Огляд новин з ЄС, євроінтеграції та Східного партнерства за 1 - 25 червня

У червні Європарламент ухвалив надання Україні 1 млрд. євро макрофінансової допомоги для підтримки її зовнішніх фінансових зобов’язань. Його майбутньому отриманню сприятиме той факт, що Верховна Рада в цьому місяці прийняла закон про антикорупційний суд. Європейська Комісія припинила антидемпінгове розслідування щодо імпорту до ЄС українських феросплавів, а Рада ЄС продовжила обмежувальні заходи проти анексованого Росією Криму. Водночас в цьому місяці Швеція видала дозвіл на будівництво газогону «Північний потік-2», а рішення суду Німеччини дозволило продовжити його будівництво поблизу узбережжя країни. Президент Петро Порошенко вже повідомив, що Україна почала працювати над створенням групи у Євросоюзі, яка має зупинити будівництво «Північного потоку-2». Серед основних новин ЄС – поглиблення протистояння з США: Брюссель у відповідь на нові мита Вашингтону запровадив мита на товари зі Сполучених Штатів Америки, а Єврокомісія дозволила європейським компаніям ігнорувати санкції США проти Ірану.

Наприкінці дайджесту – аналітичні публікації, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія» та огляд найбільш цікавих досліджень закордонних аналітичних центрів.

Європарламент проголосував за надання Україні 1 млрд. євро макрофінансової підтримки
13 червня Європарламент підтримав пропозицію Єврокомісії про виділення Україні 1 млрд. євро кредиту макрофінансової допомоги. Це допоможе Україні виконати зовнішні фінансові зобов’язання протягом 2018-2019 років. Європарламент наполягає, що передумовою для виділення кредиту має бути спільна заява від Європарламенту, Ради ЄС та Єврокомісії про необхідність забезпечення Україною ефективних демократичних механізмів, зокрема, багатопартійної парламентської системи, а також верховенства права та прав людини. Ще одна умова – прогрес у боротьбі з корупцією. Зокрема, йдеться про створення спеціалізованого антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії (7 червня парламент України проголосував за створення цієї інституції). У разі невиконання вимог Єврокомісія має тимчасово призупинити або скасувати виділення платежів, вважають євродепутати. Тепер 26 червня рішення про виділення допомоги має ухвалити Рада ЄС. За словами Олександри Бетлій, експертки проекту «Пріоритети допомоги ЄС Україні: взаємовигідний рух назустріч» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, що реалізується в межах проекту «Громадська синергія», попереду Україна ще має підписати Меморандум про надання четвертої програми макрофінансової допомоги, де буде визначено чіткі критерії для отримання допомоги. Серед них можуть бути раніше невиконані критерії – запуск автоматичної перевірки е-декларацій, перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній та ефективна робота Антикорупційного суду. Інші критерії, ймовірно, включатимуть заходи у сфері боротьби із запобіганням відмиванню грошей та ухиленням від сплати податків.

Україна прийняла закон про Антикорупційний суд 
11 червня Президент України підписав закон про Вищий антикорупційний суд. А 21 червня Верховна Рада України ухвалила закон про утворення Вищого антикорупційного суду. Другий закон має визначити механізм створення Антикорупційного суду і дасть змогу розпочати процес його запуску. Однією з головних функцій Антикорупційного суду буде розгляд справ про корупцію серед високопосадовців за поданням Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Створення Антикорупційного суду тривалий час вимагали від України західні партнери та Міжнародний валютний фонд, зокрема, як умову для надання фінансової допомоги. Після прийняття закону в ЄС зазначили, що взяли до відома цей факт і вивчають його, щоб сформувати свою позицію. Зокрема, наразі викликає сумніви норма закону про Вищий антикорупційний суд (ВАС) щодо розгляду апеляційних скарг у звичайних апеляційних судах, а не в апеляційній палаті ВАС (Джерело).

19 червня в Києві відбулась Асамблея Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Неурядові організації з різних регіонів України обрали своїх представників, які наступні 2,5 роки представлятимуть українську громадськість у двосторонній Платформі громадянського суспільства Україна-ЄС. Разом з членами Європейського економічного та соціального комітету вони контролюватимуть реалізацію Угоди про асоціацію. Відповідно до ст. 469-470 Угоди про асоціацію, Платформа може надавати рекомендації Раді асоціації (Уряду України, Раді ЄС та Єврокомісії). При цьому Комітет асоціації та Парламентський комітет асоціації (Верховна Рада України, Європарламент) повинні здійснювати регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди. З оновленим складом Української сторони Платформи можна ознайомитись на офіційному веб-сайті УС ПГС.  

Україна уникнула антидемпінгових мит ЄС на феросплави
Європейська Комісія припинила антидемпінгове розслідування щодо імпорту до ЄС феросиліцію з України та Єгипту. Відтак до української продукції не буде застосовано жодних антидемпінгових мит. За словами Наталії Микольської, заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торгового представника України, це рішення є перемогою українського бізнесу та профільної асоціації.

ЄС почав антидемпінгове розслідування проти України та Єгипту влітку 2017 року на підставі скарги, поданої Європейською асоціацією виробників феросплавів (Euroalliages), що представляє інтереси виробників феросиліцію.

У 2017 р. до країн ЄС було експортовано українського феросиліцію на суму $54,7 млн., а у 1 кварталі 2018 р. – на $11,7 млн. (Джерело).

Верховна Рада прийняла законопроект, що визначає членство в ЄС фундаментальним національним інтересом
21 червня Верховна Рада України прийняла у другому читанні президентський законопроект №8068 про національну безпеку України. Законом визначено принципи державної політики у сферах національної безпеки та оборони. Зокрема, він визначає, що одним з фундаментальних національних інтересів України є інтеграція в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. У фракції Верховної Ради «Блок Петра Порошенка» стверджують, що посольства Європейського союзу, США та представництво НАТО підтримали допрацьований до другого читання текст законопроекту (Джерело).

За рік безвізу ним скористались понад 555 тис. українців. В цілому за 2017 рік відмовили у в’їзді до ЄС 37,1 тис. українців 
За рік з початку введення безвізового режиму понад 555 тис. громадян України скористалися всіма перевагами безвізу. Загалом за цей  період до країн Європейського Союзу прослідувало майже 20,3 млн. громадян, з них біля 4,8 млн. осіб – за біометричними паспортами. Своєрідним «вікном до Європи» для України залишається Польща, а найменший потік мандрівників з України до країн ЄС спостерігався через словацький кордон (Джерело). Водночас, згідно з даними, які проаналізувала ГО «Європа без бар’єрів», у 2017 році 37,1 тис. українців отримали відмову у в’їзді до ЄС. Серед основних причин: відсутність документів, які б підтверджували мету поїздки (16 тис. осіб), відсутність дійсної візи чи дозволу на проживання (8 тис.), відсутність достатнього фінансового забезпечення (4,3 тис.), попередні порушення чи зловживання (2 тис.), перевищення терміну перебування 90/180 (2 тис.).

Швеція та Росія видали дозволи на будівництво «Північного потоку-2». Україна створює групу друзів в ЄС для його зупинки
Суд Німеччини частково відхилив позов проти «Північного потоку-2» екологічної спілки Nabu, що намагалась завадити початку його будівельних робіт. Тепер суд ухвалюватиме рішення за позовом під час його розгляду по суті. Дата судового засідання ще невідома, однак компанія Nord Stream 2 тепер може продовжувати працювати над спорудженням газопроводу «Північний потік-2» поблизу узбережжя Німеччини (Джерело). Водночас у червні Швеція дозволила будівництво двох ниток газопроводу «Північний потік-2» у своїй економічній зоні (Джерело). Росія також видала компанії дозвіл на будівництво ділянки газопроводу «Північний потік-2» в країні – ще один компанія має отримати. Зокрема, в компанії повідомляють, що вже отримані повні комплекти дозволів на будівництво та експлуатацію газопроводу в Німеччині, Фінляндії та Швеції. Наразі йде процес отримання дозволу в Данії (Джерело). В свою чергу Президент України повідомив, що Україна працює над створенням групи у Євросоюзі, яка має зупинити будівництво «Північного потоку-2». Зокрема, Київ веде переговори з Берліном про створення міжнародного консорціуму з управління державною газотранспортною системою України (//medium.com/@petroporoshenko/%D0%BC%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%83-%D0%B2-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%96-%D1%89%D0%BE%D0%B1-%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%BA-2-63487ae1dfba" style="text-size-adjust: 100%; color: rgb(43, 170, 223); text-decoration-line: underline;">Джерело).

Рекомендуємо до прочитання статтю Посла Швеції в Україні Мартіна Хагстрьома «Чому ми не могли зупинити "Північний потік-2"» (Європейська правда).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства закликав бойкотувати Чемпіонат світу з футболу-2018 в Росії
13 червня за ініціативою Української національної платформи, Керівний комітет Форуму громадянського суспільства Східного партнерства прийняв заяву, якою закликав уряди країн-членів ЄС та Східного партнерства бойкотувати Чемпіонат світу з футболу-2018 в Росії. Зазначається, що це стане потужною демонстрацією міжнародної солідарності і несприйняття агресивної політики РФ та її злочинів проти прав людини. Форум також закликав інституції ЄС та уряди європейських країн усіма можливими легітимними засобами тиснути на Росію з вимогою задовольнити вимогу Олега Сенцова, незаконно ув’язненого російською владою на 20 років, та відпустити на волю українських громадян, яких утримують у російських в’язницях через політичні звинувачення.

В свою чергу Європарламент 14 червня також ухвалив резолюцію, в якій вимагає від Росії звільнити Олега Сенцова та усіх інших громадян України, незаконно затриманих у Росії та на Кримському півострові. Зараз таких українців-політв'язнів налічується понад 70 осіб.

Україна, Грузія та Молдова створюють Міжпарламентську асамблею 
Україна, Грузія та Молдова підписали заяву про створення Міжпарламентської асамблеї. Асамблея є консультативною міжпарламентською інституцією для обговорення питань тристороннього інтересу. У підписаному документі наголошується, що Асамблея була створена в контексті спільних інтересів трьох країн щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. В документі підкреслюється важливість скоординованих зусиль для імплементації Угод про асоціацію з Європейським Союзом, включаючи їх положення про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. Склад, мандат та принципи роботи Асамблеї будуть визначені на наступній установчій сесії Асамблеї у Тбілісі (Джерело).

ЄС продовжив обмежувальні заходи щодо Криму 
18 червня 2018 року Рада ЄС продовжила обмежувальні заходи у відповідь на незаконну анексію Росією Криму та міста Севастополя до 23 червня 2019 року. Ці заходи обмежені територією Криму та застосовуються щодо осіб та компаній, які знаходяться в ЄС. Санкції стосуються заборони на: імпорт до ЄС товарів, вироблених в Криму чи в Севастополі; інвестиції або надання туристичних послуг; експорт певних товарів та технологій для кримських компаній чи для використання на території Криму в сфері транспорту, телекомунікацій, енергетики, а також для пошуку, розвідки й видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів.

Країни-партнери ЄС приєднались до санкцій проти осіб за незаконні вибори в Криму
Україна, Албанія, Чорногорія і Норвегія приєдналися до санкцій ЄС проти п’яти осіб, відповідальних за проведення виборів Президента РФ в окупованому Криму. Рада ЄС ввела ці санкції 14 травня, додавши 5 людей до списку осіб, причетних до незаконної анексії Криму або дестабілізації ситуації на Донбасі. Санкції передбачають заборону на в’їзд та замороження активів.

Суд ЄС скасував санкції проти колишнього українського чиновника
6 червня Європейський суд у Люксембурзі скасував нечинні санкції проти колишнього українського урядовця Сергія Арбузова, введені в березні 2017 року. Суд також зобов’язав Раду ЄС компенсувати усі юридичні витрати. Однак рішення суду не скасовує ухвалене цього року рішення Ради ЄС про продовження замороження активів проти Арбузова, тому він залишається під санкціями (Джерело).

ЄС запровадив мита на товари зі США у відповідь на нові мита Вашингтону
22 червня ЄС запровадив мита на ряд товарів зі США на суму 2,8 млрд. євро. Вони є відповіддю на нове американське 25% мито на сталь та 10% на алюміній, що почали діяти 1 червня. Європейський список товарів налічує кілька десятків позицій, включаючи продукцію зі сталі та алюмінію, сільськогосподарські товари (кукурудза, рис, журавлина), продукти харчування (апельсиновий сік, арахісове масло і тютюнові вироби), косметику, одяг, катери, яхти тощо. На більшість товарів мита складають 25%. В ЄС зазначають, що, застосувавши ці заходи, Євросоюз скористався своїм правом у рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Єврокомісія збирається в майбутньому провести перебалансування торгівлі зі США, відштовхуючись від вартості європейського експорту в США сталі та алюмінію, зачеплені митами США (6,4 млрд. євро). З цієї суми Євросоюз вже прийняв перебалансування на 2,8 млрд. євро.

Водночас 22 червня Президент США Дональд Трамп повідомив, що США можуть додатково ввести 20% мита на автомобілі з ЄС. Як відповідь в ЄС розглядають можливість запровадження еквівалентних штрафних заходів (Джерело).

Єврокомісія дозволила європейським компаніям ігнорувати санкції США проти Ірану
6 червня Європейська Комісія затвердила оновлений Статут про блокування та мандат зовнішнього кредитування Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Ці заходи спрямовані на захист інтересів компаній з країн ЄС та дозволять їм ігнорувати американські санкції проти Ірану. Це також дозволить Європейському інвестиційному банку підтримувати інвестиції ЄС в Ірані. Втім, ЄІБ вже заявив, що не може ігнорувати американські санкції, оскільки «банк повинен залишатися надійною установою на міжнародних ринках капіталу». Якщо в наступні два місяці Європарламент та Рада ЄС не виступлять проти цих змін, то нововведення наберуть чинності на початку серпня (Джерело).

Водночас Велика Британія, Франція, Німеччина та Служба зовнішньої дії ЄС надіслали спільний лист до США, яким закликали Сполучені Штати Америки звільнити європейські компанії від будь-яких санкцій, які США вводять проти Ірану (Джерело).

Європейські компанії щорічно втрачають 60 млрд. євро через фальсифікат. Україна – один з транзитних маршрутів до ЄС 
Виробники в ЄС щорічно втрачають 60 мільярдів євро через фальсифіковані товари. Таких висновків дійшло європейське відомство інтелектуальної власності, проаналізувавши ситуацію щодо 13 категорій товарів: косметика та засоби особистої гігієни; одяг, взуття та аксесуари; спортивні товари; іграшки та ігри; ювелірні вироби та годинники; сумки та багаж; записана музика; спиртні напої та вино; фармацевтичні препарати; пестициди; смартфони; акумулятори; шини. Велика частина фальсифікованих товарів виготовляється у Китаї, Індії та Туреччині. Серед основних глобальних транзитних пунктів – Гонконг, Об'єднані Арабські Емірати, Сінгапур та Панама. При цьому Албанія, Марокко та Україна були визначені як три важливих транзитних маршрути до ЄС (Джерело).

Македонія погодилась на зміну назви країни, що відкриває їй двері до ЄС та НАТО
17 червня міністри закордонних справ Греції та Македонії підписали договір про перейменування останньої у Республіку Північна Македонія. 20 червня цю Угоду ратифікував парламент Македонії. Зміна назви країни відкриває їй вступ до ЄС та НАТО, що раніше блокували Афіни. Наразі угода передана президенту Македонії, який не підтримує перейменування. Якщо він застосує право вето, то угода повернеться до парламенту, який повинен буде зібрати абсолютну більшість для його подолання. Крім того, восени у Македонії планується референдум щодо нової назви країни. В ЄС зазначають, що підтримують угоду про зміну назви та вже в червні Рада ЄС може схвалити рекомендацію від 17 квітня про початок переговорів із Македонією щодо вступу в ЄС.

Європейська Комісія опублікувала звіт щодо застосування Хартії основних прав в Європейському Союзі у 2017 році
У звіті зазначається, що у попередньому році існувала низка викликів для фундаментальних прав. Водночас у 2018 році підтримка та просування  фундаментальних прав, верховенства права та демократії, включаючи підтримку вільного та активного громадянського суспільства, залишатимуться пріоритетом. У звіті говориться, що у 2017 році основні ініціативи з просування фундаментальних прав були спрямовані на: підтримку демократії та громадянського суспільства, посилення соціальних прав, боротьбу з дискримінацією проти жінок, захист дітей-мігрантів, боротьбу з дискримінацією та расизмом в інтернеті й поза ним, покращення доступу до правосуддя.

Директива рівності: як позбутися дискримінації на роботі – інфографіка

Правозахисна організація «Права людини»

Інфографіка роз’яснює положення Директиви Ради 2000/78/ЄС, яка забезпечує захист від дискримінації стосовно зайнятості та професійної діяльності.

На шляху до рівних можливостей для працевлаштування: від санкцій до заохочень 

Правозахисна організація «Права людини»

У статті розглядаються недоліки квотної системи працевлаштування людей з інвалідністю в Україні, причини, що заважають вирішенню проблеми та європейський досвід  у цій сфері.

Міністерства ігнорують квоту на працевлаштування осіб з інвалідністю – дослідження

Правозахисна організація «Права людини»

В інфографіці проаналізовано дотримання 4% квоти на працевлаштування осіб з інвалідністю 17-ма міністерствами України станом на 31 грудня 2017 року. 

Інтелектуальна власність в Україні: реформи не поспішають 

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій 

Захист та охорона прав інтелектуальної власності важливі для інноваційного розвитку та забезпечення конкуренції. Стратегічні документи України (зокрема, Стратегія «Україна – 2020») визначають, що захист прав інтелектуальної власності є пріоритетом для розвитку країни. Однак впровадження реформ у цій сфері залишається повільним.  В свою чергу ЄС та США очікують від України значних змін у захисті та охороні прав інтелектуальної власності. 

Foreign Direct Investments: A Comparison of EAEU, DCFTA and Selected EU-CEE Countries

The Vienna Institute for International Economic Studies

Прямі іноземні інвестиції були основним фактором модернізації у Центральній та Східній Європі. В аналітичному документі порівнюється приток прямих іноземних інвестицій в країнах ЄАЕС (Білорусь, Казахстан, Росія) та країнах ПВЗВТ (Грузія, Молдова, Україна) з окремими членами ЄС (Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина). Дослідження показує, що країни ЄАЕС та ПВЗВТ не були особливо привабливими для іноземних інвесторів. Ця ситуація може змінитись лише за умови покращення внутрішнього регуляторного середовища та інвестиційного клімату.

Europe and Nord Stream 2

Europe and Nord Stream 2: Myths, Reality, and the Way Forward

Трубопровід «Північний потік 2» – один із серії Кремлівських проектів, спрямований на підрив союзної енергетичної безпеки та солідарності. У разі завершення будівництва газогону він підриватиме справедливу конкуренцію на ринку, існуючий правовий захист споживачів та політичну згуртованість трансатлантичних відносин. Цей комплексний аналіз «Північного потоку-2» розглядає комерційні та політичні наслідки проекту, а також містить рекомендації для зацікавлених сторін з обох сторін Атлантики.
 

Identity policy in the self-proclaimed republics in east Ukraine

The Centre for Eastern Studies

Через чотири роки після появи самопроголошених «республік» на сході України їхнє майбутнє залишається невизначеним. Лідери цих «республік» заявляють про прихильність Мінським домовленостям, однак публічно відкидають будь-яку можливість возз'єднання з рештою України, внаслідок чого схід України залишається в умовах тліючої війни. Автор публікації аналізує як самопроголошені лідери намагаються узаконити та зміцнити свою «державність» за допомогою нової історичної політики та «патріотичного виховання» дітей.

Integrity on Trial: Judicial reform in Georgia, Ukraine and Moldova

Centre for European Policy Studies

Очікується, за Угодою про асоціацію Грузія, Україна та Молдова посилять незалежність судової влади, забезпечать нульову терпимість до корупції та реформують законодавство щодо прокурорів, суддів та адвокатів. В Україні проблемним є питання продовження позитивної динаміки реформ задля міцного закріплення інституційних змін у сфері правосуддя. Це дослідження визначає нововведення у секторах правосуддя трьох асоційованих держав.

Chatham House Expert Perspectives 2018: Risks and Opportunities in International Affairs

Chatham House, the Royal Institute of International Affairs

Експерти Chatham House дослідили зміни порядку міжнародних відносин. У публікації проаналізовано це питання в контексті ризиків та можливостей у сферах геополітики та безпеки, політики та суспільства, управління, глобальної економіки, природних ресурсів та навколишнього середовища. 

Three Visions, One Direction: Plans for the Future of Europe

European Political Strategy Centre

У вересні 2017 року Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер та Президент Франції Еммануель Макрон окреслили своє бачення майбутнього Європи. У червні 2018 року Канцлер Німеччини Ангела Меркель приєдналась до дискусії та представила власні ідеї. В аналітичному документі надається порівняльний аналіз трьох позицій. У той час, як кожна з них має свої нюанси, аналіз показує значну схожість між позиціями трьох лідерів.

Geopolitical Outlook for Europe. Confrontation vs Cooperation

European Political Strategy Centre

Глобальна перспектива на найближчі 12-24 місяців, схоже, буде пов’язана з міжнародною нестабільністю. Велика конкуренція сили, збільшення транзакціоналізму у зовнішній політиці разом із накопиченням криз, тероризму та воєн створюватимуть невизначеність. Однак змінний геополітичний контекст також забезпечить стратегічні можливості, які можуть бути використані за допомогою дипломатичних, економічних або військових заходів. Незважаючи на те, що дехто  обиратиме конфронтацію, це не повинно повністю витіснити нові ініціативи, спрямовані на співпрацю в рамках спільних інтересів та цінностей. Відтак, успіх Європи залежатиме від її здатності швидко пристосовуватися до мінливих глобальних обставин.