Про реакцію влади на вимоги Федерації профспілок України стабілізувати ситуацію з цінами і тарифами для населення та подальші дії профспілок – в інтерв’ю Голови СПО об’єднань профспілок, голови ФПУ Григорія ОСОВОГО.
- Григорію Васильовичу, реакцією ФПУ на катастрофічне для більшості українців збільшення з 1 січня 2021 року цін на газ і плати за комуналку, стало рішення Президії ФПУ з конкретними пропозиціями владі, як діяти в ситуації, коли обурені люди виходять з протестами на вулиці, навіть блокують рух транспорту. ФПУ заявляла: якщо до 1 лютого не буде належної реакції, спілчани мобілізуються та проведуть масові акції спротиву по всій країні. Якою є ситуація на сьогодні?
- Дійсно, явно непідготовлене запровадження так званого «ринку енергоносіїв», що обернулось для людей підвищенням плати за комірне, впало на них як «сніг на голову». Такого, відверто кажучи, нахабного кроку влади, люди не стерпіли, а тому рішуче виступили проти. Про це свідчать масові протести у регіонах України. Профспілки приєднались до цієї спонтанної хвилі людського гніву і однозначно заявили: державна політика в енергетичному секторі проводиться не на користь громадян і потребує кардинального перегляду.
Як сторона соціального діалогу свою позицію ми відразу донесли до Уряду і до парламентарів, запропонувавши шляхи, як не допустити у нинішній складній ситуації подальшого зубожіння населення України, де за результатами досліджень міжнародних організацій, рівень бідності станом на кінець 2020 року зріс до 50%. Отже, за межею бідності опинилося близько 19 мільйонів українців! Куди ж далі?
- А чи потрібно нам запроваджувати ринок енергетики?
- Хочу зазначити, що за всі роки незалежності ця сфера завжди була найбільш корумпована і там не можна було навести лад. У ній підкуповувалися чиновники, формувалися великі статки, акумулювалися ресурси на утримання політичних партій. Кошти з цих джерел й нині йдуть на збагачення певних каст та груп людей, а населення повинно розраховуватись за постійно зростаючі ціни своїми мізерними зарплатами і пенсіями.
ДО ПРИКЛАДУ, десять років тому підприємливі бізнесмени та деякі високопосадовці фактично за кошти державного банку збудували на півдні країни вітро- і сонячну енергетику. А держава зобов’язалася купувати цю енергію по 5 грн. за кіловат, тобто в десятки разів більше, ніж собівартість електроенергії з традиційних джерел. Наразі сума боргу держави перед власниками компаній зеленої енергетики вже становить біля 20 млрд. грн., а за оцінками в. о. міністра енергетики Юрія Вітренка до 2029 року такі платежі можуть становити до 20 млрд.$.
Тому, щоб подолати корупцію на цьому ринку, дійсно, потрібно рішуче змінювати правила. Приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства змусило владу це робити, було прийнято закони про ринки газу і електроенергії. Але, потрібно визнати, що час для їх ВПРОВАДЖЕННЯ обрано дуже невдало. Збільшувати фінансове навантаження на громадян в період, коли вони й так матеріально постраждали внаслідок скорочень, безробіття, згортання підприємницької діяльності внаслідок обмежень підчас коронавірусноі пандемії означає прирікати людей на ще більше збідніння.
Влада не могла не знати, що навіть при діючих цінах і тарифах вони вже не можуть вчасно розраховуватись за надані послуги, і на початок цього року заборгованість населення за газ, електроенергію, комунальні послуги досягла 73.6 млрд. грн.!
Тому для упередження збідніння людей треба посилювати соціальний захист, як це роблять інші держави. Спочатку відновити економічну діяльність, зайнятість, забезпечити підвищення зарплат, пенсій, інших доходів громадян, а вже потім встановлювати ринкові ціни. А то у нас виходить, що ціни і тарифи за послуги ЖКГ нам пропонують європейські, а зарплати лишаються українські. Так не може бути, бо це призведе лише до поглиблення кризи.
Крім того, в Україні ще не сформований цивілізований ринок енергозабезпечення, як у Європі. На це потрібні роки. Хіба ми знаємо як формуються ціни, які складові витрат закладаються, зокрема на мільйонні зарплати менеджерів державних компаній? Чому маючи достатні запаси вітчизняною українського газу і низьку ціну електроенергії, що виробляється вітчизняною атомною енергетикою, нам нав’язують ціни на якихось європейських хабах, плюс ще плата за їх доставку? І подібних питань чимало. Тому Федерація профспілок зажадала від парламенту невідкладно заслухати звіт Уряду і спільно взятися за вирішення цих проблем. На цей час відновити державне регулювання цін як на ринку природного газу, так і на ринку електроенергії. Посилити взаємодію з органами місцевої влади по стримуванню зростання тарифів на житлово-комунальні послуги.
Як повідомлялось, зокрема у столиці вже ухвалено рішення про недопущення підвищення плати для киян на деякі комунальні послуги.
Що на даний час вже зроблено?
Як відомо, 26 січня у Верховній Раді Прем’єр-міністром було представлено інформацію з питання тарифів, а 27 січня на засіданні КМУ прийнято рішення про надання компенсації окремими категоріям споживачів електричної енергії, в тому числі домогосподарствам, для яких було скасовано пільговий тариф на електроенергію. Парламентом внесено відповідні зміни до Державного бюджету для виплати цих компенсацій. Однак нашу пропозицію, яку я висловив на засіданні Уряду, щодо надання компенсації також домогосподарствам, де люди проживають у багатоквартирних будинках з електро плитами, на жаль, не було підтримано.
Ще одним рішенням Уряд встановив граничну ціну на газ для населення – 6.99 грн. за 1 м.куб. (до кінця березня ц.р.), ціна на доставку газу також зафіксовано на рівні 1,79 грн.
Крім цього своїми останніми рішеннями Уряд визначив природний газ і електроенергію як соціально значущі товари. Це дає підстави сподіватися, що держава у подальшому має намір контролювати формування цін на енергоносії.
- Як Ви оцінюєте перспективи розвитку цієї ситуації та якими будуть дії спілчан?
- Більшість рішень, про які йдеться, прийняті на короткий період часу, лише до весни, а далі ситуація може знову загостритись, тим більше, що країна переходить на ринкові принципи функціонування та конкуренції у енергетичному секторі. Про це декларує влада, відповідні «посили» йдуть від МВФ, європейських інституцій.
Тому варто нагадати, що для недопущення хаосу на ринку енергоносіїв існують визнані і вже опробуванні у світових економіках суто ринкові механізми. Наразі ми говоримо про запровадження державного регулювання цін, як одного з адміністративних способів стримування ситуації. Образно кажучи, пожежу нам вдалося на деякий час загасити, а що ж далі?
Як один зі способів вирішення проблеми з цінами на газ профспілки пропонують створити «національний запас природного газу». Це спрацювало б наступним чином – коли ціни на ринку зростають, держава, маючи цей запас, закуплений по прийнятній ціні у національного виробника, здійснює інтервенцію на ринок, таким чином стримуючи зростання тарифів для населення.
Ще одна пропозиція – увесь газ, здобутий в Україні, спрямовувати виключно на потреби населення, але для цього потрібно вносити зміни до існуючого законодавства.
Щодо електроенергії, у Європі існує практика, коли запроваджується диференціація оплати за електроенергію, враховуючи соціальний статус споживачів, - чи це пенсіонери, або працюючі, а також - від типу чи категорії будинків, де мешкають споживачі послуг. Тобто, інструментів для коригування ринкових механізмів є чимало, їх лише потрібно правильно застосовувати.
Ще одне важливе питання - встановлення рівнозначних правил як для надавачів послуг, так і споживачів. Поки що тут гра, як кажуть, «в одні ворота».Тому профспілки і громадські організації - члени Платформи громадянського суспільства зажадали від сторін Угоди Україна-ЄС невідкладного застосування Директиви ЄС 219/ 944 щодо підтримки споживачів при впровадженні в Україні правил Єдиного енергоринку.
Члени СПО об’єднань профспілок 2 лютого ц.р. також проаналізували стан справ з виконанням профспілкових вимог і пропозицій до влади. Реакція на наші звернення була - владою вжито певних дій, але запропоновані нею заходи здебільшого мають тимчасовий характер.
Проте, для встановлення стабільних і довготривалих відносин на енергетичному ринку, які б забезпечили збалансування інтересів держави, населення і суб’єктів господарювання, цього явно не достатньо.
Тому ми будемо і надалі здійснювати моніторинг дій влади, стану виконання профспілкових пропозицій, за результатом чого вже наприкінці березня - у квітні ц.р. визначимось щодо подальших дій.
Потрібна солідарність громадян та велика відповідальність урядовців і народних обранців, які мають чути голос людей.
Прес-центр ФПУ
