 млн. 523 тис. 750 грн. Всіма видами оздоровлення в області було охоплено 10 тис.428 дітей, а більше 3 тис. з них відпочили у позаміських стаціонарних таборах за путівками проплаченими профкомами. З бюджету профспілок на оздоровлення дітей цього літа було виділено 2 млн. 775 тис.грн, що вдвічі більше ніж минулоріч. На відмінний результат спрацювали колективи профспілкового санаторія «Горинь». ДСОК, «Корчагінець», «Eлектронік». Заслуговує на відзначення організаційна робота з оздоровлення дітей нашими галузевими регіональними профоб‘єднаннями, зокрема обласною організацією профспілки працівників лісового господарства, очолюваною Олександром Сідлецьким. За літній період оздоровлено понад тисячу дітей працівників лісівничої галузі. Діти відпочили і на морі, і в ДСОК області. При цьому завдяки дольовій участі в оплаті путівок адміністрацій лісогосподарських підприємств області і профспілкових комітетів частка доплати батьків була зовсім невеликою. Досвід цей безцінний, він вимагає поширення і запозичення. Загальний же результат оздоровчої кампанії був би ще кращим, якби облрада та ОДА вчасно відреагували на наше звернення з проханням включити до бюджетів всіх міських,селищних, сільських рад окрему статтю про виділення коштів на літнє дитяче оздоровлення. Ми б разом ще оздоровили на тисячу школярів більше! Це наука на майбутнє всім: у громадсько значимих справах – відкидаємо будь-які амбіції, правильно запрягаємо коня до воза. Люди нам за це тільки подякують…
– День дій за гідну працю пройде і у профспілковців сусідньої Польщі. Останнім часом між ФПО і галузевими профоб’єднаннями Рівненщини і профспілковцями з польської «Солідарності» налагодились тісні ділові контакти-обмін делегаціями,досвідом роботи та її методами. Чи все, що побачили і почули в Польщі прийнятне для нас?
– У наших колег з польської «Солідарності» є чому повчитися. Бо це сильне, жорстко структуроване профоб’єднання, яке реально впливає на внутрішню економічну політику держави, є серйозним опонентом уряду, здатним методами страйкової боротьби змінювати його рішення, відстоюючи принципи гідної праці для своїх профспілчан. В активі організації – безпосередня робота з людьми, з малим і середнім бізнесом. Вона займається профнавчанням, професійною перепідготовкою, охороною праці, оздоровленням і організацією відпочинку своїх членів та членів їх сімей, проведенням занять спортом і спортивних змагань. Разом з тим «Солідарність» бере участь у політичному житті країни, підтримує своїх активістів на виборах всіх рівнів. В цьому профспілки наших країн схожі. Ось тільки нам в Україні від слів про модернізації профспілок треба переходити до реальних справ, які б забезпечили успішне втілення її в життя. І на цьому етапі нам самим потрібна єдність і узгодженість в діях за досягнення гідної праці, а відтак європейського рівня життя для кожного нашого профспілковця. Велику надію покладаю на наступний з’їзд профспілок України, який відбудеться у 2016 році. Сподіваюсь, що його рішення прискорять процесс модернізації профруху в Україні та додадуть потужного імпульсу поширенню ідей гідної праці у громадянському суспільстві країни.
– Миколо Харитоновичу, вернемося до виборів у місцеві ради. У розмові з журналістами програми РТБ «День» Ви заявили, що не будете балотуватися в обласну раду. Чим Ви мотивуєте таке своє рішення?
– На тлі змін, які відбуваються в країні, вважаю важливим, аби до місцевих рад прийшли нові обличчя. Насамперед, місцева активна молодь, яка буде відстоювати інтереси тих громад, де живе і якими буде обрана. Дуже сподіваюсь, що молодість, помножена на знання, чесність, відповідальність дасть хороший результат. Тільки, як на мене, нехай виборці будуть уважними і вимогливими: кожен з претендентів на їх мандат довіри має прозвітуватися, що він встиг зробити для краян, і які конкретні кроки для поліпшення їх життя він зробить першочергово. Вірити в гарні слова і обіцянки – ми це вже проходили. І знаємо – з пересічної людини державного діяча роблять її вчинки та справи…
Розмовляла Тамара Стецюк
